Необхідно, щоб жити. Як навчитися радіти навіть в умовах війни — чотири поради

22 червня, 16:50
Необхідно тренувати своє вміння радіти, щоб продовжувати жити (Фото:unsplash)

Необхідно тренувати своє вміння радіти, щоб продовжувати жити (Фото:unsplash)

Попри те, що повномасштабна війна триває, людям необхідно відволікатися від постійного негативу та стресу. Засновник найбільшого в Україні освітянського руху назвав чотири корисні поради, як підтримати себе у важкі часи.

В одну з тихих ночей без повітряних тривог разом з донькою читали Гаррі Потера і натрапили на слова чарівника Дамблдора: «Щастя можна знайти навіть у найтемніші часи, треба лише не забувати звертатися до світла». Фраза не нова і не буде відкриттям для багатьох, але зараз, у насправді найтемніші часи, вона здається мені опорою, якої дуже бракує.

Відео дня

Олександр Елькін

голова ГО ЕдКемп Україна — найбільшого освітянського руху в Україні, який налічує понад 40 000 освітян

Я все своє життя займаюся освітою, а останні кілька років очолюю рух EdCamp, який об'єднав понад 40 000 учителів і вчительок, які прагнуть розвиватися. Ми проводимо для них багато подій з підвищення кваліфікації, професійного розвитку, взаємопідтримки, і однією з таких подій наприкінці 2021 року став Національний EdCamp для радості Тримай п’ять, освіто! Бо через пандемію та впровадження онлайн-уроків багато вчительок і вчителів втрачали зв’язок з учнівством, працювали в некомфортних умовах, зникала їхня любов до професії. Ми хотіли повернути їм радість від роботи, і тому вивчили питання, спираючись на багаторічні наукові дослідження, й зрозуміли, що радість є наріжним каменем для щасливого й успішного життя в усіх сферах.

Дітям потрібна радість, щоб учитися. Дорослим — щоб працювати й виховувати дітей

Мій досвід показує, що ці навички необхідні кожному й кожній.

Ми не знали тоді, що станеться 24 лютого. Що прийдуть часи ще темніші. І що всі ці знання про радість можуть стати в пригоді сьогодні. Мені пощастило, ми отримали ці знання кілька місяців тому. Я поділюся з вами ключовими порадами — як віднайти радість навіть у найтемніші моменти. Я живу за цими порадами й на власні очі бачу, як вони працюють для мене, моїх близьких і моїх колег. І тепер — для вас.

Регіональна конференція вчителів у Мелітополі (Фото: пресс-служба)
Регіональна конференція вчителів у Мелітополі / Фото: пресс-служба

Радість — і це важливо — не є тимчасовою емоцією, як насолода чи ейфорія. Радість — це постійний фоновий стан людини, під час якого можна інколи відчувати горе, сум, злість. Але всі ці почуття швидко закінчуються, проте радість залишається. Радість є необхідною умовою для трьох навичок, які особливо потрібні людям сьогодні: отримання знань, співчуття, стійкість. Коли в дітей чи дорослих немає радості, вони не хочуть читати книги, не можуть зрозуміти інших, не здатні на ефективне вирішення завдань. Відчувати радість — право людини при народженні, і ніякий путін його не відбере.

У науковій спільноті вважають, що здатність відчувати радість можна тренувати, як м’язи

І десь на 50% відчуття радості кожної людини залежить від таких тренувань. Як свідчать дослідження, радісні люди більш успішні, загалом довше живуть і мають міцні особисті й соціальні стосунки. Я наважуся продовжити цей перелік: без радості не буде ні спротиву, ні Перемоги, ні відновлення. Але, в контексті теперішніх подій, чи можна взагалі шукати та знайти радість? І де саме? Чи маємо ми, взагалі, на це право, коли тисячі людей загинули та поранені? І чи треба цього вчити?

І на минулорічній події, і коли ми збирали Послання надії — звернення до українців під час війни від освітянської спільноти і лідерів та лідерок думок зі всього світу — я почув три важливі висловлення, які якнайкраще працюють сьогодні. Це мій досвід і досвід людей навколо. Але я хочу поділитися ним з усіма, бо ці поради допомагають мені не втрачати радість і віднаходити її. Спробуйте й ви, це не важко.

Як віднайти радість у складні часи — поради

1Перша порада — від наймудрішої, мабуть, людини у світі — Далай-лами XIV. У 2020 році ми влаштували його діалог з українством, який охопив близько 100 тисяч людей. Він каже: «Якщо ви не задоволені тим, що відбувається, і можете щось зробити — робіть. Якщо не можете — залиште це тим, хто може, кому ви довіряєте, й продовжуйте жити». І ще — «щастя в тому, щоб робити людей навколо щасливішими, створювати щасливі спільноти». Більшість з нас — не військові. Ми не вміємо керувати технікою, не маємо військового досвіду. Натомість ми вміємо постійно гортати стрічку новин, нервувати, впадати у відчай від новин, які навіть не є поганими. Ми просто, через брак знань і експертизи, не можемо цього зрозуміти. Робіть те, що можете і що вмієте найкраще. І скоротіть час перегляду новин з фронтів хоча б до 15 хвилин — невійськові люди нічого із цим не можуть вдіяти. Але є ЗСУ, і ми їм довіряємо. Натомість, ми можемо присвятити свій час корисним справам — волонтерству, допомозі людям поряд, тому, що принесе радість комусь і, в підсумку, вам.

2 Друга порада — це цитата з Послання надії Едіт Єви Еґер. Вона є відомою американською письменницею, яка пройшла через декілька концтаборів під час Другої світової війни. І навіть у таких умовах не втратила радості життя. Пані Еґер у ті роки сформулювала сама для себе слушну пораду: «Те, що відбувається, мені не подобається. Але це тимчасово, і я це переживу». Ці прості слова підтримують багатьох людей з EdCamp Ukraine, тисячі українських учителів та вчительок. Ви можете самі послухати пані Еґер. Ці слова допомагають усім нам визнати, що нам некомфортно, що всі ми щось втратили. Бо, буває, людина думає: «Я жива, не поранена, чому мені скаржитися?». Визнання власних втрат і страждань необхідне. Мільйони людей залишили власні домівки, мирне життя, зв’язки, звички, мрії. Частіше кажіть самим собі: мені некомфортно, я багато, чого втратив чи втратила, але я це переживу. Кожен вечір дякуйте Богові або долі, Всесвіту, що ви живі, і що всі ми на один день ближче до Перемоги.

3 Третя порада — зізнання американського письменника Джека Грейпса, який у своєму виступі до українців чесно сказав: «Що я можу вам порадити? Я нічого не знаю про війну, я маю лише спогади старших родичів». Але чи робить це його винним? Чи є він гіршою людиною від того, що в його країну не вторглася армія божевільного диктатора? Те саме стосується і всіх нас — у кожного з українців власний досвід війни. Але чи робить вас гіршою людиною те, що так сталося, що ви постраждали менше, ніж хтось інший? Що, дякувати богові, ніхто з ваших близьких не загинув? Що ваша домівка вціліла? У кожного й кожної з нас свій досвід цієї війни. І кожен досвід цінний та заслуговує на те, щоб його вислухали. Діліться досвідом з іншими й дізнавайтеся про їхній досвід. Ви можете знайти відповіді на важливі запитання, або чийсь досвід стане вам у пригоді потім. А ще робить нас ближчими одне до одного, згуртованішими, а отже, більш радісними. Бо ми разом.

4 Остання порада, теж від Джека Грейпса видається дуже простою — живіть своє життя. Джек пропонує нам уявити все людство як одне велике послання в майбутнє, і кожна людина в цьому величезному тексті — літера. І кожен та кожна з нас має прожити своє життя, щоб наша літера стояла на потрібному місті й несла потрібне значення. Якщо цієї літери не буде, не складеться слово, не зрозуміле буде речення, а отже, не буде переданий повністю весь текст. Бо важлива кожна літера. І коли нам дуже погано або дуже добре, коли ми страждаємо або радіємо, говорить письменник, треба нагадувати собі, що ми просто живемо свою літеру. З усіма радощами й горем, з успіхами й втратами, коханнями й розлученнями: «Моя літера — єдина літера, яку я отримав. І якщо я не проживу свою літеру, то все повідомлення людства буде втрачене, — говорить Джек Грейпс. — Тож Ваша літера важлива. Живіть свою літеру».

Радість треба шукати як усередині себе, так і в людях поряд

Усі ці поради свідчать про одне — радість треба шукати як усередині себе, так і в людях поряд. І сьогодні, коли ми бачимо необхідність українців шукати радість одне в одному, ми розуміємо, як важливо навчатися говорити й слухати одне одного без образ, протистоянь і конфліктів, які йдуть на користь лише ворогу.

Наостанок я поділюся з вами словами Далай-лами, які він сказав нам. Ми зустрічалися з ним 2019 року в складі української освітянської делегації до Малого Тибету в Індії. Від цих слів у мене досі мурашки по шкірі, зараз зрозумієте, чому. Він сказав тоді: «Україна зараз не в рейтингах найзаможніших, найрозвинутіших, найпотужніших держав. Але, мені здається, ви самі ще не до кінця розумієте, наскільки Україна буде важлива для світу, як багато очей дуже скоро будуть на неї дивитися. І саме ви можете здійснити світову революцію цінностей. У цьому ваша роль як нації». Три роки потому я, нарешті, зрозумів ці слова по-справжньому. І я дуже хочу, щоб у цій революції цінностей вміння зберігати радість посіло гідне місце.

Редактор: Лілія Вітюк

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X