Не тільки для ЛГБТ. Що таке цивільне партнерство та як це допоможе розширити права українців

3 серпня, 15:51
Ексклюзив НВ
Цивільне партнерство не має жодного стосунку до сексуальної орієнтації, гендерної самоідентифікації та до Сімейного Кодексу (Фото:unslpash)

Цивільне партнерство не має жодного стосунку до сексуальної орієнтації, гендерної самоідентифікації та до Сімейного Кодексу (Фото:unslpash)

Що таке інститут цивільного партнерства, чим це відрізняється від одностатевих шлюбів, та що з цього насправді потрібно Україні, пояснює керівник ГО Точка Опори ЮА Тимур Левчук.

Що сталося?

3 червня 2022 року на сайті Офісу президента зареєстрували петицію про легалізацію одностатевих шлюбів. 9 липня вона набрала 25 тис голосів, необхідних для того, аби петицію прийняли до розгляду. Ввечорі 2 серпня президент Зеленський відповів на петицію та доручив прем'єру Шмигалю розглянути питання, що вона підіймає.

Відео дня

Напочатку липня цього року репортерка НВ Саша Горчинська мала розмову з Тимуром Левчуком щодо прав одностаттевих пар в Україні. НВ наводить переказ цієї розмови.


Про що йдеться в цій петиції?

Опис вимог в петиції — дуже лаконічний.

«У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім'ю й мати офіційний документ, що підтвердить це. Їм необхідні такі ж права, що й у традиційних пар», — йдеться в документі.

Про які права мова?

Одностатеві пари в Україні юридично не мають права на укладання шлюбу, не можуть спільно володіти майном, успадковувати майно партнера або партнерки, спільно виховувати дітей. У випадку смерті одного з партнерів інший не зможе взяти під опіку його неповнолітніх дітей, бо не є прямим родичем померлого.

Крім того, у критичних для життя та здоров’я ситуаціях в одностатевому союзі один партнер не може ухвалювати рішення за іншого. Партнери позбавлені й права утримувати або доглядати одне одного у випадку, якщо хтось один тимчасово або постійно втратить працездатність, бути опікуном для недієздатного партнера.

Ці питання можна врегулювати тільки через легалізацію одностатевих шлюбів?

Є ще один механізм, який має назву цивільне партнерство. Таке партнерство не має жодного стосунку до сексуальної орієнтації, гендерної самоідентифікації та до Сімейного Кодексу в принципі, пояснює НВ керівник ГО Точка Опори ЮА Тимур Левчук. Це — про будь-яких двох дорослих людей однієї статі.

«Уявимо собі трагічну ситуацію: є дві сім'ї, в цих сім'ях є діти, і два чоловіки, наприклад, загинули на війні. Це цілком реалістична історія для України. Ці дві жінки, дружини загиблих, наприклад, хочуть виховувати дітей разом, бо вони — подруги, і їм простіше вдвох. Їм простіше разом зняти житло, простіше допомагати одна одній в фінансовому плані, покривати комунальні платежі, дивитися за дітьми, відводити дітей в школу по черзі. Вони не лесбійки, і не стануть ними. Інститут партнерства дозволить їм легалізувати цей союз і мати соціально-економічні права. Під час реалізації проєкту „Союзники в дії“, що був підтриманий Freedom House ми пояснювали такі базові речі великій кількості людей, але нам ще є над чим працювати», — наводить приклад Тимур Левчук.

У випадку оформлення цивільного партнерства ці дві жінки зможуть, скажімо, взяти житло в іпотеку, показавши спільний прибуток обох людей, можуть повноправно опікуватися дітьми одна одної на випадок, якщо хтось з них захворіє або буде у від'їзді.

Ще один приклад, який наводить Левчук — двоє чоловіків, військових, які, наприклад, ще не встигли створити власні сім'ї, не мають дітей, не мають інших родичів, або мають, але перебувають з ними в конфлікті. При цьому, мають якесь майно. Припустимо, такий військовий хоче, щоб у разі його загибелі саме його побратим міг вирішити, як його поховати, де, в який спосіб, що зробити з його майном.

Тобто цивільне партнерство немає нічого спільного з ЛГБТ?

Так, це про розширення наших прав незалежно від того, хто яку сексуальну орієнтацію має. Тимур Левчук називає це інклюзивним, доступним для всіх інститутом, яким зміг би користуватися будь-хто: двоє чоловіків-побратимів, двоє жінок, двоє самотніх бабусь, і так далі.

В яких країнах вже впроваджений такий механізм?

До прикладу, цивільні партнерства дозволені в Чехії. А нещодавно ця країна дозволила одностатевим парам всиновлювати дітей. До речі, між появою інституту партнерства і можливістю усиновлення саме для одностатевих пар там минуло десять років. Схожий механізм працює у 17 європейських країнах, де є право вступити у цивільне партнерство. Там він навіть більш популярний, ніж, власне, шлюб, говорить Тимур Левчук. Тому що цей статус дає все те ж саме, що і шлюб, але його дуже легко як укласти, так і розірвати.

Чи є в Україні якісь зрушення в тому, що стосується впровадження цивільного партнерства?

«Раніше вже було підготовлено кілька законопроектів, один з яких — від Точки Опори. Та написати законопроект — це не проблема. Складніше знайти народних депутатів, які готові його зареєструвати», — каже Тимур Левчук.

Він додає: наразі таких нардепів уже знайшли. Та поки що всі чекають найкращого моменту для того, аби презентувати свій проект закону та отримати необхідну кількість голосів у ВР для його підтримки.

«Я сподіваюся, що рано чи пізно ми все-таки матимемо спільний діалог, який би дозволив розповісти більшій кількості людей про переваги, який дає цей інститут кожному з нас. Ці питання треба вирішувати».

Показати ще новини
Радіо НВ
X