Щедрий вечір. Історія і традиції свята Маланка
У понеділок, 13 січня українці відзначають свято Маланки і влаштовують сімейну вечерю в Щедрий вечір.
З давніх часів 13 січня українці відзначали свято Маланки (Меланки), яке на наступний день змінювало свято Василя або Старий Новий рік. За церковним календарем в цей день відзначають день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки).
За давнім міфом, Маланка була дочкою вседержавця Лада, побратима бога Місяця. Одного разу дівчину викрав злий змій і замкнув у підземеллі. Богатир Безпальчик-Василь звільнив її, після чого вони одружилися. На честь пари і відзначають Старий Новий рік — зміну старого року і початок нового циклу.
Святковий вечір в день Маланки називався Щедрим, так як в цей день стіл ломився від усіляких страв. Стравам приділялося дуже багато уваги — вважалося, що чим щедріший буде стіл, тим щедріший буде рік. Господині готували ковбаси, вареники, пироги, кутю, а от рибу подавати в цей день було поганою прикметою — інакше «з дому могло поплисти щастя».
Традиції на Маланку
На Маланку існували безліч традицій і забав — ворожіння, ігри, переодягання в тварин і фольклорних персонажів, і, звичайно ж, щедрування. У різних регіонах традиції свята могли відрізнятися.
Святкування починалося з ранкового обходу дворів, коли діти вітали, бажаючи всіляких гараздів — меланкували, а ввечері подібний обряд здійснювали дівчата, співаючи щедрівки — щедрували.
Одна з найпопулярніших традицій на свято Маланки — це ворожіння на варениках. За начинкою вареників можна було зрозуміти, що чекає в новому році.
Також існувала традиція ходити зі щедрою кутею до сусідів і миритися, щоб новий рік зустріти в мирі. У деяких регіонах існувала традиція спалювання снопа-дідуха.
У 21 столітті автентичні традиції святкування Маланки збереглися в більшій частині в селах Галичини і Буковини.
