«Евакуювати всіх тварин неможливо». Леся Никитюк показала сліди обстрілів РФ, які пережив зоопарк Миколаєва
Миколаївський зоопарк (Фото:архів Нового каналу)
Під час зйомок тревел-шоу LeМаршрутка (Новий канал) телеведуча дізналась, як тварини та працівники жили в березні 2022 року.
Телеведуча з командою відвідала всесвітньо відомий Миколаївський зоопарк та познайомилася зі справжніми героями нашого часу — незламними українцями, які попри обстріли виконували свою роботу.
— Миколаївський зоопарк є одним із найстаріших в Україні! Йому понад 120 років. І виходить так, що він переживає вже третю війну, — розповідає Леся Іванівна. — Наразі там живе більше чотирьох тисяч різних тварин. Евакуювати їх усіх неможливо. Для цього потрібна велика кількість транспортних кліток. Тож люди і тварини разом пережили страшні обстріли зоопарку.
Під час зйомок Леся Нікітюк поспілкувалась із директором Миколаївського зоопарку Володимиром Топчієм.
— Це був березень, морози, ще й місто в кільці. Існувала єдина дорога на Одесу, і та перевантажена. Я розумів: якщо підемо на це, то втратимо тварин. Тому ми нікуди не поїхали й залишились у зоопарку, — розповідає пан Володимир. — Перші два-три місяці наші співробітники ночували тут, аби рано вставати, прибирати клітки та годувати тварин. На четвертий день повномасштабного вторгнення прилетіла перша ракета. Вона впала за два метри від вольєру з білим ведмедем. Бог милував, усі наступні ракети, а загалом їх було вісім, теж падали просто на територію. Ніхто з людей і тварин не постраждав.
Директор зоопарку каже, що тварини були спокійніші за людей.
— Був такий випадок: я проходив біля вольєру зі слонами, і в цей момент десь у місті впала ракета. Вибух пролунав настільки сильний, що я аж присів. А слони як ходили, так і продовжили ходити. Навіть вухом не повели, — пригадує Володимир Топчій.
Обстріли Миколаєва ставали сильніші, тож у певний момент зоопарк довелося закрити. У тварин закінчувалася їжа. І тоді весь світ прийшов на допомогу!
— Віртуальні квитки в зоопарк купували і в Америці, і в Японії, і в Австралії. Мені писали: «Ми знаємо, що не зможемо відвідати зоопарк, але це наша допомога». Я не очікував такої підтримки від людей, — ділиться думками пан Володимир. — Хтось приходив і приносив три яблука, хтось приїжджав машиною і привозив кілька тонн тих яблук. Також люди несли моркву, картоплю, інші овочі. Це тривало до кінця літа. І саме завдяки таким кормам ми зберегли наших тварин.
