Репортер із ванної. Як український журналіст став зіркою світових медіа й зібрав 1 мільйон євро на ЗСУ

28 грудня 2022, 09:10
Володимир Бірюков (Фото:фото з власного архіву героя матеріалу)

Володимир Бірюков (Фото:фото з власного архіву героя матеріалу)

Журналіст регулярно зустрічається з латвійською пресою для того, щоб розказати про правдиву ситуацію в Києві, а також розкрити пропагандистські схеми росії.

До 24 лютого ми всі мали інше життя. Музичний журналіст Володимир Бірюков здебільшого проводив робочий час на знімальних майданчиках популярних культурних проєктів, зустрічався з українськими зірками в етері власного вечірнього радіошоу, інтервʼював Бейонсе, Лану Дель Рей, Брітні Спірс й інших відомих людей. Навіть книгу про історії зі свого життя видав. З 24 лютого Володимир — інформаційний волонтер, щодня він допомагає світовим медіа викривати російські фейки та доносити правду про війну в Україну. А ще завдяки зусиллям журналіста лише за один місяць у Латвії було зібрано 1 млн євро на потреби ЗСУ.

Відео дня

У журналістиці Бірюков уже 17 років, 14 з них працює з великими міжнародними проєктами, як-от Каннський кінофестиваль, Євробачення, матчі UEFA. Коли почалась повномасштабна війна, саме перебував вдома у Києві. Запити на коментар щодо поточної ситуації від «людини з епіцентру подій» Володимир почав отримувати від колег майже одразу після перших вибухів. На початку думав, що вийде в ефір один-два рази. Проте від першого включення 24 лютого журналіст розповідав про ситуацію в Україні для телеканалів та радіостанцій Китаю, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Молдови, Латвії, Грузії, Ізраїлю та інших країн. А в день, коли затонув крейсер Москва, йому довелось спілкуватися в прямому ефірі з іноземними медіа 120 разів.

Найбільш екстремальним було включення для латвійського телеканалу TV3, де я розповідав для ранкового шоу про ситуацію в Києві. Тоді був приліт неподалік мого будинку. Через вибух мені довелось прямо під час прямого ефіру залізти у ванну. Пам'ятаю — ведучі мене запитали: «А що ти робиш?». Я їм пояснив, що зараз для моєї безпеки мені потрібно бути за двома стінами, або принаймні перебувати в якомусь місці без вікон, і що єдине таке місце в мене — це ванна кімната. Після того ефіру люди почали малювати карикатури та порівнювати мене з хлопцем, який мешкає у ванній. До речі, потім дуже багато журналістів просили мене повертатися в ту кімнату і давати інтерв’ю саме з ванної.

розповідає Бірюков

У березні та квітні Володимир Бірюков співпрацював з німецьким бюро DW та популярним німецьким інтернет-виданням Katapult. З ними як фіксер він побував в Бучі та Ірпені.

Володимир розповідає, що на початку війни деякі іноземні журналісти не могли приїхати в Україну через небезпеку або страх за своє життя, тому йому запропонували виступити спеціальним кореспондентом. Звичайно, він погодився. Одна зі зйомок відбулась 1 квітня в Бучі та Ірпені. Серед іншого там у нього було три дійсно жорстких інтервʼю з мешканцями, які пережили окупацію.

Одна жінка з Ірпеня годувала росіян для того, щоб вони не вбили її сина, проте коли ті його відпустили, він побіг у бік Бучі та потім вже звʼязку з ним не було. Друга історія про насильство над хлопчиком. І третя — з бабцею-пенсіонеркою. Пам’ятаю, що під час двох останніх інтерв'ю мені вже було дуже важко. Але я розумів, що зі мною інтернаціональна команда, якій треба допомогти, і я мав дати певні факти й показати їм все це, щоб вони потім розповіли про злочини рф світу. З цією роботою я наче впорався. Проте після цього досвіду мені вже не дуже-то й хочеться бути спецкором і їздити по гарячих точках.

згадує Бірюков

Журналіст каже, що коли приїхав додому, добу нічого не їв і ні з ким не спілкувався — вимкнув телефон і дивився Том і Джеррі. Мультики йшли нон-стоп, він навіть не може згадати, чому їх запустив. Але після того як повернувся думками в реальність — 350 разів сказав собі, що коли завершиться війна — піде з медіа повністю.

Нині хвиля інформаційних запитів від іноземних ЗМІ стала меншою, проте і зараз Володимир щотижня дає 10−12 інтервʼю для європейських медіа. Пише статті та авторські колонки у друковані та онлайн-видання, в яких розповідає правду про війну в Україні, а також про свої волонтерські проєкти.

1 мільйон євро на ЗСУ й волонтерська робота у Латвії

Улітку я потрапив у Латвію, до Риги. Це сталося завдяки тій самій історії про ванну кімнату. Після неї дуже багато латвійських ЗМІ почали цікавитися тим, яке в мене життя. Майже всі видання, телеканали й радіостанції, що розповідали про Україну, посилались на мене. Віддалено я брав участь у концертах на підтримку України та виступав її голосом — інколи з бомбосховища, інколи з ванної кімнати або метро, записував аудіоповідомлення та розповідав, що відбувається в Києві та й в країні загалом. Згодом до мене звернулося посольство України в Латвії та запропонувало приїхати — для того, щоб взяти участь у низці волонтерських проєктів.

Найбільше, що нам в результаті вдалось реалізувати на дану мить — Латвійський Байрактар. Його ми запустили разом з моїм другом — латвійським телеведучим, актором та співаком Ральфом Ейландсом, за підтримки українського посольства в Латвії, Міністерства оборони та особисто міністра оборони Латвії Артурса Пабрікса. Щогодини на латвійських телеканалах виходив ролик за моєї участі, в якому я англійською та українською мовами звертався до мешканців Латвії, просив їх підтримати Україну та задонатити гроші на допомогу ЗСУ.

За місяць нам вдалося зібрати один мільйон євро. Щоправда, в результаті ми їх витратили потім не на Байрактар, а на інші потрібні українській армії речі. Це було пов’язано з мобілізацією, яку оголосила Росія. Ми зрозуміли, що допомога потрібна негайно й звернулися до Міністерства оборони України з запитом — чого прямо зараз найбільше потребує армія. У результаті ми закупили 15 джипів і 15 комплектів дронів Atlas Pro для української розвідки. Ще 155 безпілотників, наземні станції управління, ретранслятори, кілька корисних навантажень та комплект запасних частин компанія ATLAS Aerospace та Міністерство Оборони Латвії передали нам безкоштовно. Це все вже на території України в користуванні ЗСУ.

У грудні Володимир знов повернувся до Латвії, там він приєднався до низки чергових благодійних ініціатив. Зокрема, залучений до проєкту з пошиття зимової форми для української армії, яку вже виготовили у великій кількості, а також бере участь в проєкті зі створення унікальної безпілотної техніки для дистанційного перевезення озброєння ЗСУ. Розповідає, що таку вже почали виготовляти у Лієпаї. Крім того, журналіст продовжує регулярно зустрічатися з латвійською пресою для того, щоб розказати про правдиву ситуацію в Києві, а також розкрити пропагандистські схеми росії. З деякими медіа вже навіть також має спільні проєкти.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Разом з компанією журналістів впливового латвійського журналу IR у грудні ми вирішили знайомити латвійців з нашим святим Миколаєм та збирати гроші для дітей-переселенців, які зараз перебувають на території України. Кожен мешканець Латвії міг зробити благодійний внесок на користь нашої країни, а натомість отримати листівку з привітанням від Миколая. Усі зібрані гроші ми передамо організації, що опікується дітьми-переселенцями. Саме з цією метою ми з латвійськими колегами вирушили до України.

розповідає Володимир

Піратський контент як спосіб боротьби з пропагандою

Ще два великих проєкти, в яких бере участь Володимир — міжнародні, їхня географія не обмежується лише Латвією. Проте мета та сама — допомога Україні в боротьбі з рф.

Нещодавно журналіст приєднався до величезного проєкту Stopify. Його головна ідея полягає в тому, що кожна людина може оформити підписку на регулярні пожертви ЗСУ за принципом, як це реалізовано, наприклад, на Spotify, YouTube або Netflix. На цій платформі доступні декілька пакетів для щомісячної підписки з фіксованою сумою від 6,99 до 14,99 євро на вибір. Наразі платформа вже має понад 4370 підписників з 43 країн.

Другий проєкт, який вже декілька місяців з успіхом реалізується в мережі — Torrents of Thrust. Його спрямованість — боротьба з російською пропагандою. У росії люди завжди полюбляли піратство, а після того як звідти пішли стримінги та міжнародні компанії, воно виросло в країні в рази. Тому міжнародна ІТ-команда розробила певний алгоритм, який замінює на торентах файли, що завантажують росіяни — книги, фільми, ПО.

До них вшивається відеоролик, який був знятий в Києві мною та моїми колегами. У ньому ми розповідаємо про війну. Починається фразою «Это не совсем тот контент, на который ты рассчитываешь, сейчас я тебе расскажу всю правду». Тобто якщо людина хоче подивитися Бетмена або Месників, вона гарантовано потрапить на файл, який буде розбитий на декілька фрагментів і в середині фільму там буду я зі своєю розповіддю про війну в Україні. Як на мене, цей проєкт на голову вище усього, що відбувається зараз в інформаційному полі. Він дійсно допомагає достукатись до російської аудиторії та пояснити їм через стіну пропаганди, що відбувається в Україні.

пояснює Бірюков

Звісно, активна позиція Володимира Бірюкова не могла залишитись поза увагою проросійських пабліків. У телеграм хтось «злив» особисті дані та домашню адресу журналіста, почали приходити погрози.

Люди писали мені повідомлення, інколи навіть дзвонили. Улітку в Латвії двічі хотіли побити. Це були росіяни, які колись приїхали в Латвію, або опинились тут по роботі і побачили мене на місцевому ТБ в ролику про Байрактар. Кожного разу я щиро намагався зрозуміти — нащо людина то робить? Наприклад, мені писала жінка, на ім'я Галина, якій було років 60. Вона намагалась запевнити, що Латвія не є вільною країною, бо це „руський мир“, перед яким скоро всі ми будемо на колінах. Я передав цю інформацію та її повідомлення в поліцію, Галину оштрафували.

ділиться Володимир

Володимир зізнається — його батько — військовий офіцер, який наразі перебуває у лавах ЗСУ, не одразу схвалив журналістику як гідний вибір професії. Утім, у 2014 коли випадково зустрів сина, що приїхав з артистами вести концерти в зоні АТО, переглянув свою позицію. А цієї війни вперше сказав, що пишається ним.

Найголовніше зараз — щоб Україна не сходила з перших шпальт. Усі втомилися від війни у новинах. Стільки всього у світ відбувається, але всіма силами ми маємо намагатися втримати цей інтерес і зробити так, щоб Україна не залишилася з ворогом сам на сам.

Володимир Бірюков
Показати ще новини
Радіо NV
X