Культурний бан Росії у світі. Як працює видавничий бізнес в умовах війни та чи є запит на українські книги на іноземному ринку

15 квітня, 15:44
Юлія Орлова — генеральна директорка видавництва Vivat (Фото:facebook.com/yuliya.argument)

Юлія Орлова — генеральна директорка видавництва Vivat (Фото:facebook.com/yuliya.argument)

«Маємо круті новинки, які готові до друку, але які не можемо віддати до типографій, адже найбільші друкарські потужності України знаходяться у Харкові». Юлія Орлова — генеральна директорка видавництва Vivat — про сенс життя та свою місію як видавця.

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

  • Як для вас почалось 24 лютого? Хоч українці не вірили до останнього у війну, але чи був у видавництва план на випадок повномасштабного вторгнення?

Відео дня

Vivat працював у звичному режимі до повномасштабного вторгнення. Ми готували нові книжки, а не плани «що робити бізнесу під час війни», хоча варто було б про це подумати. Все, що ми зробили — це поговорили про тривожні валізки зі своїми колегами і багато хто таки дійсно їх мав. І я, і всі мої колеги-бізнесмени недооцінили навіженості Путіна, бо ми оперували лише раціональними аргументами.

Пам’ятаю, як у ніч з 23 на 24 лютого я не спала і переписувалася в Facebook. Була четверта година ранку, і у повідомленні я писала, що, напевне, сьогодні не спить половина Харкова (адже напередодні у ЗМІ з’явилася інформація, що о 4:00 24 лютого Росія розпочне вторгнення). І коли о четвертій небо відповіло звичною тишею, я навіть спробувала заснути. А близько п’яти почула вибухи. Це було таке ні з чим не порівнюване почуття концентрованого жаху і, соромно зізнатися, паніки. Треба було взяти себе в руки і приймати важкі рішення.

Всі дії по рятуванню бізнесу ми прийняли постфактум.

  • Що стало найважчим викликом для бізнесу? Процеси, люди, матеріальна складова? Як з часом ці виклики змінювались?

Напевно, в перші тижні найважчим викликом став психологічний стан людей — це абсолютна розгубленість і жах через те, що відбувається. Загалом, на сьогодні майже 95% колег зі штату видавництва роз'їхалися Україною чи опинилися за кордоном.

Тобто, спочатку для нас було найважливішим забезпечення безпеки людей, потім — часткове відновлення процесів, а далі — знаходження шляхів для евакуації матеріальних ресурсів компанії.

На сьогодні у робочий процес залучено 117 людей. Дуже часто колеги приймали емоційне рішення евакуюватись і не встигали брати з собою ноутбук, а багато хто працює зі статичних офісних компютерів. Частині людей ми відправили ноутбуки. Також є певні проблеми з віддаленим доступом співробітників до своїх ПК. Наразі у низки колег є технічна можливість працювати, у певного відсотку такої можливості немає, тому не всі бізнес-процеси запущені.

Тепер про матеріальні ресурси. Це чи не найскладніший фактор. Наші склади розташовані у Харкові і критичною залишається відсутність можливості відвантажування книг. Ми працюємо над тим, щоб вивезти частину книг у відносно безпечне місце. Але поки що не можемо забезпечити довоєнний асортимент, періодичність поставок та роботу інтернет-магазину. Ми маємо круті новинки, які готові до друку, але які не можемо віддати до типографій, адже найбільші друкарські потужності України знаходяться саме у Харкові. Наразі шукаємо альтернативні шляхи друку книжок.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У Харкові станом на квітень не працює жодна з друкарень. Процеси, що стосуються друку книжок, повністю зупинені. Сподіваємось, аби усі друкарні вціліли та не постраждали від артилеристських обстрілів, яких щодня зазнає наш нещасний Харків. У зв’язку з цим ми не здаємо довгоочікувані новинки до друку, хоча вже підготовлено більше 50 новинок, які ми хотіли б надрукувати для наших улюблених читачів.

Юлія Орлова, генеральна директорка Vivat (Фото: Vivat)
Юлія Орлова, генеральна директорка Vivat / Фото: Vivat
  • Які процеси видавництво відновило, а які — поки ні?

У реаліях війни Vivat поступово відновлює роботу, хоч і багато колег з першого дня війни її і не припиняли. Повернення до довоєнних реалій відбувається непросто, але ми проявляємо неабияку гнучкість, і більшість колективу зараз займається тим, чого не робили до того ніколи.

Наразі нашим основним вектором роботи є налагодження співпраці з польськими видавництвами, концентрація на культурній репрезентації України у світі через поширення книжок Vivat-у за кордоном, та консолідація з міжнародними книжковими партнерами задля всеохопного масованого культурного бану Росії. Ми відкриваємо фірму у Польщі, аби займатись дистрибуцією наших книг до цієї країни.

Видавництво підготувалося до масштабної співпраці з іноземними партнерами, до якої входить продаж авторських прав на наші книжки видавництвам по всьому світу. Ми займаємося продажем електронного контенту і підписанням договорів з іноземними платформами для розповсюдження цього контенту.

Поки дві наші книгарні у Харкові тимчасово не працюють через бойові дії, функціонує наша книгарня у Львові. Книжки користуються дуже великим попитом наразі, адже у цьому місті зараз велика кількість переселенців, серед яких переважають жінки з дітьми. І малечу треба чимось розважати, тому книжки стають великою розрадою у ці непрості часи.

У Львові ми маємо двоповерхове приміщення книгарні. На одному з поверхів ініціювали проведення книжкового клубу для малечі, де наші дитячі автори влаштовують читання для дітей.

Ярослава Юдіна, редакторка Vivat (Фото: Vivat)
Ярослава Юдіна, редакторка Vivat / Фото: Vivat

Також ми працюємо над створенням аудіокнижок для розміщення їх на європейських майданчиках. Адже на сьогодні чимало українців опинилися за кордоном, і ми б дуже хотіли, аби в наших читачів, навіть за багато кілометрів від Батьківщини, був доступ до українських книжок.

Видавництво продовжує активно співпрацювати з іноземними та українськими медіа. Для висвітлення того, що насправді відбувається в нашій країні, в Харкові, в видавництві. Наразі матеріали про книги, статті та інтерв'ю активно виходять на міжнародних майданчиках.

І, взагалі, у редакції в роботі 50 книг і ми усвідомлюємо, що маємо робити книжки і продовжувати бізнес. Ми — складова української економіки і мусимо відновлювати свою справу. Крім того, саме робота допомагає витягнути кожного з нас зі стану виснажливого стресу. Адже вона наразі є своєрідним містком до мирного життя.

Загалом, практично всі відділи нашої компанії у тій чи іншій мірі відновили роботу, але не в повному обсязі. Ми щотижня проводимо наради з топами, де керівники напрямків звітують про пророблену ними роботу за тиждень. Скажу відверто, з кожним тижнем ці звіти тішать усе більше.

Незважаючи на всі труднощі, страх, знемогу, відсутність комфортних звичних умов, ми по можливості продовжуємо готувати до друку нові книжки. Адже знаємо, що після нашої перемоги українцям буде потрібно багато потужної літератури!

Катерина Ільчук, head of SMM видавництва (Фото: Vivat)
Катерина Ільчук, head of SMM видавництва / Фото: Vivat
  • Чи рахували ви збитки, яких зазнали від початку війни?

Збитки видавництва на сьогоднішній день становлять близько 90% від нашого плану. Тобто, ми виконали всього 10%. Але, крім прямих матеріальних збитків, є ще й розірвані ланцюжки робочого функціоналу та розірвані бізнес-процеси, які довелося зупинити.

Я в бізнесі більше 25 років і чудово розумію, що будь-яка зупинка бізнес-процесів подібна смерті. Та, водночас, я керівниця, за якою стоїть величезна команда відданих своїй справі людей. І головне для мене зараз — зберегти людей та їхні життя, аби потім нашою командою зробити максимально велику кількість якісних книг про цю війну.

Нещодавно я усвідомила, що саме це бачу сенсом свого життя і своєю місією як видавця. Аби весь світ знав про ці події, а ми ніколи про них не забували. Напевно, для цього колись і був створений Vivat.

  • Багато бізнесів радикально спалили мости з усім, що хоч трішки повязано з Росією — чи в економічному, чи в мовно-культурному аспекті. Що для видавництва змінилось у цій площині після 24 лютого?

Станом на лютий 2022 року у нашому видавничому плані вже й не було книг російською мовою. Взагалі в прайсі видавництва набралося б, можливо, близько десятка книг російською мовою. Але це менше 3% від усієї кількості книжок, яку видає Vivat. Тому, в принципі, на сьогодні нічого сильно не змінилося. Ми в перші ж дні війни абсолютно офіційно задекларували і прокомунікували свою позицію про те, що:

  1. ми не будемо видавати книги російською мовою;
  2. ми не будемо працювати з російськими авторами;
  3. ми не співпрацюватимемо з організаціями, афілійованими до російського бізнесу.

Проукраїнська позиція видавництва Vivat давно окреслена і зрозуміла ще з 2014 року. Щодня, з початку війни Росії проти України, ми пишемо сотні листів нашим партнерам, агентам і авторам, з проханнями підтримати Україну та розірвати договори з Росією. Добиваємось культурної ізоляції країни-агресора в світі.

На мою думку, війна стала точкою неповернення для книг російськомовного сегменту на український книжковий ринок. Свою принципову позицію ми розіслали нашим контрагентам та агентам по Україні та за її межами і окреслили у соцмережах. Вона наступна — «Російська книга, іди нах*й!»

Vivat
Фото: Vivat
  • Ваше видавництво активно займалось культурним баном Росії, хто із закордонних авторів виступив на підтримку України і як саме?

З початком війни Vivat чітко проартекулював свою проукраїнську позицію для всіх наших світових партнерів та агентів. Ми надсилали їм листи з проханням підтримати Україну та посприяти культурному бану Росії.

І ось список письменників, які розділили з нами нашу позицію, підтримавши Україну та засудивши вторгнення Росії на наші терена. Це закордонні автори та авторки, серед яких громадські діячі, політики, визначні особистості світого рівня: Мей Маск, Джордж Сорос, Опра Вінфрі, Рупі Каур, Джон Болтон, Борис Джонсон, Світлана Алексієвич, Лі Бардуго, Голлі Блек, Олівер Булло, Стюарт Тертон, Гаррієт Мункастер, Мартін Мортка, Адам Мандсбах, Антьє Ціллат, Крістін Гармел, Еббі Ваксман, Ґленді Вандер, Паті Сміт, Себаст‘ян Фітцек.

Цей список продовжує оновлюватися з кожним днем. Наші автори розривають контракти з Росією, відкрито висловлюють свою проукраїнську позицію у своїх соцмережах та ком’юніті. Ба більше: Мей Маск чи не щодня комунікує з нашою директоркою з комунікацій Галиною Падалко, питаючи, як справи у видавництві та публікуючи лінки для підтримки України. Це гріє наші серця і така потужна підтримка наснажує. Ми дуже тішимось від того, що абсолютна більшість наших письменників такі свідомі.

Галина Падалко, директорка з комунікацій (Фото: Vivat)
Галина Падалко, директорка з комунікацій / Фото: Vivat

Чому відмова від контрактів з Росією важлива для України і для світу:

  1. Російські видавництва роками публікували пропагандистську дичину про Україну, роблячи книжки про недоукраїну, новоросію та злих бандерівців. Вони є частиною путінської пропаганди. Прикладів цьому безліч.
  2. Видавничий бізнес, як і всі інші бізнеси, платить податки, які кремлівське керівництво використовує для фінансування війни в Україні в тому числі. Російські гроші — брудні гроші.
  3. Їхні письменники підтримують окупацію. Ось тут можна подивитись на відкритий лист письменників-фантастів, ось тут дико гидке інтерв‘ю Лук‘яненка — одного з найвідоміших російських фантастів. Це лише два приклади з сотень, які ми можемо навести.
  4. Несправедливо, що наші колеги та читачі сидять по підвалах, коли росіяни насолоджуються книжковими ярмарками і новинками. Це просто по-людськи несправедливо.
  5. Росіяни вибрали Путіна і мовчазною згодою схвалювали всі його рішення. Зараз більше ніж 70% населення підтримує криваві дії нацистського путінського режиму в Україні. Вони не гідні достойних книжок.

Саме тому наше видавництво так активно виступає за культурний бан Росії у світі. І я вважаю, що після всього, що ми побачили в Бучі, Сумах, Чернігові, після всього, що, на жаль, ще побачимо у Маріуполі, Харкові, Ізюмі, іншої позиції стосовно Росії просто не існує.

Працювати з Росією чи ні — це моральне рішення кожного іноземного партнера. Воно не в площині бізнесу. Ти сам обираєш, чи працюєш з країною-убивцею, державою, яка вчинила геноцид, розстрілювала, ґвалтувала, катувала людей у Бучі, Ірпені, Гостомелі. Для багатьох гроші не пахнуть, але весь цивілізований світ спостеріає і робить висновки. Прийде час і все стане на свої місця. Бренд Hugo Boss досі несе ярмо роботи з нацистами.

Анна Грабіна, бухгалтерка видавництва (Фото: Vivat)
Анна Грабіна, бухгалтерка видавництва / Фото: Vivat
  • Нині довкола цього точаться палкі дискусії, мовляв, якщо із Росії забрати і хороші книги — то ситуація з їхніми «умами» буде ще гіршою. Що ви про це думаєте?

Знаєте, хай це, можливо, звучить жорстоко, але зараз я взагалі не думаю про те, що буде в Росії. І, гадаю, це зрозуміло… Мене цікавить Україна, українці, наша перемога, мене цікавить моє видавництво та мене цікавлять читачі, і я хочу якнайшвидше знову працювати для України.

  • Нещодавно ГУР оприлюднило інформацію, що на тимчасово окупованих територіях вилучають історичні та художні книги, які не відповідають меседжам російської пропаганди, в тому числі — вже символічну для українців книгу Справа Василя Стуса. Росія не змінює методів…
Вахтанг Кіпіані, письменник, автор книги
Вахтанг Кіпіані, письменник, автор книги "Справа Василя Стуса" / Фото: Vivat

Так, трішки більше року тому ми виграли суд проти Медведчука по Справі Василя Стуса. Днями ми дізнались, що росіяни вилучають нашу книгу з бібліотек на тимчасово окупованих територіях. Вже відомо про це в таких містах: Кремінна, Рубіжне (Луганська область), Городня (Чернігівська область). Знайдені книжки вилучаються, знищуються на місці або вивозяться у невідомому напрямку.

Чому це відбувається? Голоси українських письменників століття за століттям псували плани псевдоімперії. Книги знищували, а письменників відправляли на пів життя до тюрми, аби лише їм заклеїти рота. Але не вдалося тоді, не вдасться і зараз. Росія намагається дати якийсь квазі-реванш українській національній літературі, яка завжди гостро та чесно показувала справжнє бридке обличчя імперії. Література, ненависть до якої Росія отримала у спадок від «совка». Це звичайні методи росії. Вони це робять не вперше. Більше про це можна почитати у моєму блозі для НВ.

  • Видавництво нині у кризовій ситуації. Книги і за мирних часів були не першочерговою потребою у населення. Як справи на українському ринку зараз? Як плануєте зберегти бізнес?

Видавництво зараз дійсно в критичній кризовій ситуації. Але з іншого боку, ця криза стосується зараз не лише культурної сфери: практично 60−70% вітчизняного бізнесу зараз у подібній критичній ситуації. Для того, аби якось цю ситуацію поліпшити, аби якось з неї вийти, потихеньку потрібно повертатися в бізнес.

Наразі ми у Vivat не звільнили жодного працівника. Ми намагаємося платити фінансові компенсації усім і цією підтримкою хочемо насамперед показати, наскільки нам важливі наші колеги. А, по-друге, максимально зберегти той прекрасний колектив, яким відомий Vivat. Бо Vivat — це люди. І сьогодні ми робимо максимум, аби подбати про добробут, безпеку та спокій наших людей, працівників, колег.

Я вірю, що після перемоги буде новий ренесанс української книжки. Це відбудеться неодмінно.

  • Наскільки є запит на українську книги на іноземному ринку?

Наразі попит на українську книгу значно підвищився. Ми ставимось до цього абсолютно раціонально. У першу чергу цей запит продиктований великою кількістю біженців, серед яких, переважно, є мами з дітками. І у зв’язку з цим, неабиякою популярністю (це майже 80%) користуються книжки для дітей, розвивалки.

Для багатьох біженців книга українською — це міст, який пролягає між закордоном та домом. Це по-перше. По-друге, запит на українську книгу на іноземному ринку викликаний надзвичайним бажанням іноземців дізнатися більше про Україну, її історію, звичаї, про нашу культуру та наш історичний бекграунд. І тому, десь 30% книг, які цікавлять читача на іноземному книжковому ринку, це саме тайтли про українську історію, звичаї, культуру.

Аліна Білякова, дизайнерка видавництва (Фото: Vivat)
Аліна Білякова, дизайнерка видавництва / Фото: Vivat
  • На ваш погляд, коли видавництво зможе повернутись до довоєнних показників та темпів?

Це залежить не лише від нас, а й від того, як довго триватиме війна і як відбуватиметься процес відновлення та повернення до мирного життя по всій Україні. Vivat робить максимум, аби триматися на плаву. Ми почали часткову релокацію бізнесу на західні території України, аби поновити усі бізнес-ланцюжки.

Що важливо, навіть у цей складний час ми отримали чимало нових книжкових замовлень. Ми будемо відвантажувати книги, які залишилися на складах у Харкові, як тільки вдасться їх звідти вивезти. І будь-що продовжуватимемо відновлювати роботу видавництва вже зараз.

Уже після нашої перемоги можна буде проаналізувати, наскільки швидким виявився темп поверення до довоєнних показників. Насправді, на мій погляд, після перемоги нам варто чекати на книжковий бум українського книговидання. Адже до війни на українському книжковому ринку було чимало тайтлів з російськомовного сегменту і загалом книг російських видавництв — 50% від усього книжкового ринку. Тепер, коли на літературу від окупантів накладене фактично ембарго, вітчизняна книга користуватиметься шаленим попитом.

Звісно ж, актуальною та нагальною для книгобізнесу буде допомога у вигляді лояльного оподаткування та підтримки від держави. Хоча, я цілком усвідомлюю, що в першу чергу допомога від держави логічно буде спрямована на відбудову України.

  • Вже є плани, яку першу книгу випустите після перемоги?

Дуже хочемо випустити книгу від нашого залізного головнокомандувача Валерія Залужного. Перше правило Vivat — експертність автора. Розуміємо, що зараз він дуже зайнятий, але після перемоги ми бачимо таку книгу бестселером не лише на українському, а й на світовому книжковому ринку.

Редактор: Кіра Гіржева
Показати ще новини
Радіо НВ
X