Ветеранські бізнеси у світі. Чим займаються колишні військові?

25 лютого 2021, 13:16
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Повертаючись із зони бойових дій, ветерани часто змінюють свій напрямок діяльності і стають підприємцями. У світі є чимало прикладів успішних ветеранських бізнесів — пропонуємо вам дізнатися про деякі з них.

Ветеранські бізнеси як тренд в Україні дещо в новинку, але насправді нема нічого нового під сонцем. У європейських арміях наполеонівської доби кмітливий солдат міг накопичити трохи грошей та після війни відкрити корчму чи лавку. Учасники обох світових воєн теж відкривали незліченні бізнеси. Деякі з них згодом виростали у велетенські компанії, але нікому не спадало на думку називати ветеранським бізнесом торгового гіганта Walmart чи міжнародну доставку FedEx, хоч обидві й засновані ветеранами. У ті часи акцент на військовому досвіді не дуже відрізняв бізнес і загалом був не дуже прийнятний.

У сучасних війнах залучений невеликий відсоток населення, а поява соціальних медіа змушує бізнеси конкурувати не тільки товаром, а й персоною, культивуючи довіру та майже особисті стосунки із клієнтом. Першими це збагнули ветерани-підприємці в США, а згодом тренд підхопили інші. Разом за студією
DocNoteFilms, яка вже кілька років займається темою підприємців — ветеранів АТО в документальному проєкті «Крутий Заміс», ми розібрали кілька прикладів ветеранських бізнесів з-за кордону.

Відео дня

Black Rifle Coffee

Black Rifle Coffee (Фото: Black Rifle Coffee)
Black Rifle Coffee / Фото: Black Rifle Coffee



Цю кавову компанію започаткував Еван Хефер — ветеран United States Army Special Forces (тобто ССО) і кавовий маніяк. Після служби він кілька разів пробував почати власну справу, доки не вирішив робити те, до чого лежало серце. Військові люблять добру каву, а максималізм і захоплення екзотичними країнами мотивували до пошуків найкращих постачальників кавових зерен. Можливо, Еван став би успішним локальним продавцем добірної кави, якби доля не звела його з іншими героями цієї історії.

Рейнджер Мет Бест полюбляв записувати відео на YouTube поміж поїздками в гарячі точки, працюючи на приватну військову компанію. А навідник фронтової авіації Джаред Тейлор нудився, знімаючи корпоративні відео і фото. Разом вони створили купу скетчів і навіть повнометражну комедію. Ці проєкти зібрали чималу аудиторію, але справжній успіх прийшов, коли одного дня Еван Хефер запропонував хлопцям продавати його каву, скориставшись їхньою популярністю в соцмережах.

Добра кава, приправлена специфічним ветеранським гумором і новими підходами до маркетингу, продавалась безпрецедентно швидко. Зараз Black Rifle працевлаштовує тисячі ветеранів. Окрім різноманітної кави, вони випускають мерч, знімають скетчі, фінансують власне серйозне військове видання Coffee or Die Magazine, а також підтримують купу благодійних ініціатив. Наразі Black Rifle Coffee приносить близько 30 мільйонів доларів доходу щорічно.

The Afghan Rug Shop

The Afghan Rug Shop (Фото: The Afghan Rug Shop)
The Afghan Rug Shop / Фото: The Afghan Rug Shop

У Великобританії близько 6% усіх малих і середніх бізнесів належать ветеранам, але небагато з них це афішують. Тут, як і в Україні, ця тенденція тільки починає зростати. Одним з тих, хто гордо підняв прапор ветеранського бізнесу, є власник салону екзотичних килимів Джеймс Вілью. Він служив у Королівських повітряних силах, встиг побувати в складі стабілізаційного контингенту на Балканах, в Іраку та Афганістані. І в одну з ротацій народилась ідея його бізнесу.

Він служив в підрозділі, що забезпечував відновлення північних регіонів Афганістану. І щоб бути в курсі всіх подій, взяв за звичку пити чай на базарі поміж патрулюванням. Цей регіон славиться своїми килимами через унікальний місцевий стиль, надзвичайну майстерність ткачів та розмаїття кольорів і мотивів, отже на ринку їх була безліч — і продавалася майже за безцінь.

Джеймс купив кілька килимів, і коли повернувся до Англії, лишив собі пару штук, а інші продав, щоб влаштувати на ці гроші весілля. Якось його знайомий спитав, чи не може Джеймс купити і йому такий килимок. Вілью задумався, і разом зі своїм перекладачем з Афганістану почав планувати логістику. Через пару місяців перша посилка з килимами прийшла до Англії.

Тепер Джеймс має затишний магазинчик та продає по пів тонни килимів у квартал — наживо в магазині та через інтернет по всьому світі, а ще пропонує традиційні афганські меблі та посуд. Частину прибутків вкладає в ініціативи, що допомагають афганцям розпочати власну справу, а також слідкує, щоб килимарі отримували чесну платню за свою роботу.

Jolly Roger Barber Bar

Jolly Roger Barber Bar (Фото: Jolly Roger Barber Bar)
Jolly Roger Barber Bar / Фото: Jolly Roger Barber Bar

Австралієць Гаррі Вільсон — нетиповий перукар. З дитинства він любив регбі та мріяв служити в армії. У 2006 він потрапив в Ірак піхотинцем, але через 12 років задавнені спортивні, бойові й психологічні травми далися взнаки та він полишив військо. Робота менеджером була занадто нервовою, і психолог порадила пошукати якусь креативну роботу руками, та ще й таку, що змушувала б його спілкуватись із людьми. Такою виявилася робота перукаря.

Гас вивчився на барбера та відкрив власний салон
Jolly Roger Barber Bar. Тут він стриже, голить та наливає клієнтам каву чи чарочку чогось міцніше. Заклад оформлений в піратському стилі, бо, по-перше, розташований в прибережному містечку Коффс-Гарбор, по-друге, пірати асоціюються з розкошами та випивкою, а по-третє - цей образ просто пасує самому Гасу.

Майже одразу ветеран відкрив другий салон і навіть зробив мобільний барбершоп у фургоні, що прийшовся дуже на часі під час карантинних обмежень. А ще Гас вчить барберській справі інших ветеранів та тренує дитячі регбі-команди.

Tropic Ocean Airways

Tropic Ocean Airways (Фото: Tropic Ocean Airways)
Tropic Ocean Airways / Фото: Tropic Ocean Airways

Життя і кар'єра Роберта Цераволо, засновника Tropic Ocean Airways, нагадує чимось голлівудський фільм. У дитинстві він подивився фільм Top Gun з Томом Крузом і вирішив бути пілотом-винищувачем. Він виріс, став військово-морським льотчиком, літав на тому ж таки літаку, що й герой фільму, і так само став інструктором школи Топ Ган — елітної школи повітряного бою.

Роберт отримав дві медалі за бойові вильоти в Іракську війну, а також організаторський досвід на ряді логістичних і командних посад. А після служби вирішив не ставати пілотом цивільних авіаліній, а втілити другу дитячу мрію — відкрити власну авіакомпанію. Продав дім, машину і мотоцикл, отримав недешеву ліцензію і придбав невеликий літак — стареньку Cessna. І так разом з напарником започаткував Tropic Ocean Airways.

Зараз компанія Роба обслуговує декілька регулярних маршрутів з Флориди на Багамські острови та має власний флот гідропланів. Гідропланам не потрібна злітна смуга, тому це чудова машина для тропічних островів. 70% прибутку приносять чартерні перельоти, коли клієнт може замовити гідроплан звідки і куди завгодно. У компанії працює понад сто людей, і третина з них — теж ветерани.

Hearty Hog

Hearty Hog (Фото: Hearty Hog)
Hearty Hog / Фото: Hearty Hog

Після служби в Корпусі Морської Піхоти США і двох поїздок в Ірак сержант Френк Магана і його дружина Ембер вирішили оселитись в якомусь тихому містечку в Теннессі та відкрити власний бізнес, але завадила економічна криза 2008 року. Натомість Френк влаштувався на службу в поліцію та пішов вчитись в університеті, а ще — полюбив готувати, і особливо — страви півдня США.

Південна кухня славетна вперше чергу барбекю — це частіше за все свинина, пропечена на повільному вогні з димком. До нього часто подають макарони із надміром розтопленого сиру та салат із трохи підквашеної капусти. До того ж солодко-кислі або дуже гострі соуси та холодний солодкий чорний чай.

Френку готування допомагало розслабитись і пристосуватись до цивільного життя, бо було важко спілкуватись із колегами та сусідами. А коли він готував та пригощав їх, виходило познайомитись і подружитись. І згодом разом із дружиною він нарешті відкрив кейтеринг Hearty Hog, по-нашому Ситний Кабанчик.

Ветеран облаштував мобільний барбекю-фургон і щотижня частує сотні гостей на різноманітних фестивалях та подіях, і вже два роки поспіль його мобільну кухню відзначають кращою в графстві. Френк також допомагає збирати кошти для маленьких місцевих ініціатив та влаштовує кулінарні майстеркласи, конкурси й посиденьки для ветеранів. Він чудово знає, що дружнє спілкування за одним, та ще й смачно обставленим, столом — не дрібничка і може виявитись для когось насправді неоціненним подарунком.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X