Україна — tabula rasa з потужним енергетичним полем. Влад Троїцький про місію культури і пасіонарність Зеленського

2 листопада 2019, 13:54

Головний редактор Радіо НВ Валерій Калниш на інвестиційному форумі в Маріуполі поговорив із засновником театру Дах, фестивалю ГогольFest і багатьох музичних колективів Владом Троїцьким.

В інтерв'ю Троїцький розповів про те, як опинився на економічному форумі, про сьогоднішні завдання в українській культурі та ставлення до нового міністра Володимира Бородянського, а також президента Володимира Зеленського.

Відео дня

Влад Троїцький — людина-оркестр, яка створила все, що можна створити в українському сучасному мистецтві. ГогольFest, ДахаБраха, Дах… Чому ви тут? Що тут такого цікавого для митця?

По-перше, з Маріуполем у нас вже серйозна історія. У той момент, коли я подумав, що вже ГогольFest спочив, і раптом дзвіночок з Маріуполя і кажуть: «Хочемо таку радість». Я думаю: «Ну, де я, де ГогольFest, а де Маріуполь?» Я до цього ніколи не був там. І ми зробили, і виявилося, що це настільки потрібно людям. Підходило багато жителів Маріуполя, говорили: «Ми вперше відчули себе частиною великої країни, ми відчули, що пов’язані не тільки з Україною, але з світом». Хоча, звичайно, був імідж у Маріуполя, що там війна, там нічого хорошого, але ми привезли сюди багато іноземних проектів. Власне, це вже був прообраз культурного форуму. І цього року ми ще раз привезли, і вже ГогольFest розширився на три міста, а в наступному році буде сім або вісім міст. Ми намагаємося сформувати якийсь простір нової ідентичності України, розуміння, що Україна, формування її нового образу, народження нових смислів — дуже важливо і для бізнесу. Культура — це, мабуть, єдиний інструментарій, інтерфейс, через який можна це транслювати.

Гоголь FEST / Flickr
Фото: Гоголь FEST / Flickr

Нові смисли… Це поняття таке досить умовне. Новий українець — це хто?

Ось до Вінниці (на фестиваль — НВ) приїжджав посол Швейцарії. І він каже: «Україна може давати нові сенси Європі, яка трошки розгубилася». А Україна — це tabula rasa з одного боку і при цьому найпотужніше енергетичне поле. І хоча я не люблю це висловлювання «який талановитий народ», але це правда. Інша справа, «дати раду», щоб цей талант реалізовувався в якомусь просторі. Адже в Україні немає простору, який асоціюється з сучасною Україною, його просто фізично немає, але при цьому суспільство цим «вагітне». І зараз, до речі, вперше в Україні з’явився толковий, розуміючий, освічений крутий менеджер …

Володимир Бородянський.

Так, Володимир Бородянський. І програма формування цих культурних центрів сучасного мистецтва, яке дозволить формувати те, що називається, «громадський простір», суспільний простір, який асоціюється із сучасною Україною. Що таке сучасна Україна? Освічений, вільний, поважаючий іншого, зухвалий, але зухвалий не до руйнації, зухвалий до творення. Колись я придумав гасло, яке могло б стати фішкою для України: офшор для пасіонаріїв. І коли приїжджають сюди мої друзі з Франції, Швейцарії, Америки, Німеччини, Британії, вони кажуть: «Слухай, у вас тут просто круті можливості, тому що на Заході насправді всі ці ніші, соціально-культурні ліфти, вони досить забиті. І тобі продертися кудись непросто. А тут ти можеш».

Система цінностей для західного світу трохи зараз видозмінюється завдяки біженцям, завдяки Сходу. Але чи не деформувались наші цінності за п’ять років війни? Чи не стали ми трохи дивитися на дійсність під іншим кутом, і цей кут не тільки про добро, але й про ненависть?

Дуже важливе питання. Тому що це найлегше. Я зараз навіть хочу зробити зі своїм новим проектом композицію: «Мені не потрібен ніхто, мені потрібен тільки ворог». Тому що ворог найлегше об'єднує людей. Більш того, Росія це дуже круто показує. Ти призначаєш ворога, суспільство об'єднується, ним легко маніпулювати, тобто змінюються абсолютно всі цінності. Сталін був злом, і 15 років не пройшло — і РФ — НВ) це просто круто. Це відбувається буквально в нашому житті, і для цього не потрібна довга маніпуляція.

Раніше для того, щоб ти припав до якихось знань, ти повинен був зробити якісь кроки: вступити до університету, зайти в бібліотеку. І у тебе з’являвся якийсь генезис розвитку, тобто історія розвитку знань. Ти розумів: греки, Єгипет, Ізраїль, Відродження. У тебе з’являлася можливість аналізувати те, що відбувається зараз в контексті темпоральної вертикальної історії. Зараз це вже не є таким актуальним, адже працює горизонтальна історія. Тобто ти повинен сканувати максимально, що з тобою відбувається в даний момент. Плюс інформаційний надмірний простір. Виходить що? Людина як істота, яке відсіває інформацію, яка не збігається з її нинішнім баченням, формує свою горизонтальну інформаційну «бульбашку». І насправді на Заході - в Америці, в Європі - це дуже круто працює. І в Україні теж. Але в Україні є одна крута штука: з одного боку, ми інфантильні, але при цьому з’являється все більше і більше людей пасіонарних, які самі починають відповідати за своє життя, не чекаючи нічого від держави.

Гоголь FEST / Flickr
Фото: Гоголь FEST / Flickr

Як ці пасіонарії співпадають з діючою владою? Ну, Зеленський, він пасіонарій чи ні?

Він абсолютний пасіонарій. Ну, тому що він вийшов нізвідки, тобто абсолютно депресивний жорсткий регіон Кривий Ріг. Непросто там. Я там кілька разів був, я розумію, що звідти піднятися — непросто. Друге: він створив команду. Так, це можна сказати шоу-біз, але це все одно команда, яка робить в своєму форматі якісний продукт. Я ще раз кажу, я не є прихильником 95 Кварталу, Камеді-Клаб, але я розумію, де якість. Вони це зробили. Я не впевнений, що Зеленський, коли йшов у владу, до кінця розумів те, що на нього впаде. В якійсь мірі це мені нагадує - звичайно, не зовсім коректне порівняння — колись я входив до державного театру, думаючи, що я там за три секунди все поміняю, і через місяць я так само звідти і вийшов, тому що нічого не можна було поміняти. Це Авгієві стайні. Я бачу, що він вчиться. Це дуже важливий момент. Він намагається вчитися.

Але він вчиться, вбиває свою пасіонарність і намагається стати подібним до патернів державотворця. Він намагається стати таким, яким ніколи не був і копіює чи наслідує якихось державних діячів, про яких ми знаємо.

Ну, знову ж таки, ти повинен вчитися. У навчанні неможливо без помилок. Питання ж не в тому, що людина робить помилки чи ні. Як вона на це реагує? Як реагує на це система? Чи готове суспільство? Ну, можна весь час тролити, говорити «Це жах-жах». Але таким чином, ти руйнуєш будь-яку можливість діалогу. Або ти будуєш діалог. Кажеш: «Я не згоден з цією історією. Давайте міркувати, як це можна вирішити». Мені здається, в нинішній владі такий діалог можливий, на відміну, до речі, від попередньої влади, від історії Порошенка. При тому, що він зробив дуже багато речей для України як команда, але в якийсь момент там перестала бути взагалі можливість якогось діалогу.

Що виведе Україну на більш високий рівень цивілізаційний — культура чи гроші?

Я впевнений, що свідомість: не буття визначає свідомість, а свідомість визначає буття. Все-таки є таке поняття — спочатку було слово.

Культура, в якій, звичайно, повинна бути якась підтримка, і тоді буде формуватися новий простір смислів та іміджів України. Тому що якщо зараз, в даний момент запитати, що асоціюється із сучасною Україною, то у більшості людей, журналістів, політиків, насправді, крім трьох негативних «китів» — війна, Чорнобиль, корупція — нічого пред’явити. Іноді додаються красиві жінки. Але на цьому ти світ не побудуєш.

І наступне питання — формування творчого порядку денного, який говорить, що нам є чим пишатися, формування нового простору смислів, там, де люди зустрічаються і створюють новий продукт — культурний, освітній, комунікативний, формування мистецтва діалогу. Далі - діалог, який збудований на творенні, коли ви разом розбираєте якусь проблему, розглядаєте варіанти її вирішення, розглядаєте, яким чином розширити цей простір комунікації з соціумом, ось в цьому вся крутизна.

Редактор: Марія Кабацій

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X