Сили світла. Як звичайні київські чоловіки — кухар, інженер, тренер та інші — готуються боронити столицю — репортаж НВ

31 березня, 16:23
Ексклюзив НВ
Київська тероборона проходить навчання в одному з підземних переходів міста (Фото:Олександр Медведєв / НВ)

Київська тероборона проходить навчання в одному з підземних переходів міста (Фото:Олександр Медведєв / НВ)

НВ відвідав тренування бійців київської тероборони, що проходили під землею.

У робочий день біля однієї зі станцій метро бійці київської тероборони (ТрО) відпрацьовують «зачистку підземного переходу». «Я хочу, щоб ви зняли усе як є, без жодної показухи. Не страшно, якщо вони чогось не вміють», — пояснює НВ Олег, військовий інструктор української армії, який керує діями тероборонців.

Відео дня

Олег — високий чоловік, який трохи спирається у ході на тростину. Він просить не називати його прізвище, і додає, що для нього це вже восьма війна: служив у спецназі Головного управління розвідки (ГУР), у повітряно-десантних військах та й в інших військових підрозділах.

Із початком російської агресії Олег навчає київську тероборону розв’язувати різні завдання, — адже деякі з бійців ТрО служили у армії ще за радянських часів, а дехто не має навіть і такого досвіду. «Але вони хочуть захистити батьківщину, свій будинок і родину. Це вартує набагато дорожче, ніж якби сюди прийшли якісь Рембо і показали майстер-клас», — пояснює Олег. А потім показує на одного із своїх «учнів» — чоловіка з автоматом: «Це, наприклад, тренер по кіокушин карате, людина з іменем».

Під час однієї з пауз у навчаннях НВ знайомиться з «людиною з іменем», — це Олександр Новіченков. Себе він описує так: представник тероборони Печерського району, що є частиною 112-ї окремої бригади ТрО. А потім додає, що карате — це справа його життя: він готував майбутніх чемпіонів України і Європи.

Зараз Новіченкову 62 роки і війна з РФ стала для нього новим життєвим випробуванням. «На татамі усе зрозуміло: ти знаєш, що бій закінчиться і ви з суперником потиснете один одному руки. А війна — це питання життя і смерті», — пояснює тренер, що став тероборонцем.

Олександр Новіченков тренував чемпіонів з карате, а зараз сам навчається обороні міста (Фото: Олександр Медведєв / НВ)
Олександр Новіченков тренував чемпіонів з карате, а зараз сам навчається обороні міста / Фото: Олександр Медведєв / НВ

На цій війні його вражає те, як російське суспільство, що дивиться телевізор, за рідкісними винятками погодилося стати заручником «параноїдальної особистості» [Володимира Путіна] і підкорюється усьому і уся.

«При всьому тому, що звісно хотілося б брати кулемет і лупашити ворога, для мене головне — не перетворитися на них, — каже Новіченков, маючи на увазі окупантів. — Я ніколи не піду на вбивства цивільних, жінок і дітей, як вони».

Нові завдання

Інструктор Олег у підземному переході пояснює бійцям ТрО, що таке «зачистка» подібного об'єкту: як розбитися на двійки і трійки, куди бігти, хто і який кут має перекривати. «Перевірив кут, кажеш — „чисто“, другий перекриваєш. Кажіть голосніше! Не соромтесь», — пояснює досвідчений військовий.

«Стоп! Ти не сказав „чисто“. Кто там бродит в огороде?», — зауважує Олег одному з бійців.

Щодня він тренує різні групи ТрО у різних районах Києва і з різними завданнями, — наприклад, вчить бою у місті.

Інструктор переконаний, що ворогу не під силу увійти до столиці: «Це нереально». Але якщо це усе ж таки відбудеться, армія РФ знайде у Києві свій кінець. «Якщо за Грозний, у якому 300 тис. населення, півроку вони воювали, — а тут! Уявіть на секундочку! Тут зі зброєю тільки (не буду називати цифри) ТрО, ЗСУ, поліція. Київ — це пекло для росіян», — пояснює військовий. І додає, що охочих захищати місто набагато більше, ніж можуть набрати у ТрО.

42-річний Дмитро, — один із нинішніх «учнів» Олега, який працює у сфері торгівлі, розповів НВ, що два дні провів у черзі, щоб записатися у тероборону. Поруч з ним у тій черзі стояло ще 2 тис. людей. «Дорослі чоловіки плакали, коли їх не брали», — розповідає Дмитро.

«Кожен, хто знаходиться у теробороні, мріє, щоб потрапити на передову і гнати скоріше ворога. Така величезна злоба на них! — додає тероборонець. — Тут усі вже дорослі люди, прийшли добровільно і тільки про це і мріють».

20-річний Степан родом із Маріуполя, з якого тільки вирвалися його мати (Фото: Олександр Медведєв / НВ)
20-річний Степан родом із Маріуполя, з якого тільки вирвалися його мати / Фото: Олександр Медведєв / НВ

У 20-річного студента Степана, колеги Дмитра по ТрО, для цього є й особисті причини. Хлопець — студент київського вишу, навчається на тренера з легкої атлетики і підробляє у охороні. Сам він із Маріуполя і вся його родина знаходилася у цьому портовому та промисловому місті, коли почалася війна.

Степан місяць не міг зв’язатися із матір'ю. За його словами, їй вдалося нарешті вирватися, «але не на той бік», адже в Україну виїхати було нереально.

Матір надіслала сину фото квартири, у якій він зростав. «Коли були перші прильоти, там, де була моя кімната, залишилась лише зруйнована стіна та повністю обвалена стеля, — розповідає Степан. — А зараз від квартири лишився тільки коридор».

І коли по телебаченню кажуть, що Маріуполь зруйнований на 80%, Степан думає про те, що масштаб біди, що спіткала його місто, більший. «Воно зруйновано на 100%. Пошкоджена кожна будівля», — розповідає хлопець.

Він досі не може усвідомити поведінки ворога, який втратив усіляку людяність. Біля драмтеатру — найбільшого сховища цивільних мешканців Маріуполя, по якому росіяни вдарили з неба, — був величезний напис Діти. «Ким треба бути, щоб таким займатися», — обурюється молодий захисник Києва.

Кухар із позивним Чорний вважає, що його місце зараз не на кухні, а в ТрО (Фото: Олександр Медведєв / НВ)
Кухар із позивним Чорний вважає, що його місце зараз не на кухні, а в ТрО / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Подолати страх

34-річний киянин із позивним Чорний розповідає НВ, що із 17 років працює кухарем, — змінив уже пару десятків кафе і ресторанів, в армії не служив. Але коли 24 лютого «влупило» у тому числі по Києву, одразу побіг записуватися до тероборони.

Стоячи у черзі, Чорний виявив двох диверсантів, після чого з ним одразу підписали контракт.

Також на тренуваннях зі стрільби виявилося, що кухар дуже добре влучає у ціль. Це стало несподіванкою навіть для нього самого, адже зі зброю він ніколи раніше справи не мав.

Чорний зізнається, що останні 3 дні його непокоять сни, у яких він стріляє у ворога. «Спочатку не було страшно, а тепер страшно [розуміти, що можливо доведеться стріляти в людей]. Звісно я налаштовую себе: або мене, або я. Страх я в собі подолаю», — говорить боєць, який каже, що на кухні йому зараз точно не місце.

А от Олександр Синельников, який у мирному житті працює ведучим інженером науково-технічного центру НАЕК Енергоатом, з кожним тренуванням і кожним заняттям відчуває, як зростає його впевненість у тому, що страху перед ворогом у бою не буде.

Дмитро, який працює у сфері торгівлі, каже, що йому довелося провести у черзі 2 доби, щоб доєднатися до тероборони (Фото: Олександр Медведєв / НВ)
Дмитро, який працює у сфері торгівлі, каже, що йому довелося провести у черзі 2 доби, щоб доєднатися до тероборони / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Багато друзів столичного інженера воювали на Сході з 2014 року. А сам він розумів: лише Донбасом Кремль не обмежиться.

Тому Синельников не роздумуючи пішов до ТрО, а дружина з донькою поїхали з Києва. «Я просто не міг сидіти вдома. Я здоровий чоловік, робота відійшла на другий план», — пояснює він.

Киянин впевнений: ворог захоплює українські АЕС, щоб мати додаткові важелі впливу на перемовинах і тиснути ними Україну, та створювати позиції для свого захисту, ведучи обстріли з території станцій.

Але ситуація на атомних об'єктах країни поки що контрольована, вважає інженер. «Чи критично зараз, що там знаходяться війська? Ні, не критично. Це більш критично для них самих [росіян]. Наприклад, у ЧАЕС вони не розуміють, як поводитися у тій зоні», — пояснює він.

Після тренування у підземці бійці ТрО розходяться, поставивши уточнюючі запитання інструктору. «Падаючи на живіт, ти залишаєш можливість ще для стрільби», — відповідає той на одну з реплік «учнів».

Окрім Ігора, спеціаліста з тендерів, контракт підписала і його донька (Фото: Олександр Медведєв / НВ)
Окрім Ігора, спеціаліста з тендерів, контракт підписала і його донька / Фото: Олександр Медведєв / НВ

НВ ж наостанок говорить із 52-річним Ігорем, спеціалістом із публічних закупівель. Той пішов записуватися до ТрО одразу із двома своїми дорослими дітьми — донькою і сином. Але йому на місці пояснили: не можна вступати до тероборони усією родиною. У підсумку син займається волонтерством і закуповує бронежилети, а батько і донька підписали контракт, — служать вони окремо.

Ігор не розуміє поведінки батьків солдатів РФ, дітей яких відправляють на смерть заради забаганок однієї людини — Путіна. «Таке враження, що їм усе одно. Я дивлюся ці ролики із Росії - це страшно», — каже цей батько двох дітей.

А от за Київ йому не страшно, — Ігор впевнений, що місто не скорити. «У разі чого, на кожній кухні буде готуватися борщ для військових і на кожній кухні буде хтось заряджати патрони», — впевнено каже спеціаліст із тендерних закупівель.

Слухайте подкаст на цю тему

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X