«Україна стала дефібрилятором для світу». Тарас Тополя з гурту Антитіла розповів про співпрацю з Едом Шираном і секрет стійкості українців

5 травня, 10:17
Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя (Фото:@Тарас Тополя/Facebook)

Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя (Фото:@Тарас Тополя/Facebook)

Автор: Алла Кошляк

Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя розповів Радіо НВ про колаборацію із популярним британським виконавцем Едом Шираном і поділився думками про майбутнє місце України у новому світовому порядку.

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

У понеділок, 2 травня, відбулася прем'єра пісні 2Step / Сирени обірвали наш сон, створену у колаборації популярного британського виконавця Еда Ширана та гурту Антитіла. Тарас Тополя розповів, що такі творчі акції допомагають доносити світу правду про те, що відбувається в Україні та протистояти російській пропаганді.

Відео дня

І Ед Ширан, і гурт Антитіла перерахують усі виручені кошти з монетизації відео на Youtube та з роялті на допомогу Україні.

Також Тарас Тополя поділився думками про роль України у новому світовому порядку після перемоги України над Росією, порівнявши її з дефібрилятором для світу. Та пояснив феномен української стійкості горизонтальними зв’язками, що ідеально працюють під час небезпеки і сприяють корупції за мирних часів.

https://www.youtube.com/watch?v=XH5pkq4LEfE

Як народилася ідея колаборації з Едом Шираном?

Все почалося з того, що ми записали відео і запропонували зробити телеміст з Києва із Бірмінгемом, містом, де Ед Ширан із багатьма іншими артистами робив благодійний концерт і збирав кошти для українських біженців у Великій Британії. Тоді організатори нам відмовили, посилаючись на те, що ми у військовій формі, тримаємо зброю в руках, а це не співпадало з концепцією гуманітарного заходу. Ми погодились, але було трошки сумно. Проте контакти із командою Еда Ширана ми підтримували. Сам Ед вийшов тоді на нас і публічно заявив, що йому цікаво познайомитися із нашою творчістю.

І десь через тиждень після концерту вони звернулися до нас із пропозицією зробити спільну версію пісні 2Step і віддали нам на повну творчу свободу другий куплет і другий приспів цієї композиції.

Власне так і почалася ця історія. Поки ми були у Києві, ми придумали українську лірику, записали її на студії. А потім, коли ми вже виїхали в Харків на посилення військ на Сході разом із нашим батальйоном, де ми зараз і перебуваємо, з’явилася ідея зробити відеокліп на цю пісню. Оскільки ми його зняти не могли, тому звернулися до наших друзів, до Дмитра Шмурака. Він зібрав команду, провів підбір акторів. І зробив величезну роботу по зйомці кліпу самостійно. На нас були лише синхрони, ми зняли їх тут у Харківській області по дорозі між позиціями.

Створення цієї колаборації дуже добре віддзеркалює те, що в Україні багато чого вміють організовувати. Світ дивується нашим горизонтальним зв’язкам. Ви переповідали, як це все вдалося зробити британський команді?

Так, і вони так само дивуються. Ще не менше вони дивуються, наскільки український народ героїчно боронить свою землю. Я думаю, це не секрет для слухачів, які були сумні прогнози і які аналітики давали нам терміни на життя. І власне взагалі Україна — це суцільне здивування для Європи і всього світу. Здивування в хорошому смислі цього слова.

Україна взагалі стала дефібрилятором для світового порядку, для світової політичної системи, крім ОНН, там дефібрилятори вже не поможуть. Я думаю, що Україна — це нова енергія, нова сила. Вона задаватиме в практичній площині нові тренди, в ідеологічній площині — навколо наших цінностей, ідей, навколо нашої сили духу, буде будуватися каркас майбутнього світу. Як би це не звучало зараз гіперболічно. Як мінімум на європейському континенті після перемоги з’явиться домінантний сильний гравець.

Власне я називаю це політикою постмодернізму. Вона вже прийшла разом з Україною. Така політика пряма, відверта, в якій мало бюрократії, багато вчинків і дій. І політика, яка наповнена по суті, а не оболонка, до якої ми звикли. Оболонка з символів, за якою безодня і пустота. Це власне і є та сама суть цього каркасу майбутнього світу, яка тут зараз народжується в тих муках, в цьому болі і цих стражданнях, в цій великій болі, силі і волі до життя.

Дмитро Жолудь, Тарас Тополя, Сергій Вусик (Фото: @Антитіла/Facebook)
Дмитро Жолудь, Тарас Тополя, Сергій Вусик / Фото: @Антитіла/Facebook

Тобто доки хтось говорить про цінності, ми за ці цінності боремося.

Я скажу більше. Я скажу не за весь народ український. Але пасіонарії, наше покоління пасіонаріїв, ми вже переросли європейські цінності. Ми будемо давати нові цінності світу. І вони будуть викристалізовуватися по мірі того, як Україна здобуватиме перемогу. Цей процес на десятки років вперед, але те, що відбувається зараз — безперечно історичні часи, в які ми живемо. І моя душа радіє з того, яка роль українського народу саме в цих історичних подіях.

А щодо горизонтальних зв’язків, то для нас це органічно. Це про Гуляй Поле, Махновщину і Козаччину. Вільний дух, де з будь-якого приводу збирається Рада, Майдан. Де колективно, по-чесному вирішуються будь-які питання. Де немає холопа та барина. А є вільний дух народу, що більше схожого на рій бджіл, кожна з яких робить свою справу, формують одну велику силу: тут вони збирають мед, а тут, якщо потрібно, втикають своє жало у тіло ворога, віддаючи своє життя, навіть ані на хвилинку не сумніваючись, чи це правильно. Оце і є дух наш, і ті, хто його не розгадали — зробили велику помилку.

І саме в цій системі горизонтальних зв’язків є сила нашого духу, і є його слабкість. І під час спокою і мирного цивільного життя на цих горизонтальних зв’язках наростає та сама сумно відома всім корупція.

Тарасе, ви зазначили, що ми живемо в історичні часи і що на кожному лежить велика відповідальність. Як ви це проживаєте як людина творча?

Не лише у мене, мабуть, а й у величезної кількості українців ці три місяці викликали неймовірної амплітуди спектр емоцій. Це від розпачу і страху (особливо їх я відчував у перші тижні війни) до катарсису і неймовірного відчуття гордості за народ в моменти його єднання і відчуття того, що ти є частиною чогось неймовірно крутого, великого і сильного.

Очевидно, що ми як люди творчі, ці всі емоції збираємо. Хтось це уже під час війни транслює в творчий аспект, такі як вірші, пісні, кліпи, картини. Мені, наприклад, це робити важко, тому я це все збираю і десь після перемоги з’явиться новий альбом гурту Антитіла, який точно буде життєствердним, позитивним, світлим, життєдайним. Нам потрібно буде будувати наше майбутнє, нашу Україну. І це потрібно робити із посмішкою та натхненням. І бадьоро. І тому я впевнений, що в майбутньому альбомі, якщо і будуть якісь мінорні нотки, то вони будуть лише для контрастів.

Як вдається суміщати оце накопичення досвіду, творчості, підготовку до майбутнього альбому зі службою?

У нас тут по суті 24 години на добу є час. Це не те, що цілодобово у нас іде бій чи ще якісь такі речі. Здебільшого ти виконуєш якусь таку рутинну роботу за проміжком якихось спалахів активності. Це раніше, у мирному житті у мене щодня було багато обов’язків: школа, гуртки якісь, все, що пов’язане з гуртом Антитіла.

Зараз же є час — сісти подумати, є час зробити якісь дзвінки, є час потренуватися, поліпшити свої навички у наданні першої медичної допомоги, потренуватися поводитися з автоматом, постріляти. З'їздити виконати всі завдання, які перед тобою поставив командир, повернутися допомогти місцевим, які потребують твоєї допомоги, зробити якісь поточні побутові речі. Тобто це не те, що ми відпрацювали із п’яти до шести і пішли додому. Ні, ми тут цілодобово і цілодобово всі разом, і цілодобово щось говорим, щось робим, якісь ідеї генеруємо. І тому, враховуючі це, і враховуючі ті горизонтальні зв’язки, про які ми з вами казали, в принципі вдається встигати все, і давати навіть інтерв'ю. І таким чином встигаємо — треба встигати, тому що війна — це каталізатор, і тому ти мусиш бути багатозадачним.

А враховуючи, що гурт Антитіла має свою аудиторію, і деякі люди нас слухають і читають, ми не маємо права мовчати. А враховуючи те, що російська пропаганда, на жаль, дуже потужна, а інструментів протистояти цій пропаганді у нас небагато, то ми мусимо їх використовувати та працювати із соціальними мережами. І в тому числі через такі творчі акції, як з Едом Шираном, доносити нашу правду до світу і доносити наші емоції, і робити це так, щоб люди відчували емпатію до українського народу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X