"В епоху Instagram красивою картинкою глядача не втримаєш". Режисер Володимир Лєрт про новий фільм, місію кіно та роботу з гуртом Бумбокс

24 жовтня 2017, 17:25
26 жовтня в український прокат виходить четверта повнометражна кіноробота режисера Володимира Лєрта Мир Вашому дому!. Це перша українська екранізація п'єси Поминальна молитва Григорія Горіна, створеної за мотивами оповідань класика єврейської літератури Шолом-Алейхема

Легка і світла історія з трагічними вкрапленнями про життя євреїв в українському селі була знята на кіностудії в Нежиловичах під Києвом і частково в столичному музеї Пирогово. Для зйомок команда відтворила автентичне житло реального прототипу молочника Тев'є і побудувала на території кіностудії ціле маленьке село XIX століття.

Відео дня

На створення натхненної театральною постановкою кіноісторії про Тев'є-Тевеля і його дочок у Володимира Лєрта (Відторгнення, Ніч святого Валентина) пішло кілька років: близько двох зайняло створення сценарію, ще чотири тривали зйомки, за цим послідувало кілька варіантів монтажу. Результат праці зовсім скоро зможе оцінити глядач.

НВ STYLE зустрівся з режисером до виходу картини на широкі екрани, щоб дізнатися, як створювався Мир Вашому дому!, які складності роботи над великим кіно є сьогодні та чи є майбутнє у фільмів, побудованих на імпровізації.

- Кілька років тому ваша колега, режисерка Єва Нейман у своєму фільмі звернулася до творчості письменника Шолом-Алейхема. Її лірична картина була добре зустрінута на ОМКФ. Як виникла ідея зняти Мир Вашому дому! і взяти за основу саме такий бекграунд?

- Моя подорож до цього фільму почалася з вистави Тев'є-Тевель з Богданом Ступкою в головній ролі. Я приїхав до Києва, і Богдан Сильвестрович запросив мене на ювілейний спектакль, поставлений за п'єсою Григорія Горіна, про існування якої я, живучи в США, не знав. І якщо згадати, з чого все почалося: з перегляду цієї вистави, з атмосфери, з відчуття наскільки цей твір емоційно сильно впливає на глядача. Я сидів в залі й відчував, як ця магія присутня в повітрі. І бачив, якими люди заходили на спектакль, і якими виходили, і це були абсолютно різні люди. З чого й почалася ця довга подорож.

- У відкритих джерелах досі можна знайти інформацію про те, що фільм Мир Вашому дому! знятий в 2014 році, тобто перед картиною Ніч святого Валентина, що вийшла в 2016-му. Ви планували випустити історію про Тев'є набагато раніше?

- Після вистави я відкрив п'єсу і вирішив подумати, може дійсно з цього вийде непогане кіно. З цього моменту почався шлях, який зазвичай дуже довгий в кіно: пошуки інвесторів, партнерів, каналів. Багато говорили: "Навіщо цей мотлох комусь потрібен, ця похмура історія". "Як же так? Вона зовсім не похмура, вона дуже світла", - відповідав їм я.

Тоді я розумів, що в п'єсі Горіна захований дуже крутий кіносценарій. Я подзвонив своєму другові й педагогу Саші Кузнєцову, і запропонував йому стати співавтором. Протягом двох років ми займалися трансформацією тексту в кіносценарій. Це, насправді, виявилося дуже складним процесом: перекласти на сучасну кіномову, прибрати 60% діалогів, створити актуальний, не нудний для глядача темпоритм.

Кадр з фільму Мир Вашому дому!

Кадр з фільму Мир Вашому дому! Фото:

- У чому, на вашу думку, складність і секрет успіху екранізації старовинних історій?

- Будь-яку історію можна розповісти цікаво. І проблема виключно в нас самих. Адже, умовно, коли Квентін Тарантіно знімає історію, яка трапилася 100 років тому, це круто. А коли хтось із наших знімає історію 100-річної давнини, то це фігня і мотлох, які нікому не потрібні. Секрет простий: потрібно всього лише зробити хороше кіно.

Адже кожне десятиліття повністю змінюється психологія людства. Зараз, напевно, навіть щороку. Відповідно, потрібно робити те кіно, яке тримає сучасного глядача. Нещодавно я скаржився своєму батькові: в 60-х, як мені здається, набагато легше було утримати глядача красивою картинкою. А зараз є Instagram, і красивою картинкою глядача більше не втримаєш. Тепер картинка, сюжет, діалоги, ефекти - все повинно працювати разом і одночасно. Повинен бути офігенний темпоритм.

Моя порада глядачеві: ніколи не перевіряйте свої телефони в кінотеатрах навіть в беззвучному режимі, тому що вони спалахують в темряві, і вся увага людей в важливий момент фільму йде на ці чортові телефони. І коли ми монтуємо кіно, то змушені це враховувати: що людина, сидячи в кінотеатрі, буде перевіряти свої повідомлення. Тому повинні так підходити до питання про захоплення глядацької уваги, щоб йому було взагалі нецікаво в свій телефон дивитися, а було цікаво підняти голову, відкрити очі й сказати: "Ні фіга собі". Таке потрібно зараз робити кіно. Тому що всі інші фільми провалюються.

- Тобто зараз в кінематографі до розповідання історій додалося ще й утримання уваги? Хто з режисерів досяг успіху в цьому?

- Сучасна історія повинна бути розказана настільки енергійно! Подивіться роботи майстрів: це Стівен Спілберг, Квентін Тарантіно. Це майстри, вони тримають свого глядача. Наприклад, Вовк з Уолл-Стріт Мартіна Скорсезе - приголомшливий підручник роботи зі глядацькою увагою.

З приходом інтернету пропав дефіцит кіно. Тепер воно всюди: на кожному розі, у кожного в телефоні. Це більше не викликає такого чуда, як раніше. І тепер, щоб утримати глядацьку увагу, щоб він витратив два години свого дорогоцінного часу, глядача потрібно вмовляти. Адже кіно настільки багато, що людина розуміє: шанс того, що вона витратить свої дві години на якусь дурницю, дуже великий.

І моє завдання, як режисера, прагнути до того, щоб глядач, побачивши на постері моє ім'я, знав: цей хлопець зробив максимум, щоб цей фільм вийшов крутим.

- Створюючи своє кіно, ви уявляєте собі свого глядача, свою аудиторію?

- Я змирився з тим, що є люди, яким будуть подобатися мої роботи, а є ті, яким не будуть, що б я не робив, як би не звивався. Тому ми з командою працюємо для свого глядача. Я поняття не маю, хто це, але це просто люди, яким подобаються ті ж фільми, що й мені. Мені подобається хороше кіно, історії, що динамічно розвиваються. Я ненавиджу нудьгу в кіно. Під час навчання в Америці мені в голову вбивали, що фільми - це великі підручники моралі, але розказані так, щоб люди при цьому не заснули. Тому мені подобається дивитися історії, які розвивають і вчать, але при цьому я ще й сміюсь.

- Ваш новий фільм - Мир Вашому дому! - легкий, дуже смішний і при цьому повчальний. У ньому співіснують різні національності, яким, зрештою, все-таки вдається прийти до примирення. Як, на вашу думку, буде сприйнятий українським глядачем фільм про важливість прощення?

- Наш фільм про те, що люди не повинні ділитися так сильно. Я вважаю, що глобально ми всі на цій планеті повинні разом, взявшись за руки, боротися з власним егоїзмом. Це звучить ідеалістично, але це правда: якщо намагатися зробити кращим не тільки своє життя, а й спробувати допомогти комусь, суспільству стане легше жити. Якби в один день вся країна вийшла, і кожен почав робити свою роботу добре, держава жила б краще. Були б дороги круті, у всіх були б фільми красиві, будинки без цих потворних балконів.

Мені здається, що егоїзм породжує "Я", "Я такий", "Я весь такий розумний". Але потрібно переходити на "ми", тоді ти розумієш, що ти насправді лише одна з 7 мільярдів чотирилапих мавп, яка не розуміє, навіщо народилася на світ, що буде після смерті, що взагалі відбувається, де вона живе в принципі. Людина повинна прийти, усвідомити, прийняти, що вона не знає нічого, не розуміє нічого, і просто потихеньку боротися з тією сволотою, яка у ній всередині. Потрібно перемагати в собі це.

Кадр з фільму Мир Вашому дому!

Кадр з фільму Мир Вашому дому! Фото:

- Який з персонажів фільму про Тев'є найбільш яскраво несе в собі цей посил?

- Абсолютно всі. В цьому й полягає принадність драматургії Горіна та Шолом-Алейхема, адже цього дуже важко домогтися: коли у тебе все герої відображають тему фільму. Моїм завданням було підібрати ідеальних акторів під цю історію.

Під час навчання мені постійно говорили, що 90% режисури - це кастинг. У книзі у Марка Анатолійовича Захарова я прочитав таку ж фразу. Він писав: якщо у тебе погано зіграв актор, підійди до дзеркала і плюйся, тому що це був твій вибір. Тому я розумів, яка це відповідальність. І ми дуже довго робили кастинг, проводили його всюди, де тільки могли, шукали відповідних за характером людей.

Наприклад, ми дуже довго шукали дівчинку на роль Хави. Нам вдалося знайти Софію, цю прекрасну Джульєтту, вона ніде не знімається, вчиться на біолога. Вона з хорошої сім'ї, у неї серйозні батьки. Я дуже довго її шукав. Коли Софія зробила ці проби, я зрозумів, що це потрапляння прямо в десяточку.

більше не викликає такого чуда, як раніше
більше не викликає такого чуда, як раніше Фото:

- Ви кажете, що підбір акторського складу - найважливіша частина режисерської роботи. Наскільки важливий оригінальний сценарій? Адже у вас був досвід створення фільму-імпровізації Ніч святого Валентина. А в цьому році фільм Рівень чорного Валентина Васяновича, також багато в чому пов'язаний з майстерністю імпровізувати, представить Україну на кінопремії Оскар.

- Я хочу зняти фільм про те, як робив фільм Ніч Святого Валентина. Це буде класна комедія. Тоді мені запропонували зняти кіно, але сценарій виглядав жахливим. Продюсери найняли авторську групу, яка написала вдвічі гірший варіант. "Ось сценарій. Ти можеш його знімати, можеш не знімати. Знімай що хочеш, але ти зобов'язаний зробити хороше кіно", - сказали мені на майданчику і я зрозумів, що в нас немає іншого виходу.

Показовою була історія з актором Кирилом Кяро, який був затверджений на роль поза кастингу. Як Кирило мені розповідав пізніше, він прилітає в готель і йому кажуть: "Знаєте, у нас режисер викинув сценарій та імпровізує". Він каже: "У сенсі, імпровізує?" - "Ну, знімає без сценарію кіно". І Кирило відповідає: "Не пішли б ви під три чорти, хлопці? Ви при своєму розумі?"

Коли ми зустрілися, я показав йому сценарій, він погодився зі мною і включився в роботу. Ми почали робити новелу про чоловіче боягузтво, про те, що чоловік не може підійти до дівчини, яка йому сподобалась. Я перетворив всіх на сценарну групу, ми всі разом пропонували варіанти, всі брали участь в креативі. І я просто відбирав ідеї: "Дуже добре! Це скажемо. Ось це".

Кадр з фільму Ніч святого Валентина
Кадр з фільму Ніч святого Валентина Фото:

На подив, коли ми зняли першу сцену, Кяро подивився матеріал і сказав: "Вова, це офігенно, це дуже круто". Коли ми зняли другу, третю, четверту сцени, весь знімальний день пішов, він був в захваті. Я бачив, що це добре, все бачили в монітор, що виходить добре. Це було дуже ризиковано, але надихало продюсерів.

Зараз ніхто з глядачів не розуміє, який великий подвиг зробила знімальна група. Адже це не фільм - це абсолютна складна імпровізація.

Але я переконаний, що фільм - це інструмент. І краще, звичайно, знати, що ти хочеш сказати. Я точно знаю, що кіно починається зі сценарію. Глядач може не розуміти цього, але кіно - це величезна праця людей, не тільки акторів, і всього лише технічне втілення драматургічної конструкції. Адже це основа всього.

Повторюся: кіно - це великі підручники моралі. І якщо проводити аналогії: будувати будинок без проектування небезпечно, тому що він може впасти. Найчастіше так і трапляється, але, на жаль, туди все одно селять мешканців, адже гроші вже витрачені. Але режисер, який так знімає, несе величезну відповідальність.

Я не бачив фільм Васяновича і не люблю обговорювати роботи своїх колег. Але переконаний, що відмовляючись від сценарію, сам режисер перетворюється на сценариста, який спочатку все одно пише. Він же не ставить камеру в полі й знімає. Режисер все одно спочатку думає, їздить, мислить, спілкується зі своїм героєм. Сподіваюся, що картина Васяновича матиме успіх на Оскарі.

- Ви відомі як автор багатьох кліпів на пісні групи Бумбокс, але в інтерв'ю підкреслюєте, що не є кліпмейкером. Що для вас робота над кліпами і чи настільки ж важливий в них сценарій?

- Мені цікаво це робити. У Бумбокса зараз вийшла пісня Вечір в Ріо. Вона мені дуже подобається, я з радістю зняв би відео.

Я вважаю Андрія (Хливнюка - НВ) своїм близьким другом: він допомагав мені, підтримував. Але мені подобається його музика, незалежно від того, знаю я його особисто чи ні. Тому кліпи, які робилися з цією групою - це чиста творчість. Мені подобається все, що з цим пов'язано. Кожен кліп гурту Бумбокс - це маленька історія, яку ми створювали разом.

Що стосується моєї частини роботи, Андрій радив мені: "Ти не пиши під пісню, пиши свою історію". І ми придумували сценарій, який був би зрозумілий глядачам без того, щоб чути пісню. Тобто ви можете подивитися кліп Пошла вон без звуку, і повністю зрозуміти, що трапилося. Адже він відповідає законам кінематографії.

- Повернемося до повного метру. Ваш фільм на днях виходить в прокат в Україні та відкрив спеціальну фестивальну подію 47-го МКФ Молодість. Є якісь плани показувати його за межами країни?

- У нас великі плани на інтернет-дистрибуцію. Ми плануємо перекласти фільм на всі можливі мови. У нас хороші рейтинги, критикам і першим глядачам він подобається. Тому це дає надію на те, що фільм матиме успіх в прокаті.

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X