Про що говорять в Парижі. Бернар Анрі-Леві - про сонну європейську демократію, моральне лідерство Макрона і фашизм Жовтих жилетів

28 березня 2019, 11:56

Сьогодні, 28 березня, відомий французький філософ Бернар Анрі-Леві представить в Києві свій моноспектакль У пошуках Європи, де протягом 90 хвилин поговорить з українцями про вибори театральною мовою.

Публікуємо інтерв'ю НВ з Бернаром Анрі-Леві, в якому він розмірковує про сонну європейську демократію, моральне лідерство Еммануеля Макрона, фашизм Жовтих жилетів і "сильні вібрації демократичного духу", властиві українцям.

Відео дня

Б

ернар Анрі-Леві, французький філософ, письменник і борець за європейську демократію, — бажаний гість в Україні. У минулому військовий журналіст, 70-річний Анрі-Леві й тепер часто опиняється у гарячих точках сучасної Європи, намагаючись донести світові позицію жертв авторитарної і тоталітарної агресії. Так було під час конфлікту в колишній Югославії, війни в Грузії у серпні 2008 року і під час трагічних подій на українському Майдані п'ять років тому.

Один із найяскравіших адвокатів України в Європі, Леві у лютому 2015 року побував і на українській передовій. Одразу після трагедії під Дебальцево разом із президентом Порошенком він вилетів до Краматорська, де спілкувався із військовими, що вижили в трагічній операції. А потім говорив про російську агресію в Україні на найзнаковіших публічних майданчиках Європи, за що став нев'їзним у Росію. Втім, про це сам Леві не шкодує.

Сьогодні він, як і багато європейських інтелектуалів, стурбований кризою європейської демократії і разом з іншими іменитими філософами і письменниками підготував маніфест Європейський дім у вогні. Документ, який наробив на старому континенті багато галасу, адресований європейським виборцям і закликає їх не віддавати свої голоси популістам і радикальним групам, які проповідують вихід європейських країн з ЄС.

Темі порятунку об'єднаної Європи Леві присвятив і нову моновиставу У пошуках Європи. З нею філософ об'їхав вже 20 європейських столиць, а тепер 28 березня, напередодні українських президентських виборів, покаже виставу в Києві.

Напередодні київської прем'єри НВ взяв телефоном інтерв'ю у Леві. Гуляючи парком у передмісті Парижа, він емоційно відповідав на питання, які насамперед стосувалися його батьківщини.

— Ви один із співавторів маніфесту європейських інтелектуалів, який закликає європейців стати на захист цінностей об'єднаної Європи проти зростального популізму і правого радикалізму. Вже у травні відбудуться вибори до Європейського парламенту. Чи виграють їх демократичні сили, і чого чекати Європі незабаром?

— Те, що зараз відбувається, можна назвати битвою, і цей інтелектуальний бій, невідомо, хто виграє. Я лише сподіваюся, що демократи переможуть, що прихильники Європи  переважатимуть, а популісти програють. У цьому мета маніфесту і мета вистави, яку я покажу в Києві. Демократичні сили Європи довго були ледачими, вони спали і здавалися розсіяними до останнього року, а тепер, мені здається, вони прокидаються. Можливо, це парадоксальний ефект агресивної політики Путіна, може, це парадоксальний ефект вульгарності популістських сил в Італії або Франції. Можливо, це парадоксальний ефект нового фашизму, який піднімає голову в Німеччині. Але, очевидно, все це достукалося до демократичних і проєвропейських сил у європейських країнах. Ще декілька місяців тому вони вважали, що їм немає сенсу боротися. А сьогодні, я бачу, вони почали розуміти, що для них нинішня боротьба за Європу — це питання життя або смерті.

Ваш порятунок у вашій армії

— Те, що Європейський союз переживає кризовий період, не новина от уже кілька років. На ваш погляд, навколо якої нової і потужної ідеї сьогодні можливе нове об'єднання європейських країн?

— Є три головні напрямки, які дозволять знову об'єднати Європу. Перший — стати демократичнішою, тобто мати президента Європейського союзу, обраного на загальних виборах. Другий шлях — бути соціальнішими. Кожен європеєць має розуміти, що у Європейського союзу є план стосовно найбідніших жителів об'єднаної Європи. Що цей план конструктивний, і що найбідніші не залишаться поза фокусом європейської уваги. Не відчуватимуть себе забутими і не створюватимуть плацдарм для росту нової хвилі популізму. І третє — це дух Європи, дух свободи і рівності, його ми намагалися відобразити в нашому маніфесті, який може стати дорожньою картою Європи майбутнього.

З трьома цими стовпами — значно демократичнішою і соціальною Європою, з Європою спільного культурного простору — нове об'єднання можливе.

— Уже рік тому було зрозуміло, що канцлер Німеччини Ангела Меркель розглядає президента Франції Еммануеля Макрона як свого можливого наступника в демократичному лідерстві об'єднаної Європи, але нинішня ситуація навколо Північного потоку — 2, здається, серйозно посварила глав двох найвпливовіших держав Євросоюзу. Хто, на ваш погляд, стане головною фігурою об'єднаної Європи після відходу Меркель?

— Мені здається, у Макрона є всі можливості стати таким новим моральним лідером. Він молодий, сильний і, що найважливіше, він гордий бути європейцем. Те, чого сьогодні Європа дійсно потребує, — це сильне почуття гордості. Довгі десятиліття тут переважало лідерство скромних і несміливих, ні у кого не вистачало духу сказати, що об'єднана Європа без кордонів сама собою прекрасна. Макрон зробив це. Він сказав: те, що я європеєць, не тільки приносить користь моїй країні, сама собою приналежність до об'єднаної Європи — це гордість і дивовижне щастя.

Повернене почуття гордості, власної гідності важливе і необхідне для всього континенту, який сьогодні вступає в серйозну конкуренцію з Китаєм, відчуває зростальну загрозу від Росії, Туреччини, Ірану та Саудівської Аравії. І це вимагає від Європи сили, таку силу я бачу тільки у Макрона.

— І все ж Еммануелеві Макрону зараз важливо розібратися із масовими протестами всередині своєї країни. Як ви, будучи французом, розумієте й інтерпретуєте вимоги Жовтих жилетів?

— Стосовно Жовтих жилетів, я про це говорив із найперших днів вуличних протистоянь. Протест вулиці важливий і необхідний, особливо якщо він ґрунтується на значних проблемах суспільства. Це один із методів досягти справедливого соціального порядку. Але ідеологія, яка стоїть за протестами Жовтих жилетів сьогодні, це популістська ідеологія, і я б навіть сказав, ідеологія фашистська.

Серед лідерів руху безліч людей, які закликають до насильства, воєнізованого конфлікту всередині країни, до силового усунення Макрона. Вони нетерпимі до геїв, євреїв і жінок. Вони ненавидять і хочуть зруйнувати демократичні інститути. Саме тому серед лідерів цього руху я вбачаю фашистські тенденції. І ми повинні розрізняти соціальні та економічні вимоги людей, які зібралися на вулиці, та ідеологію, яка часто настільки неприваблива, що не може існувати тут і зараз. Я не хочу бачити в прийдешності Жовтих жилетів привид коричневих сорочок СС.

ГОТЕЛЬ ЄВРОПА: Моновиставу із такою назвою французький філософ Бернар-Анрі Леві представив київській публіці у 2015-му. Цьогоріч він повертається до Києва з новою постановкою (Фото: Журнал НВ)
ГОТЕЛЬ ЄВРОПА: Моновиставу із такою назвою французький філософ Бернар-Анрі Леві представив київській публіці у 2015-му. Цьогоріч він повертається до Києва з новою постановкою / Фото: Журнал НВ

— Наскільки, на ваш погляд, Росія сприяла ослабленню ЄС останнім часом? У чому ви бачите найбільші ризики російського впливу в Європі?

— Росія працює над руйнуванням європейського порядку багато і постійно, а Путін вже давно діє не як партнер ЄС, а як очевидний його ворог. І робить це безліччю способів. Наприклад, фінансуючи всі без розбору радикальні європейські партії, які хочуть припинення існування ЄС, як, наприклад, партію Марін Ле Пен. По-друге, підтримуючи антиєвропейських клоунів, таких як Маттео Сальвіні в Італії. Через залякування хоробрих демократичних держав, таких як країни центральної Європи і країни Балтії.

Подивіться на дивну і трагічну метаморфозу угорської політики. Як люди, що пролили стільки крові 60 років тому, щоб позбутися гніту КДБ, сьогодні можуть докладати такі зусилля, аби повернутися назад, тепер уже в обійми ФСБ? Для мене це залишається загадкою. А ось те, що Путін сьогодні активно працює над демонтажем ЄС, для мене давно вже не питання, а констатація факту.

— Декілька тижнів тому Україна зафіксувала у своїй Конституції євроатлантичний вектор руху як єдино можливий для країни. У нинішньому кризовому стані Європи цей шлях отримує шанс бути коротшим або, навпаки, Україні доведеться надовго забути про євроінтеграцію, до моменту, поки ЄС не вирішить своїх проблем?

— Я можу тільки повторити те, що сказав на сцені Майдану в Києві п'ять років тому: входження України до ЄС — мабуть, моя найзаповітніша мрія. Цього пристрасно бажає Україна, та й для Європи це стане величезною перевагою, оскільки Україна — велика країна з величезним потенціалом і величезною силою духу, здатна оживити померлу духом Європу. Моя вистава В пошуках Європи значною мірою про це. Про те, чому важливо, щоб Україна якомога швидше стала країною ЄС. Сьогодні шанс України цього досягти залежить не тільки від нас, громадян Західної Європи, але і від українців. Важливо донести це бажання і аргументи, які його супроводжують. На своїй виставі у Києві я хочу зробити таку демонстрацію українців і європейців на спільному європейському полі.

— Через п'ять років після Майдану, що надихнув вас, чи надихають вас результати, яких досягла Україна?

— Так, я розумію, що результати все ж недостатні, знаю, що у багатьох людей є певне розчарування тим, що відбувається. Уряд не досяг всього того, на що сподівався народ. Але той дух, який мають люди в Україні, він став лише сильнішим і виразнішим. Воля до реформ, воля до відкритого суспільства, прагнення до прозорості інститутів — вони дуже сильні і живлять мою віру в Україну. Саме тому в квітні я приїду сюди з журналістами і тележурналістами з усієї Європи та США. Я хочу, щоб Європа і весь інший світ стали свідками цих сильних вібрацій демократичного духу, який є в українців.

— Що ви думаєте про Україну напередодні президентських виборів, які відбудуться із традиційною для Європи загрозою приходу до влади популістів?

— Я вже казав, що популісти, на мій погляд, серйозна небезпека для ЄС, але вони набагато небезпечніша для вас, українців, бо перемога популізму у вашому випадку означатиме появу Путіна на вашій кухні, Путіна у вашому домі та всюди у вашій країні. Для України популізм — небезпека смертельна.

— Війна на сході України стає все рутиннішою темою міжнародних новин. Хто, на ваш погляд, сьогодні може зупинити російську агресію на сході України і хто зможе ефективно вплинути на Путіна?

— Я б назвав Америку і Європу, але, на жаль, США немов уникають своєї глобальної ролі захисника справедливості, а Європа послаблює себе прихильністю до Кремля. Така ситуація. Яке тоді рішення можливе для України, якщо Америка відступає, а Європа окупована по головній лінії фронту власним популізмом? Залишається сподіватися тільки на свою армію. І керівництво вашої країни все ж змогло відродити армію. Хоробру, нехай не ідеально, але добре оснащену. І, звісно, вам важливо отримати більше озброєння від ваших союзників.

Ваш порятунок у вашій армії. Я пам'ятаю, як був у Києві у день трагедії у Дебальцевому і розмовляв із пораненими і тими, хто вижив там. І всі вони говорили: ніколи знову не має трапитися цієї страшної трагедії. Це має стати одним із головних гасел українців. І, на жаль, мені нема чого до цього додати, крім побажання Україні тверезого погляду на саму себе, вірних друзів і справжніх союзників.

Матеріал опублікований в №6 журналу НВ від 21 лютого 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X