«Жовта стрічка»: «Серед нас є й автомеханіки, і айтішники, яких об'єднує любов до України»

26 серпня, 19:39
НВ розповідає про сміливих українців, які чинять опір Росії на тимчасово окупованих територіях (Фото:НВ)

НВ розповідає про сміливих українців, які чинять опір Росії на тимчасово окупованих територіях (Фото:НВ)

Від початку повномасштабного російського вторгнення українці героїчно боронять свою свободу на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Серед них ― як воїни зі зброєю в руках, так і сміливі мирні жителі. Це захисники Маріуполя, рух опору Херсонщини, активісти з Криму, медики Луганщини, фермери Миколаївщини, працівники Запорізької АЕС в Енергодарі, залізничники на Харківщині та багато інших.

НВ розпочинає спецпроєкт, у якому знайомить читачів зі сміливими українцями на ТОТ. У першому матеріалі розповідаємо про Жовту стрічку — рух опору на Херсонщині, що займається інформаційним спротивом окупантам.

Відео дня

Активісти ЖС проводять у регіоні проукраїнські мітинги, розвішують на вулицях міст і сіл українську символіку та плакати, а також поширюють патріотичні меседжі в інтернеті. Крім того, рух опору обмінюється інформацією з партизанами Херсонщини, а також із проукраїнськими активістами на Донеччині, Луганщині, Харківщині, в Криму та на інших тимчасово окупованих росією територіях.

З міркувань безпеки залишаємо розповідь представників Жовтої стрічки анонімною.

Цим та іншим сміливим українцям на ТОТ присвячений проєкт Потяг до перемоги, що є спільною ініціативою комунікаційної агенції Gres Todorchuk та Укрзалізниці. Ознайомитися з усіма історіями проєкту можна на сайті, а також за QR-кодом, що є на кожному із сімох вагонів у складі залізничних маршрутів Київ ― Ужгород та Запоріжжя ― Львів. Розповіді доповнені ілюстраціями, які створили на поверхні вагонів українські митці за кураторством Каті Тейлор.

Вагон «Потягу до перемоги». Сюжет «Херсонщина». (Фото: Дан Балашов)
Вагон «Потягу до перемоги». Сюжет «Херсонщина». / Фото: Дан Балашов

Коли Херсон тимчасово окупували росіяни, ми вирішили нікуди не їхати. Вивезли родини в безпечне місце, а самі почали збирати інформацію про окупантів та колаборантів і передавати її ЗСУ. У середині квітня ми зрозуміли, що маємо об'єднатися у рух.

Глибокого символізму в назві Жовта стрічка немає. Жовтий ― яскравий колір, який є на прапорі України. Та й сама фраза легко запам’ятовується.

Телеграм-канал Жовта стрічка
Фото: Телеграм-канал Жовта стрічка

Першою великою акцією ЖС став проукраїнський мітинг, що відбувся 27 квітня в Херсоні. На нього прийшли приблизно 500 людей. Цього виявилося достатньо, аби показати окупантам, що Херсон ― це Україна. Потім ми створили канал у Telegram і почали розвивати наш бренд.

Серед нас є люди різних професій: від айтішників та SMM-фахівців до менеджерів банків, касирів та автомеханіків. Комунікацією ЖС у соцмережах займаються не лише херсонці, а й люди з інших регіонів, навіть із Криму та Мелітополя. Нас об'єднує любов до України.

У нас немає керівної верхівки та внутрішньої ієрархії. Всі ми волонтери. Ключова риса нашого руху ― стихійність. Ми нікому не ставимо ніяких задач. Люди самі проявляють ініціативу і звертаються до нас.

Жовта стрічка займається лише інформаційним спротивом окупантам. Але зв’язок зі збройним рухом опору на Херсонщині ми, звісно, тримаємо. Партизани допомагають нам розвішувати стрічки та постери по місту вночі.

телеграм-канал Жовта стрічка
Фото: телеграм-канал Жовта стрічка

Також спілкуємося з українськими активістами з інших тимчасово окупованих територій. Приємно мати справу з патріотами із Донеччини, Луганщини, Криму, хоча, здавалося б, після 2014-го людей із проукраїнськими поглядами там майже не залишилося. Регулярно отримуємо фото з цих регіонів, де люди знімаються з нашими стрічками навпроти російських патрулів.

На початку війни проукраїнські мітинги в Херсоні відбувалися кожного дня. Зараз їх меншає через утиски. Багато патріотів виїхали звідси, залишилися ті, у кого такої можливості немає. «Рускомірних ждунів» у місті щонайбільше 2%. Вони сидять тихо, бо знають, що їм тут не раді.

У Херсоні окупанти намагаються створити ілюзію «руского міра». Возять по місту екрани з пропагандистськими відео, як у Маріуполі. Розвішують радянську символіку, ставлять пам’ятники радянським діячам. Це виглядає дивно і жалюгідно.

Найризикованішим за останній час у Херсоні був мітинг 9 травня. Напередодні окупанти перекрили головну площу, щоб люди не могли зібратися, але вони все одно приходили. Якщо росіяни бачили на тобі одяг жовтого або блакитного кольору, одразу клали обличчям в асфальт. Багатьох відвозили «на підвали», проводили обшуки вдома, встановлювали стеження за активістами. Але розуміли, що наш опір не зламати, і попускалися.

Зрозуміло, що у мирних херсонців є страх: раптом росіяни читають їхні переписки, бачать їхні фото в мережі з українською символікою? Але в самих окупантів страху більше. Деякі ледь не благають українських патріотів виїхати з Херсона, щоб ми не заважали дурити голови іншим.

Тут вони ніколи не почуватимуться у безпеці, адже бачать наші стрічки та постери на кожному кроці. І чим ближче ЗСУ, тим слабшає їхній дух і зникає впевненість у тому, що вони можуть тут затриматися.

Як українці можуть нам допомогти? Якщо ви бачите в інтернеті допис від людини з Херсонщини, яка хоче боротися за Україну, але не знає, як це зробити, ― напишіть їй і розкажіть про «Жовту стрічку». Так наш спротив буде ширитися й міцнішати.

Відео-історія героїв Херсонщини

Редактор: Лілія Вітюк

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X