Родина досі не може поховати тіло. На Азовсталі загинув чоловік військовослужбовиці та батько двох неповнолітніх дітей — їхня історія

17 жовтня, 16:55
Одна із українських родин ділиться своїм досвідом втечі від війни (Фото:Діти Героїв)

Одна із українських родин ділиться своїм досвідом втечі від війни (Фото:Діти Героїв)

БФ Діти Героїв опікується дітьми, які втратили батька чи матір (або обох) внаслідок війни з російськими окупантами. Зараз під опікою фонду 920 дітей, але щодня звертаються до 20-ти нових підопічних. Одна з українських родин ділиться своїм досвідом втечі від війни — вона переживає втрату дорогого чоловіка та люблячого батька, який загинув на Азовсталі, захищаючи честь своєї держави.

«Незважаючи ні на що, життя триває насамперед заради дітей»

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України, Євгенія зі своїм чоловіком Сергієм перебували на військовій службі, діти залишилися вдома.

Відео дня

Згодом командир вирішив відпустити жінок, які виховують неповнолітніх дітей. Таким чином Євгенія повернулася додому в Маріуполь до своїх дочок — Софійки та Василини.

Дуже страшно було за дітей, адже ми не мали ні їжі, ні води. Водночас сильно переживали за життя Сергія: через відсутність зв’язку ми не могли з ним спілкуватися.

каже Євгенія

Мати з дітьми спочатку жили у квартирі, але коли розпочалися безперервні обстріли та бомбардування міста, спустилися у підвал будинку, в якому проживали.

Побутове життя в окупації

Кожного ранку доводилося вирішувати одні і ті ж проблеми: де знайти дрова та як їх порубати, чим розпалити вогонь, як принести воду з криниці, з яких продуктів приготувати їжу…

Ми майже не мали чим харчуватися. Одного разу знайшлася жменька борошна, то готували щось подібне до коржів. І таке їли всі, бо більше просто було нічого…

розповідає жінка

Євгенія розуміла, що залишатися в місті надзвичайно небезпечно. Натомість виїхати звідти самостійно не було навіть найменшої можливості — приватний транспорт родини був далеко в гаражі, а через постійні обстріли ніхто не наважувався вивезти жінку з дітьми у більш безпечне місце.

Втеча від війни

Одного разу, коли готували їжу “під кулями”, приїхав знайомий мого брата, щоб вивезти своїх родичів. Я напросилася виїхати з ними. Ми нічого з собою не брали: дітей посадила в машину в тому одязі, в якому були, і поїхали...

згадує Євгенія

Найбільший страх, який переслідував сім'ю — не потрапити в полон до російських окупантів. А оскільки жінка була військовою, це було особливо небезпечно.

На той час, коли Євгенія з дітьми виїжджали з Маріуполя, вони не мали жодної інформації про Сергія: в якому він стані, де перебуває і чи взагалі живий. Відповідно, чоловік також нічого не знав про свою дружину та дітей.

Діставшись Бердянська, Євгенії вдалося зв’язатися телефоном із чоловіком. Саме тоді вона дізналася, що Сергій знаходиться на Азовсталі у Маріуполі. Це було 17 березня.

За кілька днів жінка з дітьми переїхали до Запоріжжя через гуманітарний конвой. Рятуючись від війни, там Євгенія отримала звістку про загибель Сергія — чоловік загинув після авіаудару російських окупаційних військ. Перебуваючи у польовому госпіталі на території Азовсталі, Сергій помер внаслідок важкого поранення.

На жаль, родина загиблого досі не може знайти тіло Сергія, щоб поховати та востаннє попрощатися з ним.

Діти Героїв
Фото: Діти Героїв

Де сім'я шукає розради та про що мріє?

Жінка зізнається, що після смерті Сергія її життя поділилось на «до» та «після». Потрібно шукати нових способів, як виживати далі, чим забезпечувати та як виховувати дітей. Однак життя триває, тому немає сенсу здаватися, адже за спиною Євгенії — дві дівчинки, майбутнє нашої країни.

Софія продовжує навчатися в школі, їй 11 років, Василині — лише 2. Сім'я проживає у надзвичайно доброзичливій родині, яка їх прихистила та забезпечила всіма необхідними умовами для проживання.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Старша донька мріє стати професійним фотографом, тому хоче придбати якісний фотоапарат. Від благодійного фонду Діти Героїв сім'я отримала фінансову допомогу, дитяче взуття та ноутбук для дистанційного навчання.

Ми мріємо про те, щоб якнайшвидше закінчилася війна на користь України. А також дуже сильно хочемо повернутися додому в рідний Маріуполь. Хочеться вірити, що держава не забуватиме про тих, хто віддав свої життя за Україну.

На превеликий жаль, таких сімей в Україні вже кілька тисяч, і з кожним днем їхнє число зростає. Щоб допомогти дітям повернутися до звичайного життя, необхідна підтримка. Це можна зробити за посиланням. Повідомити про дітей, що втратили батьків і потребують допомоги, можна тут або за номером кол-центру +380 44 247 57 88.

Якщо ви знаєте таких дітей — передайте контакти фонду їх опікунам. Кожна дитина заслуговує на щасливе життя, сповнене гідності та радості.

Редактор: Кіра Гіржева
Показати ще новини
Радіо НВ
X