Чорне море, птахи та галактики. Три українських науковиці — про те, як змінилася їхня робота під час повномасштабної війни

29 вересня, 07:11
Як змінилась робота українських науковиць під час повномасштабної російсько-української війни (Фото:особистий архів героїнь / колаж НВ)

Як змінилась робота українських науковиць під час повномасштабної російсько-української війни (Фото:особистий архів героїнь / колаж НВ)

Повномасштабне російське вторгнення вплинуло на всі сфери життя — зокрема, і на роботу українських вчених. НВ, спільно з INSCIENCE розповідає про те, як після 24 лютого змінилося життя українських науковиць — морської мікробіологині Марії Павловської, орнітологині Ганни Кузьо та астрофізикині Олени Компанієць, над чим вони зараз працюють та чому наука — на часі.

«Ми маємо лишитись країною інновацій, науки та знань», — історія морської мікробіологині Марії Павловської

Марія Павловська

морська мікробіологиня

Від Південного океану до Чорного моря — Марія Павловська досліджує морські мікроорганізми у різних точках нашої планети.

Відео дня

Так, спільно з Інститутом морської мікробіології ім. Макса Планка (Бремен, Німеччина) науковиця вивчає мікроорганізми, які мешкають у полярних широтах: як вони взаємодіють із фітопланктоном (одноклітинними водоростями) та як це впливає на стан океану та його мешканців.

Паралельно морська мікробіологиня досліджує мікроорганізми Чорного моря і продовжує працювати над дисертацією на цю тему: як по мікроорганізмах можна визначати екологічний стан Чорного моря та як вони впливають на деякі екологічні антропогенні явища — наприклад, поширення антибіотикорезистентності.

Важко, звісно, повністю сфокусуватись на дослідженнях, тому що наукова робота — інтелектуальна. Це робота, яка вимагає занурення. Зануритись, коли постійно повітряні тривоги, коли близькі на фронті, коли паралельно займаєшся волонтерством — майже неможливо.

ділиться Марія

Зараз Чорне море абсолютно закрите для вчених у зв’язку з війною. Нещодавно морська мікробіологиня мала б повернутися з дослідницького рейсу Чорним морем — та він не відбувся через повномасштабне російське вторгнення.

Сподіваємось, що такий рейс відбудеться в найближчому майбутньому — і вже буде присвячений аналізу впливу російської агресії на екологічний стан Чорного моря.

Оцінити такий вплив надзвичайно важливо — насамперед для того, щоби чітко порахувати збитки. А завдяки даним із проєкту Emblas, в якому Марія брала участь у 2016 році, стан Чорного моря є з чим порівнювати. Можливо, результати оцінки можна буде якось включити до судового позову проти російської федерації для відшкодування збитків.

Сподіваюсь, що нам вдасться звернути увагу міжнародної спільноти та залучити кошти для оцінки стану Чорного моря після нашої перемоги для того, щоби ми могли пришвидшити процес відновлення екосистеми, наскільки це можливо.

Водночас паралельно з війною відбувається антропогенний вплив через великі річки, які впадають у Чорне море: Дніпро, Дунай, Дністер. Через недостатнє очищення стоку, використання заборонених пестицидів у сільськогосподарському виробництві в річки потрапляють важкі метали та інші речовини, що забруднюють воду.

Інформація про стан Чорного моря може бути аргументом для запровадження заходів на національному масштабі для зменшення негативного впливу, пов’язаного з людською діяльністю, промисловістю та господарством.

Я вважаю, що для науки немає такого поняття як «не на часі». Так, коли закінчиться війна, у нас буде дуже багато нагальних проблем, і я розумію, що на науку просто не буде фінансових ресурсів. Саме тому я зараз думаю про те, як залучати міжнародні гранти та проєкти, щоби підтримати себе та свій науковий напрямок без активної фінансової участі держави. Водночас ми маємо лишитись країною інновацій, науки та знань.

«Прогрес країни неможливий без прогресу науки» — історія орнітологині Ганни Кузьо

Ганна Кузьо

орнітологиня

Орнітологиня Ганна Кузьо вже кілька років навчає людей розрізняти та моніторити птахів і мріє про те, що в Україні буде система обліку птахів. Так, протягом останніх трьох років Ганна спільно з колегою Олексієм Дубовиком організовують обліки птахів Львова за допомогою бьордвочерів/ок — спостерігачів/ок за птахами.

Навіть такий моніторинг птахів цікавий із наукової точки зору, якщо ми рахуємо птахів протягом багатьох років. 10, 20 років — і ми отримуємо величезну кількість цікавої інформації: бачимо зміни в кількості, де птахів стає більше або менше тощо. Насамперед це інструмент для охорони природи. Нам цього дуже бракує в Україні, тому що деякі види птахів починають зникати. А люди навіть не знають цифри — вчених мало, уся Україна не покрита орнітологами/инями.

розповідає Ганна

Проте всі обліки зірвалися з початком повномасштабного вторгнення — люди з фотоапаратами та біноклями одразу викликали підозру, тому продовжувати фіксувати птахів волонтери й волонтерки просто не могли.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Окрім цього, неможливо оцінити негативний вплив воєнних дій на навколишнє середовище та на птахів зокрема.

Неможливо порахувати площу знищеної природи в Україні — птахам, які вижили, можливо, просто не буде куди повертатися.

Орнітологиня зазначає, що негативні наслідки війни науковці фіксували ще вісім років назад — у 2014 році в заповіднику Меотида десантувалися російські війська, після чого все різноманіття птахів — крячки рябодзьобі, кучеряві пелікани, каспійський мартин — просто зникло.

І це лиш один випадок — скільки втрат зараз, просто важко уявити.

додає Ганна

Вчені — це ті люди, які здатні штовхати країну вперед. Прогрес країни неможливий без прогресу науки, як не крути. Якщо ми хочемо швидко оговтатись після війни, потрібно брати приклад із Японії, яка дуже багато в науку вкладає. А орнітологія, власне, потрібна, щоби розуміти, як ми будемо відновлювати природні території, які постраждали від окупації та воєнних дій.

«Сподіваюся, галактики на мене не образяться», — історія астрофізикині Олени Компанієць

Олена Компанієць

астрофізикиня

Астрофізикиня Олена Компанієць мріяла досліджувати космос із дитинства, а зараз — вивчає галактики в Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України у відділі позагалактичної астрономії та астроінформатики.

Дослідження Олени сфокусовані на галактиках з активними ядрами — тобто такими, що мають у центрі активну надмасивну чорну діру. Конкретно зараз у співпраці зі своєю науковою керівницею астрофізикиня вивчає ізольовані галактики — науковиці прагнуть зрозуміти, у чому особливість таких космічних об'єктів та що впливає на активність ядра.

Ще в перші дні повномасштабної війни Олена разом із чоловіком пішла у військкомат.

Я розповіла про себе, чим займаюся — раптом їм буду корисна. Та мені сказали, що я їм не треба. Після цього в мене почалася депресія, пов’язана з тим, що я нічим не можу допомогти своїй країні — тож кілька місяців я не займалася науковою діяльністю серйозно. Через це я трохи не встигаю по часу зі своєю дисертаційною роботою, але сподіваюсь, що галактики на мене не образяться, і я встигну все наздогнати.

Астрофізикиня продовжує свою наукову роботу, а також — активно займається волонтерством. Ще навесні Олена оголосила перший збір коштів — коли військовим не встигали вчасно видавати амуніцію. Спочатку науковиця шукала спорядження для чоловіка, а згодом з нею зв’язались військові з рідного села Олени в Херсонській області.

Зараз я офіційно волонтерка в громадській організації Крила Перемоги — ми зосереджуємо увагу на тактичній медицині. Запитів дуже багато — намагаємося робити все, що в наших силах.

Окрім цього Олена залучена й у науково-популяризаторську діяльність — проводить лекції для дітей у проєкті Science4Kids. Астрофізикиня палко відстоює ідею популяризації науки серед дітей — насамперед для того, щоби вони зростали з цікавістю до світу та бажанням його досліджувати.

Не всі діти стануть науковцями чи науковицями — хтось піде в політику, хтось — у спорт чи освіту. Але вони всі нестимуть із собою цікавість та вогник до того, як влаштований наш світ. Хочеться вірити, що люди продовжать вивчати космос та навіть подорожуватимуть ним, а не знищать себе ядерною зброєю.

Про історії інших українських науковиць — від нейробіологинь до математикинь — та їхню роботу під час повномасштабної російсько-української війни — читайте на сайті НАУКОВИЦІ.

Проєкт НАУКОВИЦІ реалізується громадською організацією INSCIENCE, яка популяризує науку, у рамках програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та ЮНФПА.

https://www.youtube.com/watch?v=fd0gAipwJzU&ab_channel=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%9D%D0%92
Редактор: Кіра Гіржева
Показати ще новини
Радіо НВ
X