«Ми свідки цікавих змін». Біологиня та дублерка Леоніда Каденюка Надія Адамчук-Чала про наукові досягнення, жінок в науці та мрії про космос

26 травня 2021, 17:24
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Вона мала шанс першою в незалежній Україні підкорити космос, та досягла вершин в іншій сфері діяльності. На питання НВ Life відповідає вчена-білогиня, космонавт, член загону астронавтів Державного космічного агентства України Надія Адамчук-Чала

Пані Надія з дитинства мріяла про космос і захоплювалася біологією. І саме завдяки біології потрапила у фінальну четвірку відбору перших українських космонавтів у 1996 році, адже у космосі необхідно було проводити досліди з біології рослин. Врешті-решт першість у відборі віддали Леоніду Каденюку, та пані Надію це не засмутило. На Землі на неї чекало немало справ та досягнень.

Відео дня

— Що вас підштовхнуло до наукової діяльності? Чому вибір пав саме на біологію?

— Любов до біології як науки про життя прищепила мені моя мама — вчитель вищої категорії, відмінник освіти і заслужений вчитель біології Адамчук Ніна Петрівна. Я змалечку захоплювалась природничими дисциплінами і мріяла створювати найбільш придатні умови існування для живих організмів як на Землі, так і за межами нашої планети.

— Які дитячі чи юнацькі мрії вдалося здійснити у вашій сфері діяльності?

— Початок моєї наукової діяльності припав на період відкриття доступу для пострадянських вчених до лабораторій найкращих західних університетів та наукових центрів по обидва боки Атлантичного океану. Так здійснилася моя мрія не тільки відвідати Оксфорд і Кембрідж, а й протягом трьох відряджень працювати в провідних університетах Великої Британії: Брістолю, Норіджу, Бермінгему, Ноттінгему, Канадських університетів Монреалю та Торонто. А головне — космічних центрів НАСА імені Джонсона в Хьюстоні та імені Кеннеді на мисі Канаверал. Це стало справжнім подарунком долі.

— Яке наукове досягнення вважаєте своїм власним проривом? Яка була найяскравіша професійна перемога?

— За результатами проведення спільного українсько-американського експерименту СпейсШаттл-97 було сформовано цикл робіт «Гравічутливість рослин на клітинному та макромолекулярному рівнях», за який ми з колегами були відзначені Премією Президента України в галузі науки і техніки, де мною було викладено концепцію гравічутливості фотосинтетичного апарату. Наші дослідження є дуже важливими для створення екологічних систем життєзабезпечення космонавтів і астронавтів під час тривалих космічних польотів. Також ці напрацювання сьогодні використовуються при розробці прецизійних (високоточних) фітотехнологій в агропромисловому комплексі України. Наші монографії з прецизійної фітоекології я представляла у правлінні товариства «Знання» України 11 лютого у день відзначення жінок у науці.

У правлінні товариства «Знання» України (Фото: З особистого архіву)
У правлінні товариства «Знання» України / Фото: З особистого архіву

— Чи надихає вас ваша професія? Чи відчувають себе зараз українські вчені затребуваними і оціненими?

— Я займаюся своєю улюбленою професійною справою, від якої отримую велике задоволення. Протягом тридцяти років у науці мене не покидало відчуття затребуваності, оскільки постійно отримувала запрошення до міжнародної наукової співпраці. Ще до пандемії на початку минулого року представляла наукову доповідь в університеті Мак-Гілл у Монреалі, серед слухачів і колег були ті, що в свій час співпрацювали із американськими астронавтками Калпаною Чавла та Хайді Стефанішин Пфайфер. Незабутнім було спілкування з Хайді під час її перебування у Києві.

— Ви мали шанс підкорити космос. Чи змінилось ваше ставлення до космічної теми за ці роки?

— Зацікавлення космічною тематикою з часом тільки зростає. Його стимулюють успіхи державних і приватних космічних компаній та потреби нового наукового напрямку Канадського космічного агентства щодо отримання врожаю поза межами Землі. Слід зауважити, що питання безпеки для життя пілотуючих канадських астронавтів дуже ретельно відпрацьовуються. Отже, є сенс літати у космос із представниками цієї країни.

— Чи спостерігаєте ви пряви сексизму та гендерних стереотипів в науці?

— Таке питання в свій час я ставила іноземним колегам. Їх відповідь мене здивувала. Вони вважають, що найбільшу вагу в науці мають вчені, які здатні принести в свій університет більшу суму грантового фінансування. А грошове забезпечення статі не має.

— Чому, на ваш погляд, дівчата зараз менше цікавляться науковою діяльностю і чи дійсно це так? Та що, на вашу думку, необхідно зробити, щоб заохочувати дівчат займатися наукою?

— Біологінь і екологінь в науці на сьогодні багато, що свідчить про актуальність дисциплін, в яких працюють дівчата та жінки. Скоріш за все така популярність пов`язана із суттю біології як науки про життя для тих, хто дарує це життя, та терміну «еко», що означає дім. Справжня відповідальна професія для справжніх берегінь.

— Чому варто залишатися в науці, навіть коли є відтік кадрів у інші сфери, у інші країни?

— Ми свідки цікавих змін. З одного боку насторожує відтік кадрів у інші сфери та інші країни, але з іншого — наукова складова у цих сферах життя щороку тільки збільшується.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X