«Какая же ты крымская татарка?» Севгіль Мусаєва розповіла, як відстоювала свою національність ще з підліткового віку

9 серпня, 17:47
Севгіль Мусаєва тримає кримськотатарський прапор (Фото:facebook.com/sevgil.musaieva)

Севгіль Мусаєва тримає кримськотатарський прапор (Фото:facebook.com/sevgil.musaieva)

Українська журналістка та головний редактор УП Севгіль Мусаєва розповіла, як у дитинстві їй намагалися вкоренити комплекс неповноцінності.

Севгіль Мусаєва

журналістка, головна редакторка онлайн-видання «Українська правда»

Ці вже більше п’яти місяців повномасштабної війни я часто думаю про своє дитинство в Криму.

Згадую, як у школі, у повсякденному житті постійно доводилося стикатися зі спробами розмити ідентичність, зацементувати меншовартість, знецінити.

Відео дня

Коли вчитель ще у початковій школі якось на уроці сказав, що українську мову можна не вчити: «Зараз нас усіх змушують це робити, але, діти, знайте, що українська мова — це просто якийсь дивний діалект російської…».

Коли вже інший вчитель пояснював мамі, чому я, тринадцятирічна дівчинка, не можу грати якусь з головних ролей у спектаклі про Кримську війну, бо не «слов'янської зовнішності». І я засмучувалася. А зараз думаю: як добре, що я в цьому не брала участі. І тільки зараз я усвідомлюю, який це був суцільний експеримент над дитячою психікою.

Але добре пам’ятаю момент, коли у мене з’явився голос.

Мені було років 15, це був медичний огляд у школі і лікарка, заповнюючи бланк, запитала мене про національність.

 — Кримська татарка, — відповіла я.

Лікарка подивилася на мене з-під окулярів і запитала:

 — Ты где родилась?

 — В Узбекистане.

 — Так какая же ты крымская татарка? Ты узбекская татарка, — і розсміялася мені в обличчя.

 — Но моя бабушка родилась в Крыму, и прабабушка тоже, и прапрабабушка. И я знаю все села в Крыму, где они росли. Может вы мне объясните, почему эти села имели крымскотатарские названия до 1944, когда вы нас выслали?

Мені ще не раз доводилося чути образливі речі про себе, кримських татар від однокласників, звичайних жіночок у громадському транспорті і так далі. Але цю історію я запам’ятала, як свою маленьку перемогу на роки.

До чого це я.

Сьогодні день корінних народів. І як би складно і сумно кримським татарам не було усі ці 8 років окупації, ми знаємо, що таке наше коріння, наш дім і обов’язково будемо на нашій землі.

Редактор: Лілія Вітюк
Показати ще новини
Радіо НВ
X