«Нечисть не має права на душу». Віктор Андрієнко — про роботу над антиутопією Номери, роль Нуля і Олега Сенцова

16 листопада 2020, 20:19

У четвер, 19 листопада, в український прокат виходить фільм Номери за п'єсою Олега Сенцова. Одну з головних ролей зіграв у фільмі відомий український актор, режисер і продюсер Віктор Андрієнко.

У фільмі-антиутопії Номери за п'єсою Олега Сенцова, написаною ним ще в 2011 році, Віктор Андрієнко з’являється в безсловесній, але яскравій ролі Нуля, істоти, що створила і керує світом номерів. У його ролі, як і у самого фільму, є кілька прочитань. Одні глядачі можуть побачити в ньому божество, творця світу, інші - тирана, що зачинив людей в замкненому суспільстві, і змушує їх жити за своїми правилами в жорстких рамках. Так чи інакше, але в фільмі Нуль — один з найяскравіших персонажів, чия доля розвивається за законами класичної антиутопії.

Відео дня

Особливістю фільму, міжнародна прем'єра якого відбулася в лютому на Берлінале-2020, стало те, що над фільмом працювало два режисери, один з них, Ахтем Сеітаблаєв, був присутній на знімальному майданчику в Києві, а другий — автор п'єси Олег Сенцов перебував в колонії особливого режиму в Росії. Режисери працювали над фільмом за допомогою листів, яких набралося більше сотні. Ще одна особливість фільму — весь він знятий в одному знімальному павільйоні, а всі декорації і деталі відтворені згідно ескізам та баченню Сенцова.

Незадовго до прем'єри антиутопії Номери на великих екранах, яка запланована на 19 листопада, відомий український актор, режисер і продюсер Віктор Андрієнко розповів НВ про свою роль у фільмі, роботу на знімальному майданчику в тих незвичайних умовах, в яких картина створювалася, а також про своє знайомство з Олегом Сенцовим.

Команда фільму Номери на прем'єрі фільму в Берлінале (Фото: @Виктор Андриенко)
Команда фільму Номери на прем'єрі фільму в Берлінале / Фото: @Виктор Андриенко

— Вам дісталася одна з найяскравіших ролей. Хто ж все-таки цей Нуль — бог чи кривавий диктатор?

— Мій герой щиро створив світ для номерів, яких він теж створив. Зверніть увагу, він їх не використовує, не отримує жодної вигоди. Він спостерігає за ними, як батько за дітьми, переживає, він дав їм правила, в яких вони повинні існувати. Він може тільки підправляти них за допомогою блискавок, снігу або дощу, налякати, покарати. Але вони вільні чинити, як хочуть. І вони вчинили.

Він творець, від якого, відповідно до закону жанру, відмовилися його створіння. У фільмі цей момент показаний дуже пронизливо.

І далі, знову ж за законом жанру, у цього світу є два шляхи розвитку — створювати або знищувати. Вони обрали другий шлях, бо у світу номерів ще дуже низький рівень свідомості. Але рано чи пізно світ дозріє, тому диктатура просто не може існувати нескінченно. У цьому нас не раз переконувала історія. І думаю, що це головна думка, яку хотів донести Сенцов.

Кадр з фільму Номери (Фото: @пресслужба)
Кадр з фільму Номери / Фото: @пресслужба

— Як ви думаєте світ номерів пішов цим шляхом?

— Так це ж класика! Історія повторюється. Люди не хочуть вчити історію. І не слухають розумних людей, у випадку з фільмом — мого героя. Як в тому анекдоті: «Йде Миколка лісом, дивиться, Іван заліз на осику і рубить гілку, на якій сидить. «Дурень, не рубай гілку. Впадеш з тієї осики. А у тебе ж діти малі, жінка вдома, що ти будеш робити, коли руки поламаєш». Той послухав і рубає собі далі. Повертається Миколка, лежить Іван весь у калюжі крові, поломаний. «Дурбалай, я ж тобі казав, не рубай сук, на якому сидиш». Іван мовчки подивився на нього і подумав: «Колдун!»

Кадр з фільму Номери (Фото: @ Прес-служба)
Кадр з фільму Номери / Фото: @ Прес-служба

— Як працювалося над роллю?

— Коли підбирали акторів для фільму, Олег Сенцов одразу ж сказав, щоб роль Нуля віддали мені. «Цю роль віддай Андрієнко. І довірся йому, він сам все зробить», — написав він Ахтему Сеітаблаєву. Ахтема це дуже здивувало, але ми були знайомі з Сенцовим ще до Майдану.

Ми познайомилися в 2010 році на одному з фестивалів, куди він привіз свої перші напрацювання, і дуже хотів почути думку про них фахівців. Тоді я зі своєю колегою, Людою Чичканьовою, влаштували на фестивалі паралельний показ, на якому показали його фільм, якийсь грузинський фільм і ще, не пам’ятаю, вже навіть який, запросили критиків і журналістів. З тих пір ми спілкувалися досить часто: він просив у мене поради, питав думку, і навіть хотів запропонувати роль, але я відмовився, бо вважав, що не підходив для тієї ролі за віком. Але мені приємно, що він згадав про мене, коли мова зайшла про зйомки Номерів.

— У вас у самого величезний акторський і режисерський досвід. Наскільки ви були вільні імпровізувати в кадрі?

— Зовнішність і костюм, які ви побачите у фільмі, до дрібниць продумав сам Олег. І просив від Ахтема практично повної відповідності: всі ці халат, майка, червоні труси, диван, підвісна конструкція… А, ось як існувати в рамках цієї картинки Олег дав побажання, а далі - це вже була робота Ахтема як режисера і моя як актора.

Наприклад, я запропонував, щоб при першій моїй появі я сидів на перилах в позі монстрів, які прикрашають Собор Паризької богоматері і ніби дивляться на світ, який живе під ними. Я дуже вдячний Ахтему за те, що він почув мене і пішов на це.

Правда, я, одного разу, мало не зірвався зверху. Цього ніхто не помітив, подумали, як я добре увійшов в образ, але режисера не обдуриш. Ахтем, який розумів, що я можу, граючи, увійти в раж, під час зйомок дав команду мене страхувати за допомогою альпіністської «обв'язки».

Кадр з фільму Номери (Фото: @ Прес-служба)
Кадр з фільму Номери / Фото: @ Прес-служба

— Всі події у фільмі відбуваються на одному і тому ж знімальному майданчику. Працювати в таких умовах складніше чи легше?

В одних і тих же декораціях працювати дуже складно. В таких умовах ти можеш «вилізти» виключно за рахунок акторської майстерності. Якісь твої огріхи і недопрацьовки не приховають ані динаміка кадру, ані спецефекти, ані зміна локацій. Тут все повинно було досягатися за рахунок взаємодії акторів між собою.

У фільмі дібралася дуже сильна акторська команда. Вони всі були єдиним живим організмом, всі були номерами: чули одне одного, бачили одне одного, дивилися одне одному в очі. У їхній грі не було ані надуманості, ані награності. І що найважливіше молоді актори грали також добре, як і досвідчені майстри. Крім того, перш ніж приступити до зйомок, ми досить багато часу витратили на обговорення майбутнього фільму. Ми всі сиділи разом, кожен висловлював свою думку і вносив пропозицію. Наше завдання як акторів — зробити пропозицію, а завдання режисера все вислухати, відібрати і прийняти рішення.

Кадр з фільму Номери (Фото: @ Прес-служба)
Кадр з фільму Номери / Фото: @ Прес-служба

— Тобто на знімальному майданчику Номерів була демократія?

— Ні. Рівноправ'я в команді закінчилося із завершенням репетицій, коли ми перемістилися на знімальний майданчик. На майданчику головним повинен бути тільки один — це режисер. Він за все відповідає. Як мені говорив американський продюсер, з якими мені довелося попрацювати, якщо ви режисер фільму, то ваше прізвище, яке стоїть в титрах — це ваш підпис. Погано зняв оператор, неправильно змонтував монтажер, хтось із акторів не дотягнув, світловик помилився зі світлом — все це ваша вина. Ви це допустили. Ви як режисер відповідаєте за все.

Кадр з фільму Номери (Фото: @ Прес-служба)
Кадр з фільму Номери / Фото: @ Прес-служба

— Ви погодилися б опинитися на місці Ахтема Сеітаблаєва і стати другим режисером?

— Ні. Це велика відповідальність. Я вважаю, що Ахтем виконав велику роботу. Він дуже старався, але йому було дуже складно. Фільм створювався в незвичайних умовах, і звинувачувати тільки Ахтема в чомусь, лаяти або хвалити тільки його одного не можна. Це робота двох режисерів, нехай від одного на знімальному майданчику були тільки листи із пропозиціями. І якби Олег міг сам фізично бути присутнім на знімальному майданчику, фільм міг би бути іншим. І якби Ахтем сам знімав фільм, він теж був би іншим.

Повторюся, Ахтем був у дуже складній ситуації. І добре, що Олегу Сенцову було дозволено писати й одержувати листи. Як говорив сам Олег, «щоб не зійти з розуму, я сиджу і подумки пишу сценарій». І я його розумію, адже тих умовах постійного пресингу, він знайшов свій ключ до виживання, і якби не фільм, його нові сценарії, які він складав там, то можливо б, ми його більше не побачили. Тебе можуть бити, тиснути на психіку, закрити в «кам'яному мішку», але в твою голову залізти не зможуть. Твої мучителі нічого не зможуть зробити, свідомість — це багатство людини. Як то кажуть, нечисть не має права на душу. На душу не має права ніхто.

Редактор: Юлія Найденко
Показати ще новини
Радіо НВ
X