Народний нетворкінг і боулінг. Традиції святкування Великодня в Україні
Великдень 2023 (Фото:depositphotos/vikhastanadiya)
Колискові пісні про писанки, непочата вода для виготовлення рослинних барвників? Як багато ми знаємо про народні Великодні традиції України? Адже вони різняться залежно від регіону.
Іноді навіть у сусідніх населених пунктах України можуть бути різні говірки, звичаї, пісні, страви на святковому столі. Це свідчить про багатство нашого фольклору та зумовлено історично. Погляньте лиш на одне слово «писачок», яке використовується на позначення інструмента для розмальовування писанок, та його варіації залежно від регіону України: писа́льце, ки́стка, пищок, мигу́лка, дє́дик, кісточка, стругалочка, штучка, шаралик.
Перші писанки були ще за часів Київської Русі
Ще в 11−13 століттях знайдено керамічні писанки на території Київської Русі. Одну з найстаріших писанок (вона була теж керамічною) знайшли в Меджибожі, на Хмельниччині.
Відомий французький картограф — про Великдень в Україні часів 17 століття
У книзі Опис України Гійом де Боплан згадує, що під час Великодня в Україні священники могли зібрати кілька тисяч крашанок. Також розповідає про традицію обливатися водою, яка існує й досі в багатьох населених пунктах України. Понеділок після Великодня називають «обливаним». Гійом де Боплан пише, що хлопці ходили групами по вулицях, «ловили» дівчат, яких зустрічали й вели до колодязя, обливали їх, виливши шість відер води на голову. Але такі забави були лише до обіду. А у вівторок вже була черга дівчат обливати водою парубків.
Що казати, аби привабити гроші
На Поліссі була цікава традиція на Великдень: коли священник казав усім «Христос воскрес», замість відповіді люди тихо про себе проказували: «А у мене риба». Вірили, що це може збільшити їхній прибуток та подарує достаток на рік.
«Німа» вода для виготовлення рослинних барвників
Збирали непочату воду в багатьох куточках України. Зокрема, на Харківщині українці непочату, «німу» воду брали до зорі, тихо, мовчазно, з 7 до 9 джерел там, де 3 потоки зливаються в один. Черпати слід було новим посудом, вздовж течії. Усі ці числокоди є сакральними і фігурують ще з часів міфологічного мислення українців. А особливою удачею було зібрати воду з березневого снігу.
Колискові пісні про писанки
Про такі стало відомо завдяки етнографічній експедиції «Баба Єлька», що відбулася на Кропивниччині й записала текст колискової з перших вуст:
Ой люлі, люлі, люлечки.
Шовкові вервечки.
Мальовані бильця.
Іди до Кирильця.
Що Кирильцьо робить?
Писаночку пише,
Дитину колише. А-а-а-а.
Як залицятися писанкою
Етнограф Віктор Косаківський зафіксував у своїй експедиції на Вінниччині, що в селі однієї з респонденток дівчата розмальовували писанки для своїх хлопців.
В одному селі дівчина мала виготовити три писанки та подарувати з ними хустинку, а в інших — 10 писанок та хустку. А замовляли писанки хлопці попередньо ще на свято Колодія (Масницю, в 2023 році була 20 лютого). Хлопець приходив до дівчини не сам, а з компанією товаришів. Тому майстриня розмальовувала писанки й вишивала хустинки не лише для коханого, але й для його друзів.
Великодні гойдалки або автентичний варіант нетворкінгу
Дослідник фольклору, Олекса Воропай, в одній зі своїх статей розповідає про традицію на Великдень гойдатися на так званих «орелях».
Перед Великоднем хлопці мали побудувати гойдалку в центрі села: закопати в землю два стовпи, вгорі з'єднати їх перекладиною, знизу прикріплювали дошку.
Гойдалка була центром розваги для всіх: із самого ранку допізна на Великдень та два дні опісля біля гойдалки збиралася не лише вся молодь, але й старші люди. Діти грали крашанками, танцювали й співали. Це було змогою поспілкуватися й розважитися для всіх мешканців. Такий автентичний варіант нетворкінгу.
Народний український боулінг та інші великодні ігри
«Навбитки»: один учасник тримає в руці крашанку носком догори, а другий б'є носком свого яйця. Потім міняються і вже другий б'є по кушці, по протилежному боці. Програє той, чиє яйце розіб'ється з обох сторін. І віддає крашанку/писанку тому, хто переміг. Далі сильніші змагаються один з одним. Гра особливо подобається дітям.
У «котка» або автентичний варіант боулінгу: із похилого місця, з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. І хто частіше потрапляє, той і виграє.
Гра в «кидка». Дві крашанки потрібно розмістити на такій відстані одна від одної, аби між ними не могло прокотитися яйце. Учасники по черзі стають на відстані двох метрів і кидають свою крашанку: перемагає той, хто попаде в обидві крашанки одразу, якщо в одну чи жодну — програє.
Про ці традиції Великодня та більше про весняну календарну обрядовість завдяки ГО «Смарт освіта» та проєкту «Залишаємось з Україною» дізналися діти, які наразі вимушено перебувають за кордоном. У межах проєкту учні 5−11 класів безоплатно вивчають онлайн українську мову, літературу та історію України вечорами в будні дні та щосуботи. Долучилося понад 800 дітей. Для учнів також організовують проєктні тижні та позакласні заходи. Так, 6 квітня відбулася онлайн-лекція «Весну зустрічаємо, зиму перемагаємо», де дослідниця фольклору Ярина Закальська розповіла про великодні традиції України, а етновиконавиці з гурту «ГуляйГород» Анастасія Філатова та Ірина Барамба заспівали автентичні веснянки. «Залишаємось з Україною» реалізовано за підтримки іноземних організацій Theirworld, Global Business Coalition for Education та Educo Foundation.
Анна Люднова, фольклористка, комунікаційна менеджерка ГО «Смарт освіта»
