Із зими в літо. Що потрібно знати про весняне рівнодення
Весна (Фото:peshkova / depositphotos.com)
2023 року День весняного рівнодення випадає на 20 березня. Це означає, що тривалість дня та ночі буде однаковою та становитиме 12 годин. Момент рівнодення припадає на 21:24:24.
Цього року свято припадає на понеділок. Весняне рівнодення вважається умовною межею між зимою і літом. Коли Сонце переходить з північної півкулі в південну, настає осіннє рівнодення — 22−23 вересня.
Що таке рівнодення?
Рівнодення — астрономічна подія, яка відбувається двічі на рік, один раз навесні і один раз восени. Під час рівнодення нахил Землі (щодо Сонця) становить 0° і через це тривалість дня і ночі майже рівна.
День весняного рівнодення: як святкують у різних країнах світу
У багатьох країнах 20−23 березня святкується Новий рік, що тісно пов’язаний з настанням весни. У країнах Близького Сходу, Середньої Азії, в Азербайджані, Ірані, деяких регіонах Туреччини відзначають свято Новруз, який раніше відкривав рік, і означає в буквальному перекладі «Новий день». В Японії — це свято Хіган, пов’язане з шануванням природи і предків.
День весняного рівнодення: традиції та ритуали
День весняного рівнодення — ритуальний день для багатьох народів і релігій світу, який відомий із глибокої давнини. У кельтів день весняного сонцестояння називався Остара. Kevätjuhla — у фінів.
Інше свято — Весняний сонцеворот або Вербоносиця — відзначають 21 березня. Цей день вважався початком весни, коли природа пробуджується від зимового сну.
Є багато ритуалів і традицій, що оточують прихід весни. Зазвичай, в цей час ворожать. У язичницькій культурі зустрічають весну, урочисто спалюючи опудало зими. У слов’ян цей час називалося Комоєдицею (зараз Масляна). Під час свята проводжали Морену — богиню Зими і Смерті, частували господаря Лісу — Ведмедя, вшановували бога Ярила — Сонце і богиню Весни Лелю.
Господарю Лісу жінки пекли млинці, які розкладали на пеньках. Після цього починався святковий бенкет. Давні слов’яни називали ведмедя Ком (звідси правило — «перший млинець комам», ведмедям).
У свято весняного рівнодення також випікали фігурки пташок з тіста (інша назва — жайворонки або тетерки). Їх наші давні предки підкидали вгору, а потім ловили. Вважалося, що такими діями можливо залучити в своє життя здоров’я, щастя, процвітання.
Також було заведено вмиватися талою водою, палити багаття на честь бога Ярила і водити навколо них хороводи.
Весняне рівнодення: прикмети
Думати про погане в день весняного рівнодення заборонялося, бо казали, що все погане в голові стане дійсністю, як і все хороше. Тому в свято рекомендується згадати заповітне бажання. Інші прикмети:
- якщо в цей день починаються морози — вони ще дуже довго не відступлять;
- якщо в цей день багато веселитися, то можна отримати щедрість і доброту природи.
Прикмети на Вербоносицю (21 березня):
- Птахи в’ють гнізда з сонячної сторони — літо буде досить холодним;
- Рано прилетіли жайворонки — прикмета того, що весна буде теплою;
- Якщо гілку верби поставити на столі в будинку, то вона вижене всі труднощі і скорботи з дому, принесе щастя родині;
- Кажуть: «Кого вербою б’ють, у того тіло буде легким», тобто хвороб не буде, тому батьки часто легенько «били» дітей вербою — щоб ті росли здоровими;
- Якщо розім'яти вербу, покласти її на голову і накрити хусткою, то можна позбутися головного болю.
