Небезпечні зв’язки. Як онлайн-спілкування привчило нас «свайпати» друзів та партнерів і що з цим робити

11 лютого 2021, 12:03

Нескінченний коронавірусний карантин та різноманітні локдауни перетворили роботу багатьох громадян у суцільне листування, а спілкування з рідними — у скайп- та зум-дзвінки.

Експертка з нейроменеджменту Наталія Кадя розповідає про те, чи не шкодить така ситуація нашій здатності спілкуватися наживо.

Наталія Кадя

експертка з нейроменеджменту, нейродослідниця, коуч з розвитку лідерства

Н аша соціальна взаємодія, тобто розмовляти, комунікувати одне з одним, — це наша базова потреба. Ми з вами еволюційно вижили завдяки тому, що взаємодіяли, підтримували, допомагали, захищали та вчилися одне в одного, разом полювали. Тобто еволюційно взаємодія — базова потреба. Коли ми з вами свідомо перейшли через обставини у березні минулого року на онлайн-комунікацію, то всі потреби, які покривалися живою взаємодією, змогли дуже легко «закривати» через Google, сайти, дзвінки чи ще щось.

Відео дня

І зараз немає такої глобальної потреби у взаєморозумінні та гарних стосунках, коли одна людина потрібна іншій як носій знань, емоцій; як істота, задля якої я докладаю зусиль, щоб підтримувати стосунки, вивчати її характер, досліджувати її емоції. Але зараз будь-яка інформація, носієм якої була конкретна людина, доступна онлайн; друзів ми обираємо в онлайні; ми не витрачаємо часу на те, щоб будувати стосунки, тому що коли в онлайні якась людина нас не задовольняє, то ми її легко блокуємо, критикуємо і заміняємо на іншу.

І у нас виникає така базова установка, що обирати людей, комунікувати з ними, підтримувати стосунки, розвивати дружбу стає дуже-дуже-дуже легко. Але це історія про ілюзію, тому що еволюційно, для того щоби збудувати хороші, якісні стосунки, нам банально потрібна певна кількість годин, проведених один з одним. А зараз ми цього часу просто не витрачаємо, і у нас виникає ілюзія, що стосунки — це легко, що замість слова можна поставити смайлик, що можна відповідати не коли людина запитує, а коли я зайду в месенджер, побачу, і коли мені буде зручно. І тут є ще один бік медалі: в мережі ми бачимо тільки зовнішній соціальний аватар, певну нашу картинку — ми показуємо тільки ту сторону, яку хочемо показати. Ми використовуємо фільтри, красиві ракурси для фотографій, і виходить, що чим далі, тим більше інші люди взаємодіють не з нами, а з нашим соціальним аватаром. Це означає, що вони знають, розуміють, поважають, люблять, захоплюються не справжніми нами, а нашим соціальним аватаром.

Онлайн-спілкування починає негативно на вас впливати, якщо ви усвідомлюєте, що вам зручніше спілкуватися у месенджерах, не бачачи людину, написати їй у зручний час і навіть замінювати якісь літери та слова смайликами. Коли вам прямо важко, ви докладаєте зусиль, аби погодитися на живу зустріч — це може бути одним із симптомів. А також тоді, коли ви усвідомлюєте, що вам легше розірвати стосунки з людиною і знайти іншу, ніж намагатись її зрозуміти, пізнати, знайти причинно-наслідкові зв’язки, чому вона так чи інакше реагує. Коли у вас є реальне життя і онлайнове життя, і всі ваші потреби, визнання, мотивації, дискусії, аналізи ви реалізовуєте у мережі без залучення живої людини. Іншими словами, коли ви ввечері сідаєте, рефлексуєте і думаєте: сьогодні мені для того, щоб відчувати щастя, задоволення, комфорт, цінність, значимість і безпеку ніхто не потрібен. Мені достатньо себе, доступу до інтернету і сплаченого, добре працюючого вай-фаю.

Коли у вас виникає відчуття, що в онлайні вам значно легше, тому що там простіше заводити нові контакти, зв’язки, показувати себе тільки з того боку, з якого ви б хотіли. І ось коли ви надаєте перевагу онлайну; помічаєте, що ви дуже легко спілкуєтеся в месенджерах, в переписці на якихось сайтах, а в живому житті вам складно — це теж може бути сигналом. І звичайно, потрібно поставити собі дуже чесне запитання: а як я по-справжньому ставлюся до людей? чи мені цікаво досліджувати їхні внутрішній світ, бажання, почуття? Якщо ні, — це є першими сигналами про те, що ви поступово переходите в формат цифрового аутизму, або цифрової залежності.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Якщо так склалися обставини, і ви працюєте віддалено, принаймні спробуйте за можливістю віддавати перевагу відеодзвінкам, а не сухому листуванню або переписці в месенджерах. В онлайні є кілька форматів спілкування: ми можемо написати листа, відправити повідомлення, подзвонити або ввімкнути камеру і побачити людину. Найпростіше, що ви можете зробити, — віддавати перевагу візуальному контакту, коли ви бачите очі іншої людини і спілкуєтесь не тільки і не стільки словами, скільки обмінюєтеся реченнями або запитаннями і зосереджено даєте собі вказівку або нагадування спостерігати за іншою людиною, як зараз модно казати, «бути в моменті».

Показати ще новини
Радіо NV
X