Як сфера культури підтримує Україну від початку війни - фото
Партнерський проєкт

Як сфера культури підтримує Україну від початку війни

29 листопада, 14:27

В Україні немає сфери, яка б не долучилась до боротьби з російською агресією: разом із військовим, гуманітарним та економічним позиції тримає і культурний фронт. Українські митці, креативні компанії та культурні установи збирають кошти й допомагають постраждалим від війни. А ще — боронять нашу ідентичність і наочно показують світові, за що саме бореться наша країна. Розповідаємо, яку роль відіграє культура у цій війні.

Відео дня

Чому культура дуже важлива наразі (та завжди)

На думку членкині дирекції Українського культурного фонду (УКФ) Ірини Осадчої, саме через культуру та мистецтво українці можуть відчувати особисту належність до нашої держави, таким чином формуючи та підтримуючи національну ідентичність, гуртуючись, щоб наразі чинити спротив російській агресії.

depositphotos

Фото: depositphotos
«Через культуру ми можемо доносити наші цінності та позиції, привертати увагу світової спільноти до надзвичайно скрутного становища, в якому опинилася наша держава та наш народ. Культурний фронт є важливим, і багато в чому від нього залежить перемога і на міжнародному, і на дипломатичному фронтах», — підкреслює пані Ірина.

Галина Григоренко додає, що через культуру міжнародна спільнота починає розуміти, чому і за що ми воюємо, чому для нас не байдуже захоплення наших територій. Бо наразі у нас є вибір не між перемогою та переговорами, а вибір між тим, чи ми існуємо як незалежна держава, чи не існуємо як українці взагалі.

depositphotos

Фото: depositphotos

Як сфера культури сьогодні тримає фронт

Т еза про «допомогу культури» неправильна, бо йдеться не про допомогу, а про захист країни, зазначають експерти.

«Культура, а зокрема інституції та митці, є сьогодні бійцями супроти „руського міра“, тримають фронт проти російської навали. Вклад цієї сфери в захист держави в умовах війни є того самого рівня, що і вклад оборонної промисловості», — впевнений виконавчий директор УКФ Владислав Берковський.

За його словами, діяльність у царині культури можна поділити на кілька напрямів:

1. Дипломатичний. Саме через культурні заходи (виставки, фільми, фестивалі, презентації, дискусії, перформанси, постановки) ми просуваємо наші культурні, ідеологічні та політичні наративи в європейський світ, підтримуємо постійну увагу західного суспільства до війни. Наприклад, амбасадорами УКФ було проведено понад 60 заходів.

2. Санкційний. Через заклики культурної спільноти та культурних діячів України, а також підтримку багатьох закордонних партнерів вдалося ввести санкції проти так званого російського культурного середовища. Велика кількість міжнародних спілок, організацій, товариств тощо припинили співпрацю з Росією зовсім або тимчасово. Через звернення УКФ російські організації були виключені зі складу European Network of cultural management and policy, Міжнародної федерації мистецьких рад та культурних агенцій.

3. Волонтерський. Інституції культури збирали та збирають кошти на підтримку військових, на гуманітарну підтримку постраждалих від війни, на відбудову шкіл та лікарень, на забезпечення мистецької та культурної інфраструктури.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

4. Інформаційний. Саме через культуру ми інформуємо світову спільноту про те, що відбувається, про російські злочини тощо.

5. Реабілітаційний. Культура — це психологічна розрядка. Досить згадати концерти в метро, поїздки митців на фронт, концерти в таборах для біженців. Це все підтримка та згуртування.

Якщо казати про конкретні показники, культурна індустрія, як і інші, підтримує українську економіку: згідно з опитуванням УКФ, 58% креативних підприємців продовжують у повному обсязі сплачувати податки. Крім того, 78% представників сфери займаються особистою волонтерською діяльністю. Але передусім мистецькі проєкти популяризують нашу культуру у світі, а також активно привертають увагу міжнародної спільноти до російської агресії та її наслідків. Близько 60% креативних компаній та установ реалізують культурні ініціативи, спрямовані на підтримку українського народу. Майже половина опитаних представників сфери задіяні у проєктах, що залишають на вустах тему війни за кордоном.

depositphotos

Фото: depositphotos

Які є приклади культурного спротиву та підтримки

І ніціатив наразі безліч. Наприклад, організація «Друзі музики» організувала у серпні в Лондоні благодійну виставку Ukrainki, на якій показала світлини українських жінок, що були змушені залишити рідну країну. Захід провели на ярмарку Ukrainian pop-up store, де британці мали змогу не тільки познайомитись з українською культурою, а й допомогти — 15% з кожної покупки передали фонду, що допомагає переселенцям. А цього грудня у нью-йоркському Карнеґі-холі відбудеться концерт до 100-річчя прем'єри «Щедрика» за участю українських хорів «Думка» й «Щедрик» та американського «Трініті Вол-Стріт». Частину коштів за квитки віддадуть на відбудову України через платформу United24.

Carlsberg Group
Фото: Carlsberg Group

Нашу країну підтримують також іноземні митці. У березні відзначився бренд Balenciaga — випустив спеціальну колекцію одягу синьо-жовтого кольору. Креативний директор компанії Демна Гвасалія чудово розуміє українських переселенців: у 12 років йому довелось залишити рідне місто через російсько-грузинську війну. У квітні біля російського посольства у Вільнюсі місцеві активісти організували художній перформанс. Вони пофарбували воду в ставку поряд у червоний, подібний до кольору крові, щоб привернути увагу спільноти до військових злочинів Росії. Українське послання транслює й відомий гурт Imagine Dragons. У липні музиканти стали амбасадорами платформи United24 і нині збирають гроші на швидкі для України. Гурт регулярно виходить на сцену з українським прапором та публічно засуджує російську агресію.

Але найчисленнішими залишаються гуманітарні ініціативи місцевих культурних установ. Яскравий приклад локального рівня — музейно-культурний комплекс пивної історії «Львіварня» у Львові — мабуть, єдиний такий музей у країні. Місто відоме своїм пивом здавна: 14 жовтня Львівській пивоварні виповнюється 307 років.

Carlsberg Group
Фото: Carlsberg Group

Першу експозицію закладу сформували ще 17 років тому, в 2013 році музей зачинили на реконструкцію, а оновлену «Львіварню» відкрили у 2017 році. Логіка експозиції і текстів екскурсії проста: тут зібрано все цікаве, що стосується Львова, пивоваріння, їхньої історії та культури. Частина експонатів ігрові й інтерактивні: жива гравюра, театр тіней і навіть 3D-голограма. Установа поєднала у собі ознаки сучасного музею та культурного простору, готового підлаштовуватися під проведення виставок і конференцій.

З початком війни комплекс припинив роботу, але вже у квітні відчинив двері для всіх охочих: щоб підбадьорити українців, зберегти зв’язок з атрибутами мирного життя та розповісти більше про українські традиції і культуру пивоваріння. А ще — підтримати місто. Керівництво музею вирішило перераховувати 30% від вартості квитків на гуманітарні потреби. Внесок гостей музею також примножила компанія Carlsberg Ukraine. Отримані кошти передали Інституту міста для благодійних потреб, згодом їх використали для облаштування модульного містечка для переселенців «Маріуполіс» на Сихові у Львові. Завдяки підтримці музею у містечко придбали пральні машини, сушильні барабани, засоби особистої гігієни, рушники, подушки тощо.

Carlsberg Group
Фото: Carlsberg Group

Згодом музей запровадив ще кілька благодійних ініціатив. У кінці квітня «Львіварня» долучилася до програми «Прогулянки Львовом» та провела безкоштовні екскурсії для тимчасових переселенців, взяли участь у Міжнародному дні музеїв, а у серпні приєдналась до ініціативи «Підвішена послуга». У межах цього проєкту будь-який гість комплексу може оплатити додатковий квиток і залишити в касі. Цим квитком можуть скористатися ті, хто цього потребує: військові та їхні родини або тимчасово переміщені особи. Акція сподобалась гостям музею. За даними туристичного департаменту, комплекс є лідером з підвішених квитків серед музеїв. Із 66 квитків 27 підвісили саме у «Львіварні».

«Відкриття „Львіварні“ стало радісною подією не тільки для львів'ян, а й для гостей стародавнього міста. Наш музей — це один із символів мирного життя. Ми щиро радіємо нашим новим відвідувачам. Відгуки і враження від екскурсії у них лише позитивні! А це означає, що ми отримали нових прихильників, а також зуміли подарувати їм хвилини радості та тепла, відволікти їх від нашого жахливого сьогодення. Ми продовжуємо брати активну участь у благодійних проєктах та своєю працею допомагати економіці регіону», — розповіла директорка музею Галина Дорош.

Крім того, у кінці вересня у «Львіварні» почала працювати нова інтерактивна зона — імерсивна кімната. Ця незвичайна експозиція передає аудіовізуальний досвід пивоваріння та дає змогу зануритись у процес від перших кроків і до моменту, коли напій потрапляє у пляшку та прямує до споживача. Тож наразі музей продовжує працювати й розвиватись, підтримувати місто та допомагати тим, хто цього потребує.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X