Вихідні та традиції Європи. Великдень у Польщі, Німеччині та інших країнах, де українці знайшли притулок від війни
Великдень — найдавніше і одне з найважливіших і найголовніших християнських свят. У зв’язку з війною, яка розпочалася 24 лютого, станом на 6 квітня, Україну залишило понад 4,1 млн українців. Тим не менш, багато переселенців не зрікаються традицій святкування Великодня. Редакція НВ зібрала традиції святкування Воскресіння Христового у різних країнах Європи.
У всіх християнських країнах, у тому числі й у Німеччині, Чехії, Польщі та Румунії, Великдень — одне з найважливіших церковних свят. І діти, і дорослі чекають на Воскресіння Христове, адже багато хто використовує ці дні для сімейних прогулянок або поїздок, тим більше, що у школярів у цей час канікули.
Німеччина: дата та традиції
Дата святкування Великодня у Німеччині щороку змінюється. У 2022 році німці святкуватимуть Великдень 17 квітня.
На Великдень у Німеччині прийнято писати листівки з вітальним текстом друзям та знайомим, проте все частіше надсилають СМС або електронні листи. Головним символом Великодня у Німеччині є шоколадний заєць. Прийнято, що у це свято діти шукають та збирають яйця, які часто виявляються шоколадними.
Традиційно цього дня прийнято забарвлювати яйця у різні кольори. Кожен колір має своє значення:
- червоний — жертовна смерть Христа;
- жовтий — прагнення до просвітлення та мудрості;
- зелений — молодість та невинність;
- синій — холод;
- помаранчевий — сила, витривалість, амбіції;
- білий — чистота.
Також у Німеччині прийнято прикрашати забарвленими яйцями свої будинки, дерева та кущі. У будинках яйця вішають на зрізані гілки. Прикрашені дерева називають Ostereierbaum.
Ще однією традицією є свічки: у Великодню ніч свічки будуть палити в церквах під час богослужіння, а також вдома. Діти у школах майструють свічки у вигляді зайців і фарбують їх у золотистий чи сріблястий колір.
Великдень у Німеччині - сімейне свято. Цього свята віруючі німці всією сім'єю вирушають до церкви, після чого продовжують святкувати вдома. Часто збираються усі покоління сім'ї. У сім'ї діти дарують власноруч зроблені подарунки, наприклад, ті самі свічки у вигляді зайців, замість чого отримують можливість знаходити всюди шоколад та інші солодощі.
Також у Німеччині прийнято розпалювати пасхальний вогонь Osterfeuer, за допомогою якого прийнято проганяти холоди та злих духів. У Церкві цей вогонь є символом воскресіння Ісуса Христа.
На традиційному пасхальному святі має бути особлива випічка: пасхальне ягня, яке являє собою солодкий пиріг у формі ягняти. Церква уособлює ягня символом життя, що зробило його одним із головних атрибутів Великодня.
Чехія: дата та традиції
Щороку великодні свята дарують продовжені вихідні завдяки Страсній п’ятниці, яка у 2022 році випадає на 15 квітня, та великодньому понеділку, який припадає на 18 квітня.
У Чехії прийнято пекти пасхального баранця, на стіл обов’язково ставлять мазанець — круглий здобний пиріг з родзинками і вимоченими в ромі цукатами, і булочки йідаш, які формою схожі на невеликі спіральки або на латинську літеру S. Також на Великдень місцеві господині роблять печиво божі милості, які є шматочками солодкого тіста, обсмажені в маслі до золотистої скоринки і посипані цукровою пудрою.
Також по всьому будинку прийнято ховати шоколадні яйця та інші солодощі, які шукатимуть діти. У Чехії теж прийнято фарбувати яйця, але не варені, а лише шкаралупку з-під сирого яйця. Кольорову шкаралупу зберігають до наступного року або дарують близькій людині. Ще однією традицією є плетіння з кольорових стрічок та вербових гілок.
У Чехії святкування Великодня нерозривно пов’язане зі специфічною традицією стегати дівчат і жінок батогом із вербових лозин, що називається помлазкою. Її плетуть традиційним способом, переплітаючи лозини з кольоровими стрічками. Це розцінюють не як образу, а як комплімент. У відповідь дівчата можуть дарувати чоловікам крашанки або обливати їх водою.
Польща: дата та традиції
Дата католицького та православного Великодня щороку розраховується окремо. Відштовхуючись від того, що поляки — католики, Католицька паска у Польщі 2022 року припадає на 17 квітня.
Перша ознака наближення Великодня у Польщі - це гілки та сушені квіти, які парафіяни несуть у костел. Остання неділя перед Великоднем має назву пальмову неділю. Згідно з католицькою традицією, цей день знаменує собою вхід Ісуса Христа до Єрусалиму.
Після Пальмової неділі всі шість днів перед Великоднем вважаються Великими. У Великий Четвер та Велику П’ятницю у храмах Польщі йдуть богослужіння та літургії, а у Велику Суботу всі місцеві вирушають із кошиками святити їжу, яка займатиме чільне місце на святковому столі. За традицією, за столом прийнято збиратися усією сім'єю. Всі продукти в великому кошику мають своє символічне значення. Так, хліб є символом тіла Христового, джерелом життя та достатку, яким Ісус вшановував присутніх на Тайній вечері. Яйце також символізує життя, яке перемагає смерть. Крім того, в кошику повинні бути присутніми ковбаса, шинка, сир, солодкі коржики та печиво у вигляді ягняти.
Польські писанки або писанки також традиційно присутні на великодньому столі. Як правило, займаються розмальовуванням яєць жінки.
На другий день Великодня у Польщі відзначається Śmigus-Dyngus: дорослі жартома б’ють один одного вербовими різками, нібито даруючи здоров’я та благополуччя, а діти ходять будинками, щоб отримати солодкі частування. Також у цей день відбуваються традиційні обливання водою.
Румунія: дати та традиції
Православний Великдень у Румунії святкується 24 квітня. За тиждень до Великодня в цій країні відзначають Вербну неділю, присвячену приходу Ісуса Христа в Єрусалим. Вербна неділя є початком Страсного тижня, який закінчується в суботу перед Великоднем.
За традицією до Великодня румуни прибираються і готують ритуальні страви. Крім того, до свята місцеві намагаються купити новий одяг. Також багато румунів дотримуються Великого посту, який починається за шість тижнів до Великодня — вони не їдять м’яса і утримуються від тютюну та алкоголю.
Починаючи з Чистого четверга у Румунії припиняють усі роботи, а жіноча половина населення приступає до приготування традиційних страв: паски, печеного калача, смаженого пасхального ягняти та великодніх яєць. Крім того, у Румунії, так само як і в Молдові, готують великодню бабу Babele — солодку страву з локшини, яка готується у печі, заливаючи у спеціальні форми.
У ніч перед Великоднем румуни йдуть до церкви, щоб запалити свічку та привести її додому. Ця свічка символізує Воскресіння Христа та торжество добра над злом. Першого дня Великодня діти та дорослі омивають обличчя та руки водою, в яку за традицією кладуть червоне яйце та базилік. Через тиждень після Великодня в Румунії згадують померлих, відносять на могили червоні яйця та пироги, а також запалюють свічки.
