Поставте собі прості запитання. Що робити на вихідних, коли навколо карантин — поради психологині

14 листопада 2020, 08:09

Психологиня Анна Шийчук в інтерв'ю Радіо НВ дає поради, як впоратися із сумом через нові карантинні обмеження вихідного дня в Україні.

Анна Шийчук

Психологиня

— Як впоратися з обмеженнями, щоби не зійти з розуму?

— Перше, що треба нагадати собі, — що це лише два дні. Ми пережили з вами локдаун на кілька місяців, а наразі попереду нас чекає всього лишень два дні. Якщо звернутися до почуттів, які ми переживаємо, то сум, звісно, це одне з них, а за сумом одразу йде злість. Сум каже нам, що ми втратилася можливість зробити щось, що хочем. Насправді єдина втрата, яка в нас є, — це свобода вибору, і то не повна, ми ж не повністю в тюрмі. Ми втрачаємо якийсь певний вибір того, що ми би можливо хотіли зробити.

Відео дня

Але давайте зізнаємося собі - невже ми кожні вихідні робимо щось надзвичайне? Часто це були би такі самі вихідні з серіалом, книжкою, кавою, чаєм чи зустрічами з друзями. Але зараз, коли нам не можна робити щось, що ми хотіли би робити, то стає дуже прикро. І весь той скандал, який відбувається в соціальних мережах — хтось за, хтось проти — це все соціальна злість як відповідь на певні обмеження.

Карантин уже давно, і ми звикли до нього, що ніби вже все окей. А зміни, як карантин вихідного дня, позначають нам, що ні, не все окей, і людина наче заново занурюється у той стрес, в якому ми були у березні-квітні. Ми випадаємо з заперечення реальності і знову бачимо справжню картинку, що ситуація небезпечна, що хворі є, від цього нам прикро.

Що робити? Перше — це поставити собі запитання: а що б я робила, якби не було карантину, якби в мене були звичайні вихідні і можна було робити все? І раптом у цьому списку не буде нічого забороненого.

Важливо скласти план, тому що нудьга — це те, що нас лякає наперед. Варто сісти зі своїми рідними, запитати дітей, що вони хочуть на ці вихідні, запитати партнерів чи тих людей, які живуть із нами в одному домі. Сісті и обговорити за вечерею, а що би вам хотілося, і скласти план, чим би ми займалися на цих вихідних і що з цього — в межах дозволеного карантином.

Наступне, що я пропоную — це домовитися про безпеку особистого простору з рідними. Тому що якщо ви будете два дні всі разом на одній купі, то важливо домовитися, що ніхто нікого не чіпає і все-таки особистий простір має значення. Необхідно залишатися хоч якось наодинці.

— Ви сказали, що нас карантин вихідного дня повернув до реальності: що в нас коронавірус, пандемія і взагалі-то страшно. У мене карантин вихідного дня викликає роздратування з іншого приводу, тому що в будні дні нічого не зміниться. Як боротися із таким почуттям?

— Злість — це корисне почуття. Воно позначає нам, що щось відбувається, чим ви незадоволені, з чим ви не погоджуєтесь. Тобто у вас є якась громадянська позиція. Ви вважаєте, що уряд чи МОЗ мав би діяти по-іншому.

Якщо хочеться з цим щось зробити, то цю здорову, добру агресію треба спрямувати на щось корисне: підписати петицію, зробити ще одну петицію, подумати, яким чином юридично можна донести, що ви, як громадянка цієї країни маєте інше бачення на те, що відбувається.

— Тобто спрямувати свою злість в якесь конструктивне русло?

— Так, спрямуйте в конструктивне русло, що ви можете з цим зробити, окрім того, щоб розказати всім навколо знайомим, що це свинство, і так не має бути.

Підписуйтеся на наші подкасти на Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і на платформі MEGOGO

Показати ще новини
Радіо НВ
X