«Нагадати про домівки та мирне життя». Український блогер об'єднав аромати, поезію та міста у зворушливому проєкті
Український фудблогер створив атмосферний проєкт, який нагадує українцям про рідні міста (Фото:Колаж: НВ / Фото: Едуард Насиров)
Фудблогер та кулінар Едуард Насиров розповів про свій новий проєкт, у рамках якого популяризує українську поезію.
Про це він розповів у своєму Facebook.
«Цього року я познайомився із дівчатами з українського бренду Zapashna, що виробляє екологічні соєві свічки із неймовірними ароматами. Місяць назад побачив їх нову серію свічок присвячену містам України, де кожен аромат — це унікальний аромат міста, щоб нагадати людям про домівки та мирне життя, тієї ж миті написав їм з пропозицією зачитати вірш на фоні свічок… Це був імпульс, який згодом переріс у цей душевний невеличкий проєкт.
Мені захотілося для кожної свічки/аромату зробити те що вмію — композицію-фотографію та додати український вірш. Нещодавнє опитування стосовно асоціацій про міста мені допомогло продумати композиції для фото із підручних засобів… А до кожної свічки вирішив продекламувати вірш поета що тісно пов’язаний із конкретним містом", — йдеться у його дописі.
Проєкт отримав назву Рідне місто. «Аромат. Ассоціаціі. Поезія. Київ-Харків-Львів-Одеса», — описав його автор. Він підібрав поезії, що пасують обраним містам, та зачитав їх на відео.
Розділ 1. Харків.
Свічка має дуже складний аромат. Верхні ноти — слива, роза та апельсин, середні ноти: чорна черешня, кориця, чорнослив та мускатний горіх, базові ноти: пачулі, боби тонка, ваніль та мускус. Ассоціаціі Еда: кабінет аспіранта/професора, що проводить свої дослідження день та ніч за робочим столом.
Сергій Жадан — Дерева
Вночі я не встиг про це сказати.
Ніч — це серця з золотими нервами.
А на ранок виходиш зі своєї казарми —
сонце вгорі
і туман між деревами.
Діти його просвічують душами,
основи його — вологі, останні.
Якщо не хочеш про мене думати —
думай про ці дерева в тумані.
Думай про них, коли тобі радісно,
думай, коли тобі хочеться плакати.
Дерева в тумані схожі на радіо —
діляться бідами,
діляться планами.
Якщо не хочеш про мене згадувати,
якщо не маєш сили та спокою,
думай про ліс, що стоїть загатою —
міцною, надійною та високою.
Думай про сталеве коріння,
думай про надрізи й крону.
Нехай ця земля, смоляна і осіння,
наповнить теплом
ніч твою чорну.
Думай про мокру траву між дюнами,
думай собі, ніби так і треба.
Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,
коли ти думаєш про дерева.
Я знаю, я все це собі переховую
серед туману й огрому нічного.
Немає нічого випадкового.
Немає нічого.
Зовсім нічого.
Розділ 2. Львів
Свічка має шлейфовий пряно-медовий з дерев’яними нотами. Верхні ноти: тютюн, чорний мед та спеції; середні ноти: сандалове дерево; базові ноти: амбра, боби тонка та пачулі. Ассоціаціі - кава, затишні вечори, будівлі, настоянки, двері, бруківка, шоколад. Асоціаації: стара дрінкарня, де комусь вже слід пити каву, а хтось ще продовжує дегустацію домашніх настоянок та наливок.
Григорій Чубай — Сніг
Зодягнувшись у сни і недобрі повір'я
Про око людське відтанцьовуєм ми
В закономірних снігах на подвір'ї
Танок випадковостей сеї зими
І як в трубачів фанатичних музик
В часі гри проступають жили на лобі
Так яблунь гіляччя й гілляччя осик
Проступає крізь білість в незнаній подобі
Наростає мелодій розмірений біг
І бачу дарма готувавсь я ще з літа
Приручати сніги у години відлиг
І на них випадкові слова садовити
На верхів'ях акацій кущі омели
До небесного льоду примерзли зі споду
І в нетхненних заметах з хули та хвали
Розгубили свій дар і є царі зі сходу
Так пізно запізно назад повертати
Про око людське ось на се твоє
Підступають зі снігом вони до дитяти
А сніг розтає, а сніг розтає
Розділ 3. Одеса
«Одеса, кімната у комуналці, де мало місця щоб розпакувати коробки та валізи, але є місце для семейних фото, кришталя бабці Сари, та камінців що назбирала дитина на пляжі, — описав Насиров. — Аромат — Odesa lemongrass melon, асоціації - кімната у комуналці, поезія — Станіслав Домбровський Мамо, не читай мої вірші».
Свічка має соковитий аромат літа. Верхні ноти: лемонграсс та лимон; середні ноти: лайм, манго, персик та диня; базові ноти: ананас та грейпфрут.
Станіслав Домбровський — Мамо, не читай мої вірші
Мамо, не читай мої вірші
Я пишу, як воду виливаю
І я водою тою відмиваю
І минуле, і важкі гріхи
Мамо, не читай мої вірші
Щось іще про мене ти не знаєш
Коли любиш — значить, не страждаєш
То ж любов свою побережи
Скоро дев’ять місяців шляху
Коли пхаю душу невгамовну
Муки вириваються назовні
Демони мої створили борт
Хто у в серці наказав — пиши
Ти не слухай інших, якщо зможеш
У людей немає зовні Бога
А буває, що нема в душі
Мамо, тільки день один — не дні
Ти зі мною чистим оживаєш
Я тебе люблю, і ти це знаєш
Тільки не читай мої вірші
Мамо, тільки день один — не дні!
(Тільки день один — не дні)
Ти зі мною чистим оживаєш
(чистим оживаєш)
Я тебе люблю, і ти це знаєш
Тільки не читай мої вірші
Розділ 4. Київ
Свічка має дуже складний аромат. Верхні ноти: слива, роза та апельсин; середні ноти: чорна черешня, кориця, чорнослив та мускатний горіх; базові ноти: пачулі, боби тонка, ваніль та мускус.
«Асоціації - „приймальня“ київської відьми, де зілля наварять за старовинними рецептами, й обряди проведуть та ще й може гріхи молитвами відпустять чи судженого причарують», — поділився Насиров.
Ліна Костенко — В дні, прожиті печально і просто…
В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь:
— Люблю.
Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе…
І не мріяла вже про тебе,
щоби цим це образить тебе.
А буває — спинюсь на місці,
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з не відомих нікому країв…
Є для серця така покута —
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було.
Нагадаємо, раніше НВ зібрав 11 сторінок в соціальних мережах, які закохають в українську мову і навчать розмовляти нею, а також Instagram-блоги про українське мистецтво та культуру.
