Про жінок у мистецтві. Ольга Дячук і Тетяна Філевська розповіли про проект HeForShe та премію Women in Arts

6 березня 2021, 13:00

Координаторка руху HeForShe в Україні Ольга Дячук і креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська розповіли НВ Life про проект HeForShe та премію Women in Arts.

8−14 березня в Україні відбудеться марафон мистецтв HeForShe Arts Week 2021, який об'єднує музеї, галереї, кінотеатри та інші арт-інституції навколо теми гендерної рівності та прав людини. Цього року HeForShe Arts Week присвячена видатним українським художницям, їхній внутрішній силі та завзяттю, які надихають послідовниць на нові відкриття.

Відео дня

Найважливішою подією тижня мистецтва є вручення премії Women in Arts, яке відбудеться в кінотеатрі Оскар 12 березня. Переможниці будуть оголошені перед показом фільму від режисерки Надії Парфан Жінки, які грають в ігри.

Ще 100 років тому жінки в мистецтві були радше суб'єктом, а не творчою силою, що стоїть за творами мистецтва. В альбомах і енциклопедіях з мистецтва жінок було вкрай мало. Наскільки змінилася ситуація сьогодні?

Тетяна: Якщо говорити про історію мистецтва, то насправді жінки мали переважно об'єктну роль: натхненниці, музи, моделі, але не власне авторки. Мистецтво як вільна професія було фактично не доступним жінкам більшу частину історії. Освіта для жінок у сфері творчих професій — також доволі нова річ. Але за останні понад 100 років жінки надолужили у культурі як і в інших сферах життя. Тепер жінки мають можливість проявити себе в будь-якому виді мистецтва. Звісно, з відмінностями в різних регіонах світу. Хоча не все безхмарно і час від часу в різних країнах та секторах мистецтва спалахуть скандали, пов’язані з гендерною дескримінацією. Але це радше виключення. Натомість можна говорити про «жіночу літературу», «феміністичне мистецтво» та інші особливі напрями в мистецтві.

Які види мистецтва, які традиційно вважалися чоловічими, зараз «завойовують» жінки?

Тетяна: Як вже говорила вище, приблизно усі. Але, напевно, є кілька сфер, де чоловіки досі займають більшість позицій і жінкам важче потрапити в професію або отримати визнання. Одна з них — архітектура. Одна з небагатьох видатних архітекторок — Заха Хадід. Інша сфера: режисура в кіно та театрі. Ми знаємо небагато видатних жінок-режисерок. Але тут, слід сказати, українски мають про що сказати. Українська режисерка Ірина Цілик отримала цього року одну з найбільших нагород фестивалю Санденс, Наталія Ворожбит зірково дебютувала. Список можна продовжувати.

Ольга Дячук і Тетяна Філевська (Фото: UN Women Ukraine @ Facebook)
Ольга Дячук і Тетяна Філевська / Фото: UN Women Ukraine @ Facebook

Цього року вручення премії Women in Arts відбудеться втретє. Розкажіть, хто був ініціатором заснування цієї премії і яка її мета?

Ольга: Премію заснували ООН Жінки в Україні та Український Інститут у 2019 році. Ідея з’явилася у нас в ООН Жінки в Україні під час підготовки до HeForShe Arts Week — мистецького марафону, який відбувається щорічно в усьому світі довкола 8 березня. Ми хотіли якось особливо відзначити досягнення українських мисткинь, привернути увагу до досягнень жінок, які працюють у сфері культури. Експертиза у темі гендерної рівності у нас була, але бракувало партнера, який би не лише працював з темою української культури, але й мав би великий авторитет і репутацію у цій сфері. У той час до руху HeForShe якраз приєдналося Міністерство закордонних справ України, тому ми обрали партнерство з Українським Інститутом як його частиною. Це був логічний і бажаний вибір.

Метою, яку ми від самого початку визначили для Премії Women in Arts, було відзначити досягнення жінок у культурі, публічно подякувати їм за внесок у цю сферу, надихнути їх на нові досягнення. Але уже після першого вручення у 2019 році ми зрозуміли, що у премії є й інша важлива місія — формувати «сестринську» спільноту, якої нам так часто бракує. А ще — формувати традицію тяглості поколінь, адже за правилами премії переможниця автоматично входить до складу журі та вручає нагороду лауреатці наступного року.

Які вимоги до претенденток? Враховуватиметься їх внесок в мистецтво загалом або досягнення за останній рік?

Тетяна: В цьому питанні премія пройшла вже певну еволюцію. Перші два роки в нас була вимога до певної кількості років у професії, що мало оцей відтінок «за досягнення». Але ми мали низку ситуацій, коли блискучий дебют мав виключний резонанс та вплив на середовище, а ми не могли включити пертендентку навіть у перелік номінанток. Тому цього року ми відмовились від вимоги років досвіду і можемо відзначати також дебютанток, головне залишається — важливі досягнення за минулий рік. Це незмінна вимога, яку ми ще більше акцентували цього року.

Як відбираються експерти і формується журі?

Тетяна: В нас є кілька параметрів, за якими ми формуємо ці два списки. Це і гендерний баланс, і регіональна репрезентація, співвідношення державний-громадянський-приватний сектор. Тобто це мають бути репрезентативні списки. Але, головні вимоги — це професійний досвід та репутація. Ми намагались оновлювати щороку ці списки максимально, але вже цього року зіткнулись з тим, що культурна спільнота не така й велика і ми часто змушені були замінювати експерток та членкинь журі через конфлікт інтересів, адже вони потрапляли в короткий список номінанток. Нам треба розширювати своє середовище.

В яких номінаціях буде проходити нагородження? Чи додалися нові?

Тетяна: Цього року в нас 7 основних категорій. Ми розділили категорію кіно і театр, адже багато мали зауважень від середовища щодо цього. Отже, основні категорії: кіно, театр, музика, література, візуальне мистетцво, культурний менеджмент, культурна критика та журналістика (минулорічне нововведення). І абсолютно нова категорія, яку ми додали цьогоріч — Особлива відзнака. Ми хотіли дати можливість відзначити жінок, які не є професійними мисткинями, але зробили важливий внесок у культуру. Тобто це не професійна відзнака. Переможниця також визначається поза основним відбором. Особливу відзнаку обирають голосуванням члени та членкині Наглядової ради (посли іноземних держав та керівники іноземних культурних інституцій в Україні). Номінує - Почесний голова Наглядової ради. Це також нова посада і цього року ним став Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Першою лауреаткою Особливої відзнаки стала Валерія Бурлакова — журналістка та військова. Вона написала щоденник, де відрефлексувала власний досвід втрати у війні. На основі щоденника вийшла книга, а потім поставили виставу в одному з львівських театрів.

Премія буде проходити в рамках проекту HeForShe на підтримку гендерної рівності, в якому чоловіки та хлопчики стають головними агентами змін. Як вважаєте, українські чоловіки вже готові стати такими агентами?

Ольга: Завжди є активна частина суспільства, яка не просто готова, але й вимагає змін. Українські чоловіки — не виняток. За роки роботи руху HeForShe в Україні нас підтримало чимало лідерів думок. Наприклад, нашими амбасадорами в Україні є Дмитро Шуров та Майкл Щур, друзями руху ми також називаємо Івана Фролова, Сергія Бабкіна, Тараса Тополю, Дмитра Кулебу, Антона Дробовича, Владислава Рашкована та багатьох інших, всіх одразу і не перелічиш. Але окрім того, чоловіки приходять на наші події, пишуть на нашу офіційну сторінку в Інстаграм, і головне — з кожним роком під час виступів я чую все більше запитань і зацікавленості від чоловіків, особливо молодих. Вони можуть не завжди погоджуватись, можуть мати стереотипні уявлення про фемінізм чи рівність, але їм точно не байдуже. Власне, цей діалог і є нашою метою.

Ольга Дячук (Фото: UN Women Ukraine @ Facebook)
Ольга Дячук / Фото: UN Women Ukraine @ Facebook

Яких ще нововведень можна очікувати цього року?

Тетяна: Головна інтрига — це сама церемонія. Вірніше те, що ми замість неї придумали, адже повноцінну церемонію неможливо організувати зараз через карантинні обмеження. Ми хочемо щоб про переможниць премії — неймовірних жінок в українській культурі — знали дуже широкі кола людей, тому підготували такий формат, який продовжить «життя» премії на довгий час і буде доступний усім: це буде документальний фільм режисерки Надії Парфан «Жінки, що грають в ігри» про переможниць у семи основних категоріях. Спочатку ми презентуємо кіно в малому колі самим переможницям, Наглядовій раді та ЗМІ. А потім він буде доступний для перегляду на платформі Megogo. Сподіваємось, що дуже багато людей в Україні та за кордоном подивляться історії наших героїнь і зможуть краще зрозуміти як це бути жінкою в культурі та бути успішною.

У питаннях гендерної рівності Україна поки сильно відстає від західних країн. Що нам заважає, які головні перешкоди на шляху подолання гендерних стереотипів?

Ольга: Судячи зі звіту Global Gender Gap Report 2020, який публікує World Economic Forum, Україна посідає 59 місце серед 153 країн. Поки не той показник, який би нам хотілось бачити, але все ж країна показує прогрес. Це видно хоча б за кількістю жінок-депутаток Верховної Ради України: у першому скликанні їх було лише 2,5%, в нинішньому — уже більше 20%.

Ще більш серйозною проблемою є насильство щодо жінок та дівчат: кожна третя жінка у світі протягом життя зазнала фізичного та/або сексуального насильства — це приголомшливий показник. Кілька років тому ООН Жінки в Україні проводили дослідження на цю тему, та серед іншого з’ясувалось, що лише 59% опитаних людей готові звернутися до поліції, коли побачать, що чоловік б'є свою дружину.

Також можна згадати різницю в зарплатні та економічну нерівність, але, на мою думку, першоджерелом усіх вищезгаданих проблем є гендерні стереотипи, уявлення про певні ролі чоловіків і жінок, їхнє «призначення», визначене ще до народження. А дехто досі виправдовує дискримінацію, чомусь називаючи це «традиціями», і це сумно.

Але, напевно, є і зрушення! Розкажіть про досягнення в сфері гендерної рівності та про те, яка в цьому роль мистецтва.

Ольга: Тенденція до покращення ситуації в Україні є, особливо після 2014 року. Окрім низки ухвалених важливих законів, збільшення кількості депутаток, появи великої кількості феміністичних організацій, спільнот і медіа, ми бачимо, що ця тема почала обговорюватись серйозно. Люди можуть погоджуватись з чимось чи ні, але гендерна рівність — більше не тема табу, не сфера інтересів окремої маленької групи людей.

Мистецтво — це один з медіумів, який може доносити глядачам, читачам чи слухачам ідеї. І коли мистецтво доносить ідеї рівності, критикує дискримінацію, звертає увагу на нетолерантність, воно виховує свого споживача чи споживачку. Ми не інструменталізуємо мистецтво, але підтримуємо висловлювання мисткинь на тему гендерної рівності та прав людини, тут ми з ними в одному човні.

Події відбуваються в рамках HeForShe Arts Week 2021, який проводиться організацією @UNWomenUkraine вчетверте.

Рух HeForShe, започаткований ООН Жінки — це глобальний рух солідарності на підтримку ґендерної рівності, в якому чоловіки та хлопчики стають головними агентами змін.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X