Аліса чи Кхалісі. Як вибір імені впливає на долю дитини

9 жовтня 2020, 22:39

Дати ім'я дитині - це перший і найтриваліший акт виховання, до якого потрібно підходити з усією серйозністю. Вчені розповіли чому.

Ще до початку реального виховання, а часто й до народження дитини, батьки дають їй ім'я. Таким чином воно стає найпершим виховним актом, який у більшості випадків триває все життя.

Відео дня

Звичайно, більшість майбутніх батьків ставляться до вибору імені досить серйозно. Однак, коли дізнаєшся, що в 2020 році в ромської сім'ї дитину назвали Зеленський, у списку химерних імен 2019 років є Попелюшка і Граф, а одним з найпопулярніших імен 2017 року стало ім'я Кхалісі, є відчуття, що не всі батьки ставляться до вибору імені так уже відповідально. Іноді імена вибирають через коротке батьківське захоплення знаменитістю або персонажем, або ж тому, що вони звучать кумедно чи якось особливо. Однак люди не беруть до уваги той факт, що ім'я — це найчастіше компаньйон на все життя, і краще, щоб воно допомагало.

Якщо коротко, то вчені дійшли висновку, що «звичайні» імена більш вигідні для дітей, ніж незвичайні.

Давно відомо, що діти в початковій школі з дуже незвичайними іменами чи іменами, що викликають негативні асоціації, зазвичай менш популярні, ніж діти з більш звучними та простими, а в більш пізньому віці непривабливі або непопулярні імена призводять до більшого відторгнення потенційних романтичних партнерів у соцмережах.

Ймовірно, це якимось чином пов’язано і з тим фактом, що людей більше приваблюють тезки. Виявляється, ми навіть більш альтруїстично ставимося до незнайомців з таким же іменем, як у нас, ніж до інших незнайомцям.

На міжнародному рівні популярні імена рідше зустрічаються в прикордонних районах, де важлива незалежність і де легше досягти соціальної мобільності. Окрім того, незвичайні імена найчастіше дають немовлятам, які народилися під час економічної кризи, як неусвідомлений спосіб зробити унікальність стратегією, яка допомагає дитині виділитися серед своїх однолітків у період жорсткої конкуренції. Однак, з огляду на деякі з наведених вище результатів досліджень, ця стратегія цілком може мати неприємні наслідки.

eye for ebony / unsplash
Фото: eye for ebony / unsplash

На жаль, імена можуть стати тригером для прихованих упереджень щодо різних меншин. Наприклад, дослідження 130 вчителів початкової школи виявило нижчі очікування від дітей з афроамериканськими іменами в порівнянні з дітьми з «білими» іменами, а афроамериканських діти з неординарними іменами найбільш схильні до соціальної та академічної дискримінації. Аналогічним чином, афроамериканське ім'я в резюме може скоротити кількість дзвінків від роботодавців десь на 50%.

Ім'я людини може бути пов’язано з подіями в житті й іншим чином. Наприклад, німці з благородними прізвищами, такими як Кайзер, Кеніг або Фюрст (тобто імператор, король і принц відповідно), на відміну від більш приземлених імен, таких як Кох, Бауер або Беккер (кухар, фермер, пекар), з більшою ймовірністю будуть призначені на керівні посади в німецьких компаніях.

Не дивно, що імена можуть відігравати важливу роль і в підтриманні й вираженні своєї ідентичності, про що свідчить недавня тенденція трансгендерів перейменовувати себе, щоб точно відображати свою гендерну ідентичність.

З іншого боку вибір автентичних імен, як, наприклад, Шон і Бріджит в Ірландії або Лада та Ярополк в Україні, може розглядатися як спроба зберегти зв’язок, яким би незначним він не був, зі своєю етнічною спадщиною.

Ще один популярний вид підбору імені - назвати дитину на честь батька, матері чи іншого родича. Це теж формує ідентичність, а крім того створює міцні родинні зв’язки. Є навіть припущення, що бажання мати дитину може бути спробою символічно продовжити власне життя в майбутньому, а якщо ще й назвати дитину своїм ім'ям, тривале «життя після смерті» забезпечене.

derek owens / unsplash
Фото: derek owens / unsplash

За статистикою, хлопчиків частіше називають на честь тат, ніж дівчаток на честь мам. В Європі та Америці, де існує культура другого імені (Middle name), саме його батьки і використовують для того, щоб залишити свій слід в ініціалах дитини. Однак наявність по-батькові в Україні, яке вже прив’язує дитину до тата, не зупиняє потоку Сан Саничів з Іванами Івановичами.

За статистикою в зоні «ризику» бути названим на честь батька — хлопчик-первісток. Окрім того, у прийомних дітей більше шансів бути названими на честь батьків, ніж у не прийомних дітей, що можна легко пояснити як спробу прив’язати чужу дитину до свого роду за допомогою не тільки прізвища, а й імені.

Дівчаток батьки схильні робити своїми тезками набагато рідше, і це ніяк не залежить від порядку їх народження.

Але іноді батьки називають дітей своїми іменами, не усвідомлюючи цього. У таких випадках дитині дається ім'я, яке нагадує ім'я батька чи матері, але не ідентично йому, наприклад, коли обидва імені починаються з однієї і тієї ж першої літери чи складу, містять однакову кількість складів або складаються з тих же букв, але в іншому порядку. Наприклад, Інна та Ангеліна, Марія і Марина, Роман і Марта, Володимир і Владислав. І хоча деякі батьки, безсумнівно, усвідомлюють, що роблять, коли вдаються до такого стилю іменування, багато хто говорить, що вибрали ім'я своєї дитини просто тому, що воно «правильно звучало».

sai de silva / unsplash
Фото: sai de silva / unsplash

Варто відзначити, що діти, названі на честь батьків, більш схильні назвати і своїх дітей на честь уже себе. При цьому за статистикою, вони люблять своє повторюване ім'я не менше, ніж люди, названі без подібних прив’язок до будь-кого.

Тому в цілому, діти, названі на честь своїх батьків, не отримують ніяких привілеїв, окрім зміцнення зв’язку з родом і батьком чи мамою, але й нічого не втрачають. Тому дана стратегія працює набагато краще, ніж вибір занадто дивних і незвичайних імен.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X