Школа — не лише приміщення. Яка перемога в освіті потрібна Україні - інтервʼю з експертом
Освіта в Україні (Фото:Tima Miroshnichenko/pexels)
Попри війну і всі небезпеки, наше життя триває. Ми намагаємося його пристосувати до нових реалій, відбудовуємо наші будинки, школи, відновлюємося самі, адже постійно зазнаємо трансформацій.
Ці ж зміни стосуються і української освіти, якій також весь час доводиться змінювати свої формати, які й до війни були не надто вдалими. Спільнота EdCamp Ukraine, яка об'єднує велику освітянську родину, має кілька рекомендацій, що робити, аби побудувати школу, а не лише приміщення.
Олександр Елькін
В інтерв'ю NV Life голова ради ГО EdCamp Ukraine, член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, Олександр Елькін розповів, як на власному прикладі намагається створити перемогу в освіті.
Переосмислити освітній процес, який давно цього потребує
Мені завжди було цікаво спостерігати за тими, кому вдалося. 8 років назад я спільно з колегами розпочав подорожі Фінляндією, Сінгапуром, Естонією, щоб дослідити успішність різних освітніх систем. Я дуже добре пам’ятаю, як зайшов у фінську школу. Але не таку, яку зазвичай показують у пресі — де багато простору і вікна на весь фасад. Це була стара школа, будівля абсолютно знайомих нам форм. Таких шкіл насправді більшість. Але коли я туди зайшов, то зрозумів, що хоч сама школа і стара, всередині усе переосмислене. Поруч зі школою стояв музей науки на колесах, який приїхав з експонатами, і діти з цієї школи вибігали, щоб подивитися на експерименти. Музей науки на колесах в Україні вже є, але чи маємо ми такі переосмислені школи?
Впроваджувати зміни тут і зараз
Ми хотіли перевірити, чи можуть відбутися зміни в шкільному процесі без фінансової підтримки, але з інвестиціями у свідомість, цінності та підходи до викладання. Так у 2018 році у нас з’явилася ідея проєкту Змінитися за 7 днів, ми оголосили відбір. Перемогла школа у селі Трудолюб, Полтавської області і вона стала майданчиком для втілення наших експериментів. Впродовж тижня там викладали вчитель та вчителька з Фінляндії, які показували свої підходи до навчального процесу, а їхні українські колеги розмірковували й переймали цей досвід. Зрозуміло, що змінитися за 7 днів неможливо, але можливо закласти основу для цих змін. Згодом цю школу обрали опорним закладом в районі. Але найголовніше відбулося поза статусами і документами — змінилися взаємини між учительством. Наші фінські партнери запропонували підходи співучителювання, коли два і більше вчителів викладають один урок. Вони поєднують різні предмети в одному занятті та оцінюють дитину методом, який враховує індивідуальні особливості учня. Зараз таким нікого не здивуєш у нашій освіті, але тоді ця система була далеко не всім знайома.
У простір шкіл вкласти цінності, які вони сповідують
Фінські школи — це простір цінування особистих кордонів, де є куточки усамітнення для дорослих і дітей. У Сінгапурі кожна школа має свою місію, цілі, цінності, в естонських закладах освіти всюди є зв’язки з цифровим світом. Коли ми все це побачили, мріяли наблизити ці стандарти до української освіти. Тому найкращим результатом нашого проєкту Змінитися за 7 днів стало те, що хоч школа мала дуже скромне фінансування, як і багато українських закладів освіти, але змогла переосмислити свій освітній простір і з дуже простих речей створити атмосферу, яка підтримує.
Коли починалася реформа Нової української школи, влада мала сміливість заявити, що школа потребує переосмислення. Вперше в Законі про освіту на першому місці з’явилася дитина — не вчителі, не директори, не управління, не ті, хто обслуговує навчальний процес, а власне діти. І це вже було у просторі тієї школи на Полтавщині.
Створити у школі атмосферу, де відчувається підтримка
Один із найчастіших запитів від учительської спільноти, який ми отримуємо зараз — як можна переходити до математики, коли дитина хоче ділитися тим, що вона пережила під час повітряної тривоги? Тут ми завжди нагадуємо, що є три підходи роботи зі стресом і травмою:
- Статус-кво (повернення до вихідного стану);
- Травмоорієнтований підхід;
- Стійкісний підхід.
На відміну від перших двох, стійкісний підхід формується на основі того, що кожна людина, доросла чи мала, має всередині все необхідне, щоб долати усі виклики, з якими стикається. Так, можливо, у цьому необхідна підтримка — словом, дією чи перебуванням поруч, але людина сама долає ці перепони. Мені здається, підхід безумовної віри в людські спроможності є дуже правильним.
Ми можемо переосмислювати школу, та й освіту загалом, відповідно до стійкісного підґрунтя. Стійкісноорієнтована школа — це заклад де створені умови, щоб можна було вчитися, де не страшно, де підтримують, де розуміють той досвід, який ти пережив. Ба більше, де дорослі люди, які там працюють, самі достатньо збалансовані для цього.
Команда EdCamp хоче допомогти створити таку стійкісноорієнтовану школу в межах нашого нового проєкту Змінитися за 7 місяців. Цього разу на конкурсній основі обираємо два заклади, з якими будемо працювати впродовж тривалого часу. Школам ми запропонуємо ремонт приміщень, які пошкодились під час війни, а також концепцію переосмислення шкільного простору і серію тренінгів для розвитку і покращення освітнього середовища. Усі ці зміни будемо обговорювати і ухвалювати спільно з командами шкіл. Також ми будемо вперше впроваджувати громадську акредитацію, бо наразі це формалізована процедура, що закладена в Законі Про освіту і запроваджується Державною службою якості освіти. Ми проведемо незалежний прозорий аудит освітнього середовища, і це дозволить нам комплексно подивитися на простір шкіл.
Також плануємо провести дослідження клімату і ефективності взаємовідносин у шкільній родині. За підсумками ми зможемо дати конкретні рекомендації, а також допомогти з ремонтом чи відбудовою приміщень. Найважливіше — досвід, якого набудуть ці дві школи, буде описаний певний алгоритм дій, який зможуть взяти до використання інші заклади освіти. Єдиного рішення для всіх не буває.
Наша мета і гіпотеза у цьому проєкті — запровадити не короткострокові дії, а постійний розвиток, і у ньому мають бути усі учасники навчального процесу. Бо зараз ми маємо можливість якщо не створити, то принаймні окреслити, яким може бути ціннісне перетворення шкіл.
