Втратити найрідніших. Як допомогти дітям, що постраждали внаслідок російської агресії — історії двох малеч

8 грудня 2022, 20:10
Розповідаємо історії дітей українських героїв, у яких росія забрала найрідніших людей. (Фото:freepik/pvproductions)

Розповідаємо історії дітей українських героїв, у яких росія забрала найрідніших людей. (Фото:freepik/pvproductions)

Розповідаємо історії дітей українських героїв, у яких росія забрала найрідніших людей.

Щоденний терор на всій території України триває вже понад 9 місяців. Офіційні дані про кількість загиблих є засекреченими на час війни, але зрозуміло, що мова йде про десятки тисяч українців. Багато з них були батьками. Ми хочемо познайомити вас із тими, чиї батьки були найсміливішими з українців. Хтось із них був військовослужбовцем, який захищав кожного з нас і наше спільне незалежне майбутнє, а хтось був цивільним, який постраждав через російську агресію та смертельні ракетні удари.

Відео дня

5-річна Яна з Харкова

Щ е в лютому у Харкові жила чудова родина: мати та троє діточок — Яна, якій 5 років, молодший братик та старша сестричка. Батько дітей помер 3 роки тому та сім'я залишилась без батьківської підтримки. Однак визначальним для дівчинки Яни став інший день.

Усі були вдома, прийшли сусіди в гості, Яна перебувала у залі разом із сусідом та маленькою дитиною. Ніхто не очікував, що ракета влучить прямісінько у дім дитини та повністю зруйнує багато кімнат, в яких перебували та загинули Янині мати, брат, сестричка та сусідка із своєю дитиною. Від прямого попадання ракетою в дім дитина втратила найцінніше. Лише Яна вижила разом із сусідом та його дитиною, тому що вони перебували в залі та були засипані уламками. Після жахіття Яна голосно кричала, щоб її врятували. Сусіди з інших поверхів почули та прийшли на допомогу, звільнили дитину та повезли до лікарні. В лікарню прийшла тітка Наталія та бабуся Любов, вони забрали Яну до себе додому у Харківську область, щоб дитина відійшла від шоку. Кожного вечора Яна ділилася своїми трагічними спогадами із тіткою та попросила назвати її «мамою». Дуже важко було дівчинці пережити біль та втрату найрідніших, мала почала займатися з психологом, щоб оговтатися від втрати.

особистий архів героїні
Фото: особистий архів героїні

5-річний Дмитро

Д о 24 лютого у нас була повноцінна родина: мама, тато і улюблений синочок. У нашому домі завжди звучав дитячий сміх, всі дуже полюбляли родиною зустрічатися за вечерею, ділитися власними думками та майбутніми мріями.

З кінця зими ми з Дмитриком живемо на Чернігівщині. Прокинулись від вибухів 24 лютого і не відразу зрозуміли, що відбувається. Подзвонив мій чоловік, сказав, що те, чого ми всі найбільше боялися — почалося. Війна. Він повідомив, які речі зібрати, продукти, воду і піти в укриття. Ми просто не могли повірити, що в наш час може таке статися! Ми думали і вірили, що все це скоро закінчиться, але ні… В укритті всі молились і чекали, діти малювали патріотичні малюнки. Але найбільше ми переживали не за себе, а за свого татка, бо він служив у в Маріуполі. Більше як тиждень ми сиділи без зв’язку, а коли знову змогли зв’язатися з татовими побратимами, то дізналися, що його вже нема. Він героїчно загинув. Світ перестав існувати у цей момент. Я все ще не можу розповісти сину про батькову загибель. Він все ще чекає тата на свята додому…

особистий архів
Фото: особистий архів

Благодійна платформа dobro.ua разом з фондом Діти героїв прагнуть здійснити мрії діточок загиблих українських героїв перед Новим роком. Благодійники вже дізналися про мрії малечі, залишилося лише зібрати кошти на придбання найбажаніших подарунків для дітей. Їхні батьки захищали нас, подякуймо дітям, які втратили найближчих. Долучитися до проєкту можна тут.

*обличчя дітей приховані задля їхньої безпеки

Редактор: Кіра Гіржева
Показати ще новини
Радіо NV
X