«Виснаженість, апатія, безпорадність». Як мозок реагує на тривалі загрози та якими способами можна заспокоїтися — нейродослідниця

18 лютого, 12:27
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Нейродослідниця пояснила, як мозок реагує на тривалі загрози та якими способами можна заспокоїтися (Фото:Nik Shuliahin/Unsplash)

Нейродослідниця пояснила, як мозок реагує на тривалі загрози та якими способами можна заспокоїтися (Фото:Nik Shuliahin/Unsplash)

Російсько-українська війна триває майже вісім років; вперше за час конфлікту упродовж останніх чотирьох місяців Кремль нарощує потужну військову силу навколо України, що загрожує повномасштабним вторгненням; а на Донбасі - найбільше за останні кілька років загострення.

Тривале відчуття загрози може спричинити виснаженість, втому, апатію та безпорадність, розповіла Радіо НВ нейродослідниця Наталя Кадя, та порадила, як подолати свій стрес та заспокоїти інших.

Відео дня

Наталія Кадя

експертка з нейроменеджменту, нейродослідниця, коуч з розвитку лідерства

З погляду еволюції, найголовніше для мозку забезпечити [людині] дві речі: виживання та розмноження. Для цього мозок весь час сканує оточення на предмет загрози і винагороди. Все, що незнайоме для мозку, викликає у нього відчуття загрози. Тому абсолютно нормальною, природною реакцією на невизначеність є відчуття загрози.

У момент, коли ми відчуваємо загрозу, мозок акумулює всі ресурси для того, щоби бути готовим захищатися. Однак, у стані постійної невизначеності мозок не може весь час утримувати всі органи і процеси у стані готовності до небезпеки, а тому ми відчуваємо виснаженість, втому, апатію, безпорадність.

Коли людина відчуває себе в [такому] стані і чує «не хвилюйтесь, не панікуйте», то для неї це буквально означає, що те, що вона відчуває - неправильно. Очевидно, що мозок дає нам реакцію захищати своє право на такі відчуття. Тому в момент, коли людина відчуває сильний психологічний стрес, сказати їй про те, що «не переймайся, це не страшно, заспокойся негайно», — взагалі не працює.

Що працює? Коли ми даємо людині інше відчуття: те, що вона відчуває, — це нормально і природно. Саме це заспокоює. Наприклад, коли людина відчуває сильний стрес чи страх, замість того, щоб сказати «не бійся», правильно сказати «я навіть не можу уявити, як тобі зараз страшно; я бачу, що ти зараз наляканий і це в такій ситуації абсолютно нормально».

[Під час стресу] ми намагаємося хаотично починати щось робити, аби щось робити. І тут дуже важливо розділити речі на ті, на які ми справді можемо вплинути, і ті, які від нас не залежать.

Інша проблема — це крайнощі. Якщо у нас є відчуття загрози, а загроза — реальна, то ми ставимо на стоп усі інші процеси, які відбуваються в житті: всюди заборона на сміх, на теми, які не пов’язані з загрозою. Направляти всю увагу тільки на одну історію, яка зараз відбувається — це теж пастки мислення. Незважаючи на те, що загроза реальна, що ми зараз перебуваємо на межі, дуже важливо не забувати про те, що є ще абсолютно природні речі в житті: родина, робота, розвиток, здоров’я, ментальне здоров’я.

Редактор: Юлія Козіна

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X