Зберігати вроджений чи розвивати набутий — як найкраще підтримувати наш імунітет

16 березня 2021, 14:11

Чи можна визначити свій рівень імунітету, чи працюють таблетки для підвищення імунітету та навіщо нам вакцинуватися, якщо вже маємо два види імунітету. Про найкращу стратегію підтримання імунітету розповідає лікар-імунолог.

Імунітет — це узагальнене поняття, а імунна система — це сукупність органів і тканин, які складають в організмі єдину систему захисту. Вона представлена різними факторами, різними рівнями захисту. Наприклад, у нас є прикордонна служба, управління державної охорони, так і імунітет має декілька рівнів.

Відео дня

Владислав Царик

Лікар-терапевт, імунолог медичної мережі «Добробут»

Як можна визначити рівень імунітету?

Сказати, що у всіх людей імунітет може бути однаковий, не можна, оскільки всі ми індивідуальні, усі ми хворіємо по-різному. Хтось може хворіти тиждень, а хтось 2 дні. Але визначити, що з імунітетом щось не так, можна лише за клінічними особливостями — Критеріями Американської асоціації імунологів, які є в рекомендаціях для лікарів усіх спеціальностей. Тобто людині потрібно звернутися до сімейного лікаря, який знає клінічні особливості зниження імунітету та може направити людину до імунолога на дообстеження за потреби.

Деякі критерії зниження опірності організму:

  • часті бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (гайморити 3−5 разів на рік, пневмонії), що повторюються,
  • часті грибкові ураження слизових оболонок, які не виліковуються,
  • абсцеси, що повторюються,
  • діарея понад 4 тижні тощо.

Це може бути зумовлене вже зниженням імунітету, наприклад, на фоні приймання гормональних контрацептивів, антибіотиків, зловживання алкоголем чи наркотиками, після опромінення, через вплив шкідливих виробничих чинників, порушення сну тощо.

Це все називається вторинний імунодефіцит. Також вторинний імунодефіцит може бути зумовлений вірусними інфекціями — наприклад, вірусом імунодефіциту людини.

А також є первинні імунодефіцити, які генетично визначені. Але частота первинних імунодефіцитів серед дорослого населення дуже мала. Тобто первинні імунодефіцити ми маємо виключати в останню чергу. Насамперед лікарі повинні виключати вторинні чинники — розпитувати пацієнта, наприклад, чи не приймає він якійсь препарати, які можуть знижувати імунітет.

Навіщо два види імунітету людині - вроджений та набутий?

Почнемо із народження дитини. Мати передає малечі через плаценту антитіла до інфекцій, від яких вона була щеплена в дитинстві (кір, краснуха тощо) або на які хворіла. Також мама передає свої антитіла із грудним молоком. Так, дитина захищена вже тоді, коли ще не може виробляти своїх факторів захисту. А коли через 2−3 місяці материнські антитіла зникають, у дитини починає включатися свій імунітет, виробляються свої вже антитіла, коли вона хворіє чи контактує із патогенами.

Тому цей імунітет ми не можемо захистити чи зберегти. Але ми можемо захищати, розвивати та тренувати інші ланки нашого імунітету, щоби вони краще виконували свої функції.

Вроджений імунітет — це той, який нам закладений із народження. Цей вид імунітету відповідає одразу, щоб антиген навіть не потрапив всередину організму. Він може бути гуморальним (захист на слизових оболонках, медіатори запалення) і клітинним. Наприклад, у нас є в організмі клітини натуральні кілери, які боряться із вірусами й розпізнають пухлини. Якщо вроджений імунітет не спрацьовує, то на варту заступає наступна ланка імунітету.

Набутий імунітет — це сукупність високоспеціалізованих клітин. Він виникає здебільшого після перенесеної інфекційної хвороби або вакцинації і спадково не передається.

Людина може перехворіти й у неї виробляться антитіла і клітини пам’яті, а вже наскільки імунітет буде довготривалий і специфічний залежить від того, як вроджений імунітет спрацював на слизових, і яка доза збудника потрапила в організм.

Яка стратегія підтримання імунітету найкраща — зберігати вроджений імунітет чи розвивати набутий?

Не можна говорити про виокремленні ланки імунної системи, які працюють самостійно. Наша імунна система, як і весь організм, буде працювати максимально ефективно лише тоді, коли всі системи та ланки будуть працювати справно.

Тому як би просто й банально це не звучало, але найкраща стратегія підтримання імунітету — вести здоровий спосіб життя:

  • фізична активність, але не занадто активна, оскільки багато професійний спортсменів мають вторинний імунодефіцит через постійне виснаження;
  • здорове харчування;
  • здоровий сон,
  • уникнення стресу;
  • зменшення чинників, які знижують імунітет (наприклад, переохолодження).

Препарати для підвищення імунітету — працюють чи можуть нашкодити?

Як правило, усі препарати для підвищення імунітету — це індуктори інтерферону, тобто це речовини, які змушують організм виробляти інтерферони. А інтерферони — це всього лиш одна група речовин, які реагують на чужорідні агенти в нашому організмі.

В усьому світі імуномодулюючої терапії немає, є лише 2 види терапії — імуносупресивна (коли в людини аутоімунне захворювання) чи імунозамісна (коли не вистачає антитіл, ми їх штучно вводимо). Ми не можемо покращити функцію щитоподібної залози (окрім споживання йоду, який є субстратом гормонів, які вона виробляє), так ми не можемо покращити й імунітет таблетками.

Головне — не зашкодити імунній системі цими препаратами. Якщо в людини є певний прихований аутоімунний процес, то ці препарати можуть простимулювати розвиток цього процесу.

Вакцинація — ефективний спосіб допомогти імунній системі

Набутий імунітет може формуватися природним шляхом (після хвороби) або штучно за допомогою вакцинації. І такий, і такий шлях ефективний. Тому за різних захворювань зважуються всі ризики від перенесення хвороби чи розробка щеплення від неї.

Якщо говорити в контексті ковіду, краще вакцинуватися, тому що можна й не перехворіти, а померти. А є аденовірус, яким хворіють здебільшого легко, тому і вакцини від нього немає.

Якби коронавірус був як звичайний ГРВІ без наслідків, без пневмоній, без великої кількості смертельних випадків, тому до нього вакцину й не робили б. Виклик ковіду в тому, що вірус є достатньо непередбачуваним, зі стійкими наслідками, й у деяких випадках імунітет не формується. Тому від ковіду краще вакцинуватися.

Показати ще новини
Радіо НВ
X