Собаки та діти. Що таке каністерапія та як вона працює

10 червня, 13:57
Що таке каністерапія (Фото:Happy Paw)

Що таке каністерапія (Фото:Happy Paw)

Це Артем та цвергшнауцер Ліка. Хлопчик — підопічний паліативної програми фонду Таблеточки і вже понад рік займається каністерапією з кінологинею Ольгою та її собаками.

Happy Paw поспілкувались із усіма учасниками цього захопливого процесу, щоб дізнатись більше про дитячо-собачі стосунки.

  • Що таке каністерапія та як це працює у роботі з дітьми?
Відео дня

Кінологиня Ольга: Каніс — означає собака, тож каністерапія, як можна перекласти з назви, це терапія, яку людина отримує від собак. В основі лежить здатність собак дарувати людині позитивні емоції, які спонукають вироблення гормонів щастя. І таким чином собаки можуть впливати на загальний стан людини, поліпшувати його.

Я займаюсь каністерапією з 2015 року. У мене три собаки: цвергшнауцер Ліка, бордер колі Скіф і кавалер кінг чарльз спаніель М’ята. Загалом будь-який собака може стати терапевтом для власної сім'ї. Якщо ми говоримо про каністерапію як допомогу іншим людям, то є породи собак, серед яких більший відсоток тварин, що підійдуть. Найпоширенішими у каністерапії породами є золотистий ретривер і кавалер кінг чарльз спаніель.

Сьогодні моє основне завдання у роботі з Артемом — це покращення якості життя його і його сім'ї. Здебільшого його, але, як показує практика, зазвичай більше за все це потрібно сім'ї. Наше завдання підняти настрій, поспілкуватися з хлопчиком, допомогти трохи розширити межі його можливостей, які він має наразі, показати і навчити його чомусь новому.

  • Як працює програма каністерапії у Таблеточках?

Радміла, старша фахівчиня програми фонду Паліативна допомога: Історія каністерапії у фонді почалась з 2019 року, коли наша паліативна команда поїхала на обмін досвідом та навчання у Швецію. Там ми познайомились в цілому з каністерапією та з їхнім незвичним хвостатим співробітником. Для мене цей досвід був цікавий тим, як можна допомогти людям впоратися з їхнім психологічним станом та відволікти їх від хвороби. Звісно ж, ми захотіли впровадити таку програму і в Україні. Але виявилось, що це не так просто.

Ми довго шукали спеціаліста (близько року), аж раптом наша підопічна сім'я, а саме — мама Артема, порадила нам кінологиню Олю та її собаку Ліку, які проводять каністерапію для ветеранів у проєкті Друг героя. Так, з кінця 2020 року ми працюємо у цьому напрямку, щоб розширити загалом підтримку сімей саме паліативної програми.

Happy Paw
Фото: Happy Paw

Перша зустріч кінолога, Ліки та сім'ї завжди проходить разом із психологом нашої паліативної програми. Психолог може працювати з батьками, а кінолог — зосередити увагу дитини на собаці. Заняття дозволяє їм розслабитись, переключити увагу від проблем, які у них є, на щось позитивне. Загалом у кожної сім'ї індивідуальна ціль занять з кінологом. Комусь потрібна більше психологічна підтримка, розрядка, іншим сім'ям важливіше у деякі моменти досягти певних реабілітаційних цілей.

  • Який шлях пройшов Артем за цей рік у роботі з кінологом?

Кінологиня Ольга: Оскільки мої собаки працюють і в фізичній реабілітації, і з дітьми з особливими потребами, і в психологічній реабілітації, тобто вони можуть дати більше, ніж просто підняття настрою, тому ми працюємо з Артемом дуже обережно і над його фізіотерапевтичними моментами. Але, мама його вам скаже: перший свій крок Тьома зробив саме з нашою допомогою.

Happy Paw
Фото: Happy Paw

Ми також намагаємось до цих занять додавати щось навчальне, щоб більше розвивати дитину, розширювати її світогляд. Але основне це зняття остраху до собак і поліпшення настрою Артема. Звичайно коли дитина хворіє і постійно сидить вдома, то світ її обмежений. Тому собака частково компенсує хлопчику навколишнє середовище, скажімо так, і це завжди грає дуже позитивну роль.

Радміла: Артем самостійно не ходить та не говорить. Але через 6 місяців занять з собаками він зробив свій перший крок. Це була дуже хвилююча і позитивно шокуюча подія як для мами Артема, так і для Олі-кінологині. Адже вперше мама побачила, як її дитина зробила самостійний крок.

Артему боляче ходити. Разом з Лікою він зробив перші кроки, які йому дозволили покращити свій результат та вправи, які йому рекомендує реабілітолог. Іноді дитина лінується, а собака спонукає це робити із задоволенням та настроєм. Ліка є його мотиватором та стимулює через ігрову форму до певних дій та вправ — це і дає бажаний нам результат.

Взагалі до початку роботи з Олею та її собаками Тьома боявся собак. Але згодом все кардинально змінилося, на прогулянках будь-які собаки, незалежно від розміру, почали викликати у Артема найщиріші емоції, бажання доторкнутися і погладити. Заняття каністерапією настільки сподобалися всій сім'ї, що тепер родина мріє завести собаку, щойно з’явиться така можливість.

Інші діти і батьки дуже подружились з Олею та її собаками. Цей контакт дуже тісний і вдома вони сумують за собакою. Тому ми вирішили знайти м’які іграшки, які схожі на Ліку і надіслали дітям, які з нею займались.

Артем під час поїздки в Іспанію на реабілітацію, наприклад, не випускав цього іграшкового пса з рук і весь час носив його з собою ніби як на повідку. А коли помічав справжніх псів, то проявляв свої емоції вказуючи то на живу собаку, то на іграшкову.

Коли бачиш від батьків такий зворотній зв’язок у цій програмі, то розумієш, що ти рухаєшся у правильному напрямку.

Happy Paw
Фото: Happy Paw
  • Як змінилась робота каністерапевта та життя родини Артема з часу повномасштабної війни?

Радміла: З перших днів війни фонд сконцентрувався на евакуації своїх підопічних дітей за кордон для того, щоб вони змогли продовжити своє лікування. Сім'я Самко Артема на початку війни була на Крюковщині, переховувалась від повітряних тревог у підвалі. Але вони змогли виїхати автобусом разом з іншими людьми до Польщі, які теж хотіли евакуюватися.

Дорога була важкою, враховуючи те, що Артему треба регулярно робити санації, то на цей шлях було витрачено багато сил. Для них організували паліативний супровід, усі необхідні медичні препарати чи розхідники їм забезпечує місцева паліативна служба. До сім'ї дуже гарно ставляться, вони живуть за містом у дуже красивій місцевості.

Happy Paw
Фото: Happy Paw

Кінологиня Оля: Ми разом з усіма собаками виїхали з-під Броварів 1 березня. Було вже неможливо сидіти під наростаючими вибухами та звукам перестрілки вдалині. Спочатку думали зупинитись десь на заході України, але неймовірні ціни на проживання та необхідність відповідних умов для собак змусили нас врешті решт прийняти запрошення кінологів Австрії та вирушити в далеку дорогу.

В Австрії людина, яка планує завести собаку, має пройти обов’язкове державне кінологічне навчання. Всі собаки застраховані та зареєстровані і мають унікальні особисті номери. За цей час після перетину кордону я не бачила жодної безпритульної тварини.

Моя робота не змінилася. Тут багато людей з України, які пережили травматичні події і потребують нашої допомоги. Тому ми одразу звязалися з місцевими волонтерами та організували регулярні підтримуючі каністерапевтичні заняття.

Думаю, що попереду буде багато роботи і з українськими дітьми та підлітками. Також чимало дітей, якими опікується фонд Таблеточки, наразі евакуйовані до Австрії. З ними також плануємо відновити сеанси каністерапії. Та думаю навіть більше — нам усім, українцям, на жаль, через війну буде потрібна каністерапевтична допомога.

https://www.youtube.com/watch?v=1QDqtdJ-zjc&ab_channel=%D0%9D%D0%92

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Редактор: Кіра Гіржева

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X