Харчова алергія у дітей раннього віку: запобігати чи лікувати?

За різними даними досліджень, до 7–8% дітей мають харчову алергію. Що стосується поширення інших проявів алергічних реакцій, то тут показник набагато вищий, і він постійно зростає. За прогнозами науковців, до 2030 року близько 50% людства матимуть ті чи інші алергічні захворювання.

Є багато гіпотез щодо причин виникнення алергій, але жодна з них не є стовідсотковою. Те, що достеменно відомо, — це є наслідком збою в імунній системі. Адже алергія — це реакція імунітету. Раніше алергій було дійсно менше. Чому таке відбувається?

Про причини нам розповідає так звана гігієнічна гіпотеза. Вона представляє імунну систему як ваги, де з одного боку — бактерійна відповідь, а з іншого — імунна відповідь. І ці два фактори перебувають у постійній взаємодії та адаптації один до одного. Хорошим прикладом можуть слугувати тут нерозвинені країни з низьким гігієнічним рівнем побуту. І навпаки, що чистіше середовище оточує організм, то гострішою буде реакція у разі несподіваної зустрічі з чужорідним агентом (алергеном чи подразником). Тож саме у високорозвинених країнах, де гігієна та чистота забезпечені на високому рівні, ризик розвитку алергій у дітей значно вищий. На користь цієї теорії свідчить і дослідження, яке демонструє, що у родинах, де проживають домашні тварини (кілька) до народження дитини, новонароджені діти мають значно нижчий ризик розвитку алергій.

Наступна гіпотеза — мікробіомна. Ми пам’ятаємо, що людський організм населяє колосальна кількість живих мікроорганізмів. У тілі людини одна клітина співвідноситься з 10 бактерійними мікробіомними клітинами (це бактерії, віруси, грибки тощо). Цей мікробіом заселяє нашу шкіру, слизові оболонки та найбільше кишківник. Відповідно, будь-які зміни в кишківнику, які можуть бути викликані захворюваннями чи вживанням ліків, впливають на прояви алергій. За спостереженнями, стан мікробіому дітей з алергією та дітей без алергії суттєво відрізняється.

Іншою популярною гіпотезою є хімічна чи екологічна гіпотеза, яка говорить про вразливість наших організмів перед хімічними агентами та подразниками, які на сьогодні нас тісно оточують в побуті і є вкрай поширеними в застосуванні.

Та попри кількість цих гіпотез практично неможливо ствердно говорити про перевагу тієї чи іншої, коли йдеться про появу алергії у дитини. Бо довести вплив практично не можливо. Разом з тим роль генетичного фактора в розвитку алергічної патології є доведеною.

Підходи щодо терапії харчової алергії у дітей, як і час введення алергенів, змінювались.

Раніше вважалося, що чим пізніше ввести алерген (наприклад, глютен чи білок) до раціону малюка, тим краще, тим нижчий ризик розвитку харчової алергії буде у дитини. Зараз же підхід змінився кардинально. Рекомендоване раннє знайомство організму з алергенами. Проте йдеться не про перші дні життя, а швидше відповідно до календаря введення прикорму. Тобто важливо не відкладати знайомство дитини з алергеном тоді, коли це передбачено. Доволі раннє введення алергену може бути хорошою профілактикою розвитку харчової алергії у дітей раннього віку.

Зауважимо, що у нас часто плутають поняття здорова дитина і дитина, яка вже має алергію. Варто наголосити, що тут підходи будуть абсолютно різні, навіть протилежні. Якщо для здорової дитини раннє знайомство з алергенами буде первинною профілактикою, то для хворої дитини, яка отримала підтверджену алергію на конкретний алерген, такий підхід протипоказаний. Для таких діток критично важливо прибрати контакт з алергеном на період щонайменше 6 місяців, деколи 1 рік чи довше. Наприклад, якщо у дитини підтверджена алергія на білок коров’ячого молока, то необхідно прибрати з раціону відповідні продукти та замінити їх на суміші з глибоким гідролізом білка чи суміш на основі вільних амінокислот. Хвора дитина потребує особливого підходу в харчуванні.

Перша і найважливіша рекомендація під час знайомства дитини з новими продуктами — керуватись календарем введення прикормів. Щоб не заплутатись, важливо вводити один продукт і уважно протягом тижня слідкувати за реакцією організму.

Найчастіше алергія проявлятиметься шкірними реакціями, серед яких найбільш типова — атопічний дерматит. Він проявляється сухістю, почервонінням, локалізацією висипів, свербінням.

У дітей раннього віку можуть бути й інші прояви гастроінтестинальної форми (здуття, діарея, коліки тощо). Цікаво, що за такого прояву алергії у дітей не будуть підвищені специфічні імуноглобуліни E в крові, тому може здаватись, що нема підстав для додаткових аналізів. Такий тип алергії можна визначити лише дієтотерапією. Діарея в таких випадках відрізнятиметься від вірусної чи бактеріальної, не викликатиме підвищення температури. Можуть бути також коліки, здуття та вторинна лактазна недостатність, що може викликати зригування або блювання.

Після введення нового продукту в раціон негативні реакції можуть проявитись не відразу, а навіть протягом 2–3 діб, це можуть бути маркери алергічної патології. Проте, щоб розібратися в першопричинах і не сплутати прояв алергії із серйознішим захворюванням, в будь-якому з цих випадків важливо звернутися за консультацією до лікаря.

На прикрість деяких батьків, сподіватися, що дитина просто переросте алергію, продовжуючи контактувати з алергеном, не доводиться. У разі бездіяльності батьків та за умови подальшого навантаження імунної системи алергенами, на нас чекають лише ускладнення. Може виникнути так званий атопічний марш. Тобто перехід одного алергічного захворювання, наприклад атопічного дерматиту, з доєднанням з часом бронхіальної астми, алергічним ринітом та навіть анафілаксією.

І навпаки, вчасне звернення до лікаря в перші роки життя, а також правильне керування ситуацією на ранніх етапах може допомогти сформувати толерантність організму до конкретного алергену та знизити ризики алергічних проявів надалі.

Як висновок, ранній вік — це вікно можливостей, яким потрібно скористатись, якщо у дитини є прояви харчової алергії.

Тут важливо розрізняти підхід до розв'язання питання у дорослих та дітей. Проте у жодному з випадків у такий спосіб питання розв’язати не вдасться. Засоби догляду за шкірою, навіть спеціальні, є компліментарною або додатковою тактикою. Дієтотерапія має важливіше значення в дитячому віці, ніж у дорослому.

Проте, якщо ми говоримо про дітей, особливо раннього віку, тут є свої особливості. По-перше, на відміну від дорослих, простіше встановити алерген, адже продукти вводяться поступово. По-друге, в ранньому віці ми маємо шанс завдяки правильному підходу та харчуванню скоригувати реакцію організму та сформувати толерантність до алергену, що не можливо зробити у дорослих. Адже, харчові алергії, які з’являються в дорослому віці — це на все життя, і тут жодними заходами вже не можна виправити ситуацію. Тому важливо саме в цьому віці відповідально поставитись до ситуації та використати це вікно можливостей.

Безумовно, генетична зумовленість існує. Але питання — що ж стимулюватиме активацію? Наприклад, настанова з лікування атопічного дерматиту у дітей та дорослих свідчить, що у 30% дітей тригером алергії є харчовий алерген у ранньому віці. Що старша дитина, то більше чинників додається, проте саме у ранньому віці харчові алергени є особливою зоною уваги.

У дорослих такий зв’язок між атопічним дерматитом та харчовим фактором встановити важко. Тому часто дерматологи просто не враховують цей фактор і фокусуються на роботі з наслідками алергічних реакцій.

Важливо розмежовувати дві групи дітей. Якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, то ключовим фактором впливу є дієта матері. Тут важливо зазначити, що з харчування матері елімінується (забирається) алерген. Також раціон збагачується кальцієм та вітаміном D. Далі, у міру введення прикормів, потрібно чітко дотримуватись календаря прикормів та слідкувати за реакціями організму. У разі потреби — коригувати своє меню та меню дитини.

Але у разі якщо дитина перебуває на штучному вигодовуванні, підхід відрізняється. Раніше за найменших проявів харчової алергії рекомендували суміш із частковим гідролізом білка. Але останні наукові відкриття спростували це твердження, адже такі суміші, як виявилось, не лікують. Зараз жодна з європейських настанов щодо лікування алергії (ESPHAGAN) не містить рекомендацій застосовувати суміші з частковим гідролізом білка. Ефективними є лише суміші з глибоким гідролізом білка або амінокислотні суміші. Глибокий гідроліз однозначно допоможе у більшості випадків, згідно з останніми науковими даними. Проте у складніших ситуаціях, наприклад, коли є анафілакція, важкі форми харчової алергії на білок коров’ячого молока, особливо гастроінтестинальні форми, непереносимість глибоких гідролізатів, рекомендується обирати суміш з вільними амінокислотами. Вони зазвичай мають приємний смак.

Завдяки науковому прогресу та інноваційним розробкам усі з перерахованих вище продуктів фізично доступні на ринку України. Віднедавна навіть амінокислотні суміші були виведені компаніями на ринок для можливості використання за призначенням.

На прикладі портфеля бренду Nutrilon можемо побачити, що для діток з різними алергічними патологіями та різними потребами доступні такі рішення:

• Nutrilon Neocate — суміш, що не містить лактози, містить вільні амінокислоти. Має приємний смак та не має обмежень щодо тривалості застосування.
• Nutrilon Pepti — суміш для дітей з алергіями, яка містить глибоко гідролізовані білки і знижений рівень лактози.
• Nutrilon Malabsorption — суміш для діток з вторинною лактазною недостатністю, містить глибоко гідролізовані білки і сліди лактози, містить середньоланцюгові тригліцериди, які легко перетравлюються і не потребують ферментів.
• Nutrilon Infantrini Peptisorb — суміш з глибоким гідролізом білків, високобілкова та висококалорійна, містить сліди лактози та середньоланцюгові тригліцериди.

Проте економічна доступність амінокислотних сумішей усе бажає кращого. У європейських країнах витрати на лікування алергій беруть на себе уряди, повністю або частково компенсуючи витрати на придбання таких сумішей з держаного бюджету. Проте, зважаючи на їхню ефективність, це виправданий крок, адже призводить до подальшої економії розвитку потенційних патологій. Адже недолікована дитина потім може мати астму та інші ускладнення, які лягають навантаженням на системи охорони здоров’я.

Про ці та інші питання підтримки здорового дитинства малюків дізнавайтесь на диджитал-майданчику справжньої енциклопедії батьківства — Nutricia Club!