«Я перестала розрізняти день і ніч». Герої і фахівці розповідають про психічні розлади, що з’явилися через пандемію

29 листопада 2020, 12:14
НВ Преміум

Друга хвиля пандемії, а разом із нею віддалена робота і цілодобова залежність від гаджетів завдали нищівного удару по психіці співвітчизників: ще не отримали COVID-19, але вже обзавелися депресією, неврозом або безсонням, українці скуповують антидепресанти і шукають допомоги у психотерапевтів.

У березні звичне життя Вікторії Шатохиної, 32-річної керівниці інтернет-порталу Wedding.ua, перекинулося з ніг на голову: ділові костюми вона змінила на комфортний домашній одяг, замість колег тепер її оточення — це два сини-дошкільника, а щільний розклад зустрічей перетворився на суворий графік із підвечірків і денного сну.

Відео дня

«Діти стоять на голові 24/7, — зітхає Шатохіна. — Але роботу ніхто не скасовував, тому між усім цим божевіллям намагаюся виходити хоча б у Skype і Zoom».

Карантинні обмеження через зростання захворюваності на COVID-19 для працюючої мами стали випробуванням важчим за затвердження річного бюджету. Розважати дітей і бути ефективною керівницею по той бік монітора виявилося завданням не з легких.

І якщо в першу хвилю епідемії вона трималася стійко, то друга осіння хвиля обернулася практично депресією. «У садку ковідний випадок, діти знову вдома, чоловік місяць у відрядженні, — розповідає про своє життя новоспечена домогосподарка. — Коли я зрозуміла, що мені доведеться повторити подвиг [як навесні, сидіти з дітьми і працювати вдома], — мене охопив жах».

Шатохіна не відразу звернула увагу, що в неї почало зростати почуття тривоги, і зник сон. Далі вечорами з’явилися кілька келихів вина «для заспокоєння нервів». Те, що їй потрібна допомога фахівця, працююча мама зрозуміла, тільки-но почала регулярно зриватися під час спілкування з дітьми. Психотерапевт, до якого Шатохіна звернулася, виніс вердикт: тривожний розлад.

Тепер у її робочому розкладі двічі на тиждень виділено час на сеанс — онлайн або офлайн, залежно від завантаженості. «Ми потихеньку впоруємося, але на мене чекає багато роботи, аби повернути себе до свого попереднього стану», — підбиває підсумок Шатохіна.

Про те, що дві хвилі пандемії та один локдаун істотно похитнули психіку українців, говорять як психотерапевти приватних практик, так і психіатри з державних лікарень. До того ж зараз ситуація погіршилася, переконані вони. Та й у пошуковику Google у жовтні українці шукали психотерапевтів уп’ятеро частіше, ніж у березні, депресіями цікавилися вдвічі більше, а тривожними розладами — втричі.

«Зараз дійсно є постковідний синдром, але поки він на стадії вивчення», — каже Ольга Королик, засновниця Київського психологічного центру Altera.

Якщо раніше фахівці її клініки проводили близько 600 сеансів на місяць, то зараз звернень стало на 25−30% більше. «І це не похибка або тенденція звичайного зростання», — наголошує Королик.

Нові пацієнти приходять в Altera й інші профільні клініки з типовим букетом розладів: безсонням, панічними атаками, тривожністю і неврозами, або ж навпаки — з апатією і депресією. Пандемія стає каталізатором для загострення і серйозніших психологічних розладів, а що ще гірше — часто провокує бажання звести рахунки з життям, додають свій штрих у загальну картину психіатри.

«COVID-19 — це найсильніша психічна травматизація всього населення, й особливо вразливих його верств, — зазначає психіатр Дмитро Лебедєв, заступник директора стаціонарної допомоги ТМО Психіатрія (Київська міська психіатрична лікарня ім. Павлова). — За результатами щоденної практики, на тиждень отримуємо кілька випадків важких психозів».

За словами експерта, ця тенденція швидко набирає обертів, і її наслідки можуть бути фатальними: невдовзі може зрости не тільки кількість людей, які страждають серйозними різновидами депресій, — усе це призводить до збільшення кількості самогубств.

50 відтінків ізоляції

Я кщо навесні українці швидко впоралися з емоційною втратою від першого локдауну, то тепер все інакше. «Тоді була паніка, а зараз — пригніченість, — пояснює докторка психологічних наук і професорка Маріанна Ткалич. — І це значно серйозніше».

На страхи померти, перехворіти, втратити роботу і близьких накладається тотальне почуття невизначеності: ніхто не може точно сказати, коли закінчиться пандемія, і все повернеться на круги своя. Масла у вогонь підливає негативний інформаційний простір, відсутність сонячного світла і фізичної активності, а також нестача повноцінної соціалізації. Все це змушує врівноважених і зрілих українців відчувати більше негативних почуттів і накопичувати в собі тривогу.

Найважче доводиться офісним працівникам, які працюють тепер віддалено, кажуть експерти: новий для них режим передбачає цілодобову гаджетизацію, що відразу відображається на психосоматиці. Наприклад, тривале перебування біля яскравого екрану перед сном порушує біоритми і призводить до безсоння. І це лише пів біди: у тих, хто працює з дому, межі роботи та дозвілля стерті, а значить, вирішення ділових питань тепер відбувається фактично цілодобово.

Я зрозуміла, що просто не піднімаю голови від комп'ютера і вже не розрізняю день і ніч. Виходить, повністю позбулася особистого життя і вільного часу

Марія Ципцюра,
піар-консультант

«В часи цієї діджитал-системи професійне вигорання настає швидше, людина стає дратівливішою», — констатує Ткалич.

Жертвою саме таких обставин стала 31-річна піар-консультантка Марія Ціпцюра. Ще в квітні всі її проєкти перевели на віддалений режим. «Я зрозуміла, що просто не піднімаю голови від комп’ютера і вже не розрізняю день і ніч, — скаржиться Ціпцюра. — Виходить, повністю позбулася особистого життя і вільного часу».

Врешті такий режим практично відрізав її від зовнішнього світу і спровокував невроз, від якого Ціпцюру врятували щотижневі відеосеанси з психотерапевтом, а потім і ослаблення карантинних заходів.

Тепер же, коли ресторанна сфера, в якій працює піарниця, переживає не найкращі часи, тривожний стан відновився.

«Я повернулася на обкатані санки — таблетки плюс терапевт, — зізнається Ціпцюра. — Увійшла в другу хвилю вже підготовленою, так би мовити». Однак цього разу їй довелося неабияк призвичаюватися, щоб знайти для себе час в уже щільному розкладі сеансів свого фахівця.

МАРАФОН НА ВИЖИВАННЯ: Вийти з депресії й відокремити роботу від відпочинку на дистанції піар-консультантка Марія Ціпцюра змогла тільки за допомогою Zoom-сеансів психотерапії (Фото: Журнал НВ)
МАРАФОН НА ВИЖИВАННЯ: Вийти з депресії й відокремити роботу від відпочинку на дистанції піар-консультантка Марія Ціпцюра змогла тільки за допомогою Zoom-сеансів психотерапії / Фото: Журнал НВ

Тим часом за останні місяці набирає обертів ще один карантинний тренд: у топ тривог увійшла ще й маніакальна турбота про здоров’я — іпохондрія. За словами клінічного психолога Михайла Єрмакова, клієнти стали витрачати багато енергії на речі, які раніше не викликали підозри.

«Нова мода — нюхати все, постійно міряти температуру і прислухатися до дихання», — описує симптоми Єрмаков.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) на ґрунті іпохондрії також скоро може увійти в норму, називає діагноз Ткалич. «Раніше хворими на ОКР вважалися люди, які по 50 разів на день мили руки, зараз на ОКР страждають усі», — каже вона.

Ну і ще одним трендом часу залишаються сімейні розлади, які в режимі самоізоляції і віддаленої роботи також є причиною для звернень до психотерапевтів. Крім традиційного булінгу, насильства і побутових сварок з’явився розкол через фобії і заперечення коронавірусу.

«Хтось один [із подружжя] вважає, що це світова змова, а інший носить маску уві сні і миє руки постійно», — пояснює Ткалич.

Заспокійливі заходи

Оскільки практика звернення до фахівців із тривогами і сумом в Україні не надто поширена, левова частка співвітчизників поки намагається впоратися з ними самостійно. Внаслідок — за дев’ять місяців цього року поряд із помітним зростанням попиту на антисептики, дезінфектори і противірусні препарати помітно зросло споживання заспокійливих і антидепресантів.

«Продажі нашого протитривожного безрецептурного препарату Мебікар зросли на третину, — каже Анатолій Редер, гендиректор компанії ІнтерХім. — Водночас, за даними моніторингу ринку, в 1,5 рази зросло споживання антидепресантів і антипсихотичних препаратів».

Експерт запевняє: ні літо, ні зняття жорсткого карантину постійно зростальний попит не зупинили.

Однак фахівці зауважують: самолікування душевних розладів, зокрема — ковтання заспокійливого, може тільки погіршити ситуацію. Тому без консультації з фахівцем не обійтися.

Так, інтернет-маркетолог Роман Рибальченко регулярно відвідує психолога вже півтора року. Саме це допомогло йому позбутися від ірраціональних тривог під час пандемії.

«Зараз багато знайомих запитують про мій досвід, — каже Рибальченко. — І тепер я своїм співробітникам роздаю поради, як психологічно впоратися з дистанційкою».

А Королик розповідає, що деякі вітчизняні компанії розширюють для своїх співробітників соціальний пакет, додаючи в нього послуги психотерапевта. І ще один тренд часу — до українських фахівців на онлайн-консультації все частіше записуються співвітчизники, які живуть за кордоном.

Королик наводить приклад: у Німеччині зараз через підвищений попит свою чергу до психотерапевта по страховці можна чекати місяцями. «Та й коштує така консультація приблизно 150 євро, — пояснює вона. — А тут ти можеш поговорити рідною мовою, ще й дешевше».

ЗАЛІКУВАТИ РАНИ: За словами Ольги Королик, засновниці Київського психологічного центру Altera, за останні місяці кількість звернень із постковідним синдромом зросла на 25-30% (Фото: Наталя Кравченко / НВ)
ЗАЛІКУВАТИ РАНИ: За словами Ольги Королик, засновниці Київського психологічного центру Altera, за останні місяці кількість звернень із постковідним синдромом зросла на 25-30% / Фото: Наталя Кравченко / НВ

Світ після корони

Психологічні наслідки пандемії, як і сам коронавірус, тривають у легкій формі далеко не в усіх — ізоляція і страх епідемії збільшують клінічну картину у людей із серйозними психічними розладами. Наприклад, така людина, маючи грипозні симптоми, страхаючись робить тест і той виявляється позитивним.

«Після цього розвивається критичний стан у вигляді психомоторного збудження, галюцинацій, нав’язливих ідей, потьмарення свідомості, — розповідає Лебедєв. — Тільки цього тижня надійшло двоє таких хворих».

Якщо подібні випадки вчасно не відстежити і не взяти під контроль, загострення може закінчитися зведенням рахунків із життям, вважають фахівці. Перша хвиля таких суїцидів цієї осені вже прокотилася столицею: чотири «позитивні» пацієнти з COVID-19 вистрибнули з вікон міських лікарень і розбилися на смерть. Скільки таких випадків у країні — медики інформації такої не мають.

З їхніх слів, левова частка самогубств стається ще на догоспітальному етапі, оскільки в умовах карантину психлікарні змушені обслуговувати пацієнтів тільки з невідкладними показниками, коли ті стають небезпечними для себе й оточення.

Тоді була паніка, а зараз - пригніченість. І це значно серйозніше

Маріанна Ткалич,
доктор психологічних наук, професор

«Тому всі» критичні «і ті, хто хоча б теоретично можуть лікуватися вдома, залишаються за бортом», — розводить руками Лебедєв.

У зоні ризику перебувають також ті, що вже здолали хворобу, і цілком врівноважені пацієнти. За словами експертів, тільки зараз з’являються перші дослідження про вплив COVID-19 на психіку, і чи дійсно вірус впливає на нейрони головного мозку.

«Схоже, вірус впливає на гормональний фон, через який ми відчуваємо ті чи інші стани», — ділиться припущеннями Королик.

Однак є і хороша новина: білим комірцям на дистанційні навряд чи загрожує стаціонар у психлікарні. Клінічна депресія не виникає на рівному місці, а лягає на благодатний ґрунт раніше ураженої психіки. Як правило, їй передує тривалий вплив супутніх ізоляційний факторів: усвідомлення відсутності сім'ї та близьких, втрата роботи.

«Якщо ви зажурилися, й у вас було кілька поганих днів — це життєва депресія, — заспокоює Ткалич. — Але якщо це триває понад три тижні — треба йти до психолога або терапевта, а він уже за необхідності направить до психіатра».

А Королик розмірковує, яким буде людство, яке пережило пандемію. На її думку, новий постковідний світ буде влаштований так, що на якомусь етапі люди матимуть психотерапевта уже з пелюшок і в будь-якому статусі.

«І те що ми, психологи, не маємо залишитися без нашого хліба, — я впевнена на 100%», — підсумовує вона.

Читайте цей матеріал у свіжому номері журналу НВ — № 44 від 26 листопада 2020 року

Показати ще новини
Радіо НВ
X