Під час війни ситуація погіршилася. Як стрес впливає на організм та чому може стати причиною інсульту
Як стрес пов’язаний з інсультом (Фото:unsplash/Nik Shuliahin)
Інсульт є однією з найпоширеніших причин смерті та основна причина втрати працездатності серед дорослого населення у всьому світі. Всесвітня організація охорони здоров’я називає інсульт епідемією XXI століття, а серед факторів ризику інсульту деякі вчені виділяють стрес.
У Тиждень громадського здоров’я разом з Центром громадського здоров’я розбираємося, як саме стрес впливає на організм та який зв’язок має з інсультами.
Через постійний терор та ракетні обстріли з боку росії наш організм перебуває в стані підвищеної готовності до базових і необхідних в критичних ситуаціях реакцій — втечі чи нападу, коли головний інстинкт — вижити, а вже потім — задоволення своїх базових потреб як їжа чи сон. У нормі після припинення дії факторів, які травмують, збудження згасає, і нервова система та весь організм повертаються до звичайного функціонування.
Як стрес впливає на серцево-судинну систему?
Серце і кровоносні судини працюють разом, забезпечуючи живлення та кисень для органів тіла. Діяльність цих двох елементів також координується у ході реакції організму на стрес. Стрес спонукає серце працювати більш інтенсивно, артеріальний тиск підвищуватися, як і рівень цукру та жиру в крові. Це все може збільшувати ризик утворення тромбів, серцевих нападів та інсультів. Людям, які часто відчувають стрес може бути важко вести здоровий спосіб життя.
У людей, які вже перенесли інсульт, стрес та нестабільний психічний стан, можуть уповільнювати процеси відновлення після інсульту та створювати додаткові проблеми зі здоров’ям. Люди, які перенесли інсульт, часто відчувають емоційні та поведінкові зміни. Хвороба впливає на мозок, а мозок контролює нашу поведінку та емоції. Ви або ваші рідні можете відчувати дратівливість, забудькуватість чи розгубленості. Почуття гніву, тривоги або депресії, які є поширеними.
Симптоми стресу та стресового розладу:
- Фізичні реакції: труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
- Емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін.
- Когнітивні реакції: кошмари, погана концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння.
- Міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі.
Для того, щоб профілактувати захворювання важливо налагодити режим сну, зменшити інформаційний вплив, додати фізичну активність і переглянути свій раціон. Помірна фізична активність допоможе зняти напругу з опорно-рухової системи та розслабити м’язи. Також фізичні вправи збагачують організм киснем. Корисними будуть піші прогулянки, пробіжки на свіжому повітрі, ранкова гімнастика та звичайний контрастний душ чи дихальні практики. Обов’язково звертайтеся по лікарську допомогу, якщо не вдається справитись самотужки. Своєчасне медичне втручання допоможе подолати наслідки стресу, пропрацювати наслідки, визначити, як діяти наступного разу.
Пам’ятайте — стреси часті супутники нашого життя. Важливо навчитися ними управляти, протистояти негативним наслідкам стресу, адже вони впливають на здоров’я та викликають захворювання. Бережіть себе!
