Про розлучення, ПТСР, родичів та апатію. 12 найкращих матеріалів NV про психологічне здоров’я під час війни
Усвідомлення проблеми — перший крок до здорового способу життя (Фото:freepik/Drazen Zigic)
Всеукраїнський день психолога вже традиційно відзначають 23 квітня.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Майже 1 мільярд людей у світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони осіб вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.
Під час війни психологічний стан українців уже пів року перебуває в нестабільному стані — ми відчуваємо апатію, агресію, розчарування, гнів, злість та інші неприємні емоції. Як зберегти себе та свій душевний спокій в такий непростий час? Читайте наші матеріали.
- Війна переходить у затяжну фазу. Про це говорить і Міністерство оборони, й українські військові. Як ужитися з думкою, що війна надовго та чи варто планувати своє життя зараз — розповів військовий психолог.
- Наше життя непередбачуване і, неприємно визнавати, але горе чи сильне потрясіння може виникнути будь-якої миті. Після 24 лютого в Україні життя змінилося на 180 градусів, щодня люди наражаються на небезпеку, що може стати причинною безлічі проблем із психічним здоров’ям. Розповідаємо про сім симптомів ПТСР — хвороби, до якої зараз схильний кожен із нас.
- Багато українців, переживши глибокий шок від початку військових дій і впоравшись з першими наслідками потужної атаки на свою психіку, прийшовши до тями, починають відчувати якусь незрозумілу емоційну виснаженість і напади безвиході. Швидше за все це означає, що вас не минула друга хвиля депресії, яка, як правило, завжди настає після подолання першого стресового стану. Розбираємося, як подолати другу хвилю депресії, пов’язану з війною.
- Як уникнути конфлікту з близькими, коли емоції «на межі»? Читайте, як не зриватися на рідних, адже зараз багато українців вимушені жити з рідними. Якщо через війну довелося з'їхатися з родичами — як жити разом в одному домі та не розсваритися?
- Багато українських жінок були змушені залишити свої домівки й вирушити в пошуках безпеки за кордон. Що робити, якщо не можете впоратися за кордоном з побутом і дітьми — читайте в порадах для біженок.
- Сьогодні немає такої української дитини, яка не переживала б травму втрати. Навіть «незначна» у дорослому розумінні втрата може залишити глибокий слід у дитячій душі. Зцілення можливе — але для цього потрібні певні умови. Як допомогти дитині пережити втрати, спричинені війною?
- Здавалося б, така страшна подія як війна має скріпити людей, їхню пару, їхню родину — щоб впоратися з тим стресом, який відбувається у зовнішньому світі. Але ні — багато родин припинили своє існування як сім'ї та народилися окремі суб'єкти. Чому так багато пар розлучаються під час війни?
- Всі ми регулярно ловимо себе на тому, що безперервно скролимо стрічку у соціальних мережах і довго гортаємо новини на різноманітних інформаційних ресурсах. Куди від цього дінешся в наш час, говоримо собі ми. Але, що робити, якщо ця пристрасть стає практично згубною звичкою і забирає багато найдорожчого людського ресурсу — часу. Тож як позбавитися тривожності та перестати нескінченно скролити стрічку новин та повернутися до нормального життя?
- Як тривалість війни та розлуки впливає на подружжя? NV дізнався у психотерапевтині, як сімейним парам зберегти сім'ю та не втратити контакт під час війни.
- За час повномасштабного вторгнення, за офіційними даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), понад 8 мільйонів українців виїхали за кордон, а кількість внутрішньо переміщених осіб вже перетнула позначку у 4,6 мільйона людей. Як допомогти дитині адаптуватися до нових умов, якщо ви стали вимушеними переселенцями?
- Кожен з нас реагує на війну по-своєму. Сльози, страх, істерика — це все природні реакції на неприродні події. Набагато складнішими для психіки є інші прояви: заціпеніння, відстороненість, удаваний стан «я в порядку», нічого не відбувається. До чого це може призвести, як вивільнити законсервовані почуття й коли необхідна професійна підтримка? Психологи розмірковують про 10 ситуацій, з якими зараз найчастіше звертаються мами з дітьми.
