Магія порад. Чому українці радо біжать за медичними «консультаціями» до незнайомців — фрагмент книги Як не стати овочем

14 серпня 2021, 08:25

Віра українців до інших людей упереміш із магічним мисленням складають страшну суміш — саме тому багато хто просить поради у незнайомців, навіть коли йдеться про власне здоров’я або життєво важливе рішення.

НВ публікує фрагмент про небезпечні поради з книги Оксани Мороз Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі, яка 1 вересня виходить друком у видавництві Vivat.

Відео дня

Оксана Мороз

Засновниця ініціативи «Як не стати овочем»

Під типовими шахрайськими схемами можна підвести риску. Проте цей розділ був би неповний без ще одного важливого складника введення людей в оману — «порад із власного досвіду й без нього». Віра українців іншим людям упереміш із магічним мисленням — страшна суміш.

Коли з шахрайствами міг мати справу не кожен із нас, то з порадами — точно кожен. Щоб зрозуміти їхню суть і шкоду, ініціатива Як не стати овочем разом із SemanticForce здійснили дослідження, проаналізувавши дописи та діалоги у Facebook-групі Людоньки, порадьте! (аналіз тривав з 25 лютого до 25 травня 2021 року, кількість публікацій — 7030; середня кількість дописів на день — 78, максимальна — 207).

У цій групі представлені різні аудиторії. Однак найактивніші ті, які дають шкідливі поради. Ідеться про відповіді на запитання, що потребують ґрунтовного фахового аналізу, а на них відповідають люди, спираючись на суб'єктивну думку чи досвід.

Наступного дня після того, як я завершила чернетку цієї книжки, Facebook заблокував групу Людоньки, порадьте! через порушення стандартів спільноти. Точна причина блокування групи невідома, але через велику кількість учасників контент у ній було складно модерувати (мова ненависті, нецензурні вислови, релігійна нетерпимість тощо), і це могло спровокувати бан від Facebook. Чи розблокують групу, не зрозуміло. Проте є кілька її клонів.

У Людоньки, порадьте! 17% публікацій стосуються теми здоров’я. Це третя позиція після категорій Товари та Послуги, де риторика точиться навколо «купи-продай».

Здавалося б, що тут такого? Насправді вони дуже ілюстративно показують важливий нюанс у тому, як українці споживають інформацію. Що важливіша тема, то більше звертаються до людей по поради й ігнорують інші інформаційні канали.

Проаналізувавши 1200 дописів, ми дізналися, що:

● у 56% шукають лікаря й обов’язково з власного досвіду;

● у 28% просять про діагностику, медичні призначення та інші рекомендації, тобто щодо діагнозу звертаються не до лікаря, а у Facebook-групу.

Фразу «з власного досвіду» не завжди додають до дописів, у яких просять про лікування та діагностику. Люди хочуть почути інших людей. Зібрати думки й дійти висновків. Це стосується будь-яких хвороб — від раку до нежитю. Водночас люди не бояться викладати всі подробиці свого стану під власними іменами.

Типова ситуація, щодо якої звертаються у групу 28% дописувачів:

«Привіт. Порадьте, що робити. Тиждень тому зробила УЗД щитовидної залози, понатискали мені шию, і дихати стало складніше, ніби щось заважає й давить. Річ у тому, що 20 років тому в мене виявили внутрішній вузловий зоб, який швидко виріс з 1-го ступеня до майже 4-го. Звичайно, понавиписували тонни таблеток, які нічого не допомагали, а тоді сказали: потрібна операція.

Мені пощастило: люди підказали, де живе бабка, яка лікує людей молитвами. І вона мене вимолила, сказала: повністю забрати не може, але мішати мені не буде. І він зменшився й залишився до сьогодні на 1-му ступеню.

Ця бабка вже 15 років тому померла. До ендокринолога йти не хочу, це марно. Порадьте, що зробити, щоб нормально дихати, чи, може, ще є десь такі бабки, що вимолюють. Дякую вам, всезнаючі людоньки, наперед".

До тексту додають фото з УЗД. Діагностика за результатами обстеження чи просто «на пацієнтах» — це не виняток, а ще одна особливість шукачів порад. Часто в Людоньки, порадьте! з’являються фото з висипами чи іншими помітними аномаліями та незмінними запитаннями «Що це? Що робити?» Наприклад:

«Попрошу у Вас допомоги. Тут я можу дізнатись про все. У чоловіка вискакує час від часу така ґулька (фото). Його праця — це ремонти. Що це може бути? Буду вдячна за відповіді. Якщо не напишу одразу, не ображайтесь. Бо біжу на роботу. Буду тільки ввечері».

«Людоньки, а підкажіть: чи може людина зі своїми болячками мовчки піти до лікаря, а не виставляти на показ усі свої фурункули й запитати поради в некомпетентних людей? А то ці фоточки з висипами та грибками вже дістали».

Зазвичай дописи із запитами на діагностику та медичні призначення набирають найбільшу залученість. Серед порадників можна виділити такі типові групи:

● «лікарі» — знають, як усе лікувати, хоч не є лікарями;

● релігія — «ідіть у церкву, помоліться — і все мине»;

● нетрадиційна медицина — «ось контакти бабки, вона точно допоможе»;

● сходіть до лікаря — «на дворі ХХІ століття, чому ви тут про таке питаєте».

От тільки дослухаються, судячи з відповідей, не до тих, хто радить терміново звернутися до лікаря. Читаючи всі ті повідомлення, я не могла повірити, що люди пишуть це серйозно. Складно уявити, як у 2021-му після року пандемії, яка наочно й масово показала, що самолікування — не варіант, це можливо. На жаль, це правда. Ось типовий допис і відповіді на нього.

«Доброго дня. Маю таку проблему, як печіння в уретрі… Замучилась уже з тим (півтора року вже). Коли сечовий міхур пустий, тобто після туалету, то пече. Постійно ходжу по лікарях, і ніхто не може цієї проблеми вирішити, і молочниця любить вилізти.

Я вже п’явки почала ставити, бо ніхто нічого не знає, тільки ходжу по лікарях, як по святу воду. З боку гінекології: є candida у вимазі (приймаю флуконазол уже 4 місяці раз на тиждень 200 мг, лікування на пів року + пімафуцин мазати 10 днів сьогодні дали); маю ВПЧ, але не 16, 18, інші онкогенні. Решта все добре: УЗД, цитологія, гормони.

З боку урології: цистити постійно повертаються, останній треба було антибіотиком травити, але думаю, що вернеться (пила монурал і тепер підтримуючі таблетки від бактерій, типу цистон + фітолізин часом). Здавала сечу на аналіз, усе чисто, навіть коли пече; останній раз УЗД показало, що права нирка застійна, назначили томографію, яку зроблю у вівторок.

Моє запитання: що маю далі робити? Бо, крім томографії, нічого так мені й не призначили, таке враження, що всім пофіг і треба самому шукати. Блін. У когось таке було? Підкажіть, прошу, бо не маю сил, півтора року!"

Найпопулярніші відповіді (їх 147) — усі не від лікарів:

«Свіжа журавлина розтовчена, у вигляді морсу, або ще якось дуже добре дезінфікує сечовидільну систему. Попробуйте, однозначно не зашкодить».

«Трава пол-пала, корінь петрушки, чай у термосі з шипшини. Пити багато рідини, щоб часто ходити в туалет. Від кандиди — дієта, почитай у неті, вона, скоріш усього, є причиною або кишкова паличка (від неї — журавлина). Підхід комплексний: протигрибкові, дієта, питтєвий режим».

«Дивно: так надовго флуконазол… Адже до нього виникає звикання й протилежна може бути реакція, що у вас і сталося… Хоча, якщо у вас воно в хронічне перейшло… Від молочниці та циститу треба ліки — це може бути не пісок, а запалення сечових шляхів плюс молочниця…Від молочниці взагалі з партнером треба лікуватись удвох! А цистит — зазвичай антибіотики, протизапальні та імуностимулюючі. І до речі, і молочниця, і цистит можуть бути у вас від неохайного партнера: чоловіки не страждають ні на молочницю, ні на посткоїтальнийцистит… А жінки страждають, аналіз сечі покаже причину циститу, бо вони різні».

Що менше знаємо про доказову медицину, то більше віримо альтернативам. А це чудовий подарунок для маніпуляторів, які чіпляються за темноту, сумніви та страхи. Саме вони й лягають в основу найефективніших інформаційних вірусів.

Ось результати дезінформації з коронавірусу. Зокрема, після року пандемії 39% українців вважають, що коронавірус не страшніший за звичайний грип. Водночас ця цифра за рік зросла (було 32%). 7 з 10 українців вважають, що коронавірус створений штучно. 4 з цих 7 думають, що він створений, щоб зменшити населення Землі. На жаль, це стосується кожного з нас, бо далі йде відмова від вакцинації, що безпосередньо впливає на створення колективного імунітету, а отже, повернення до нормального життя.

Що з цим робити? З власного досвіду знаю, що спочатку потрібно усвідомити важливість доказової медицини. Я сама пройшла цей шлях: від Людоньки, порадьте! до сучасних протоколів лікування.

2002 року захворіла моя мама. Їй довго не могли поставити діагноз. А потім винесли вердикт — рак 4-ої стадії. Лікували ми його сумішшю олії та горілки. Бо так тоді зцілився хтось зі знайомих. Мамі це не допомогло, і вона померла.

Після того я не ходила до лікарів понад 10 років. Навіть кілька разів їздила до знахарів, коли було кепсько. Потім загриміла у швидку, бо стало зовсім зле. Отримала діагноз «вегетосудиннадистонія», що людською мовою можна перекласти як «ми не знаємо, що у вас, але треба щось написати». І тільки після років набитих ґуль і тонн прочитаних матеріалів я усвідомила важливість доказової медицини.

Тому тут напишу свої висновки. Може, комусь вони скоротять шлях до доказової медицини, хоча розумію, що спротив цим змінам шалений.

Правило № 1. Знайдіть свого лікаря. Спочатку сімейного. Відмовтесь нарешті від парадигми «всі лікарі — козли». Вона так само не діє, як і «всі чоловіки — козли» та інші узагальнення.

Поради з пошуку сімейного лікаря від проєкту Твій сімейний лікар.

1 Правильно лікує. Професіоналізм лікаря або лікарки складно оцінити, якщо не маєш медичної освіти. Однак ти можеш розпитати знайомих або лікаря / лікарку під час візиту про лікування поширених хвороб, наприклад грипу. Професійний лікар не призначатиме імуномодуляторів, гомеопатії, списку з 10 препаратів під час легких захворювань або антибіотиків «про всяк випадок». Бо таке лікування в кращому разі не допоможе, у гіршому — зашкодить.

2 Не ставить фальшивих діагнозів. Лікар має пояснити тобі суть діагнозу й запропонувати схеми лікування. Коли чуєш такі діагнози, як «вегето-судинна дистонія» (ВСД), «дисбактеріоз», «авітаміноз», час задуматись, чи справді це твій лікар. Бо ВСД — це перелік симптомів, які потрібно досліджувати далі, дисбактеріоз — стан організму, що минає без лікування, авітаміноз — фактично нереальний нині стан, коли в організмі немає жодного вітаміну.

3 Знає, що вакцинуватися потрібно. Щеплення щороку захищає мільйони людей у всьому світі від страшних хвороб. Представники руху проти вакцинації (так звані антивакцинатори) не аналізують даних і найчастіше поширюють спотворену інформацію.

Доведено навіть, що боти та російські тролі поширюють дезінформацію про вакцини у Twitter, щоб посіяти розбрат у суспільстві. Водночас статистичні дані мільйонів людей після вакцинації, що їх зібрали науковці, свідчать: вакцини не вбивають, а зберігають життя. Завдяки щепленням побороли віспу й чуму. Тепер можна захиститися від дифтерії, кору, туберкульозу, гепатиту В та інших небезпечних хвороб.

4 Постійно вчиться. Не соромтеся запитати лікаря або лікарку, де вони черпають медичну інформацію.

Медична наука розвивається дуже стрімко, протоколи лікування постійно оновлюються, і ти маєш право знати, що тебе не лікують за підручником 1980 року. Тепер лікарі можуть користуватися міжнародними протоколами.

Правило № 2. Стежте за новинами в об'єктивних медіа. Так, я про Білий список від Інституту масової інформації. Вони вивчають першоджерела, перевіряють експертів, відсіюють російські вкиди. Проте зважайте на тенденції, а не конкретні новини. На жаль, навіть об'єктивні медіа інколи зміщують акценти.

Наприклад, на початку вакцинації від COVID-19 кожній новині про ускладнення приділяли більше уваги, ніж роз’яснювальним матеріалам. Зокрема, заголовки «Данія, Норвегія, Ісландія та Італія призупиняють щеплення проти COVID-19 вакциною AstraZeneсa» активно поширювали, не надаючи важливих уточнень, що «у 22 людей з-поміж 3 мільйонів щеплених вакциною AstraZeneca в Європі виявили утворення тромбів».

Щоб розібратися в проблемі, важливо доходити висновків не з однієї новини, а відстежувати тенденцію й уважно читати подробиці. Особливо якщо це стосується таких нових хвороб, як COVID-19.

Правило № 3. Щоб мати альтернативну думку, підпишіться на лікарів та вчених, які популяризують науку й розповідають про неї простою мовою:

YouTube-канал Доктор Булавінова;

● Дарка Озерна та її блог ФізКультура на радіо Культура;

● YouTube-канал Клятий раціоналіст;

● Facebook-сторінка MED GОblin;

сайт Уляни Супрун, де зібрані поради й розвінчані міфи (так, це те, що раніше Уляна публікувала на своїй, зараз деактивованій Facebook-сторінці).

Додатково прочитайте кілька книжок про доказову медицину, адаптованих до українських реалій. Як мінімум можу порадити три: Андрій Сем’янків (MED GОblin) «Медицина доказова й не дуже» (Віхола, 2021); Дарка Озерна із серією книжок «Оптимістично про здоров’я» (Yakaboo Publishing, 2020—2021); Уляна Супрун «Мочи манту» (АРК.ЮЕЙ, 2021). Самоосвіта тут дуже важлива.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X