«Я ніколи не змирюся з хамством і корисливістю в медицині». Розмова НВ Life з акушером-гінекологом Сергієм Бакшеєвим про відносини «лікар-пацієнт»
СЕРГІЙ БАКШЕЄВ
відомий український лікар, акушер-гінеколог, репродуктолог, завідувач жіночої консультації КМПБ 3, засновник клініки Кабінет лікаря Бакшеєва і Ко у Вишневому, к.м.н., лікар вищої категорії
Є таке прислів'я: «Стару собаку новим трюкам не навчиш». Дві позиції, які зривають мені дах, і я не можу себе стримати: хамство щодо пацієнтів (ми говоримо про реєстратуру, про санітарок, медсестер, які втомилися під час пандемії — тут людський фактор відіграє роль) і корисливість.
Ліків від хамства — побільше і швидше!
У приватних клініках дуже просто: два рази нахамив — ти вилетів з роботи, все. Але хамства в державних лікувальних установах неможливо позбутися. Я не люблю слово «совок», з одного боку, а з іншого боку — все-таки це традиція Радянського Союзу: «Що ви там відкрили двері в туалет? Закрийте, будь ласка!», «Жінко, зніміть пальто!» Хамство, крики на весь коридор.

Чому не можна з цим боротися в державній установі? Тому що існує Трудовий кодекс, за яким звільнити людину за хамство неможливо. І є розуміння того, що на сьогодні, скільки б нам не розповідали про зростання зарплати лікарів і медичного персоналу, утримати медичний персонал практично нереально.

Медичний персонал, особливо середній і молодший, працює на ентузіазмі і на тому, що вони отримують темним кешем з боку лікарів, які так само заробляють гроші.

Ось на цьому тримається вся система, тому реформа, безумовно, відбувається, але якщо ми хочемо мати медичну систему з людським обличчям, то починати боротися потрібно з того, що люди триматимуться за своє місце. А це тільки зарплата. І ми будемо прибирати хамів з лікувальних установ. От як би я не втомився, як би мені не хотілося сказати «не дзвоніть мені більше», я мушу заради того, що я зароблю завтра, сказати: «Мила, ви можете мені передзвонити через пів години?» Ми з хамством у жіночій консультації боремося протягом чотирьох років. Це окрема стратегія доброзичливості (і лікарів, і акушерок, і медичних сестер).
Скільки я вам винен?
Корисливість — це вимагання. Коли ти говориш: «Поки ви мені 200 гривень не заплатите, ми з вами в кабінет УЗД не підемо». Або: «Ви знаєте, у нас не працює ультразвуковий кабінет, у нас УЗД не того рівня, давайте ми з вами підійдемо на УЗД в сусідній кабінет, але треба 200 гривень здати». Ось я цих речей не розумію, я з цим борюся.

І якщо ми говоримо про корисливість, про вимагання, то питання боротьби вирішуються досить просто: відкривається кабінет УЗД для всіх. Не ставляться ніякі перешкоди для того, щоб лікар міг спокійно з пацієнтом подивитися на УЗД. Виставляється певна планка професійного рівня, якщо ви хочете дивитися на УЗД як лікар, хочете навчитися — будь ласка, ми вас навчимо, ви матимете доступ. Є англійський Фонд медицини плода. Ви там прослухаєте лекції, відповісте на тести, потім три своїх знімки відішлете. Якщо англійський Фонд медицини плода ці знімки затвердив, у вас є сертифікат ID FMF. Це цілком реально здійснити. Жіноча консультація третього пологового будинку — єдиний на сьогодні в Україні державний лікувальний заклад, де вже дев'ять лікарів сертифіковані FMF. І коли лікар після такої сертифікації дивиться пацієнтку на УЗД, він уже дивиться її правильно. Пацієнтка виходить, віддячила лікарю — це вже не вимагання.

Адже ми ж розуміємо, що наша система охорони здоров'я не європейська щодо медичного персоналу. Адже це не секрет, що пацієнти годують сім'ї лікарів, медсестер, акушерок, санітарок і реєстраторів. Ми ж це розуміємо. Якби ми хотіли це поміняти докорінно, напевно, система організовувалася б по-іншому, але не мені втручатися в стратегію організації системи здоров'я в Україні.

З корисливістю і здирництвом справлятися набагато простіше, для цього мають бути прозорі взаємини між лікарями та адміністрацією, коли адміністрація не вимагає щось із лікарів. Не вимагає занести гроші, щоб зайти в кабінет УЗД. Це перше.

І друге — це створення для лікарів умов, за яких вони можуть надавати сервіс. Пацієнти ж не завжди платять за якість лікування, вони платять за розмови, за стіни, за комфорт, за прийом.
УРОКИ КОРОНАВІРУСУ
З хамством боротися потрібно тільки кардинально жорсткими заходами звільнень, покарань і виховання паралельно з цим. Але виховувати людину можна тоді, коли вона розуміє, за що вона працює. Хамство, зневага, внутрішньолікарняні колотнечі — от усе, що б у нас не відбувалося, відбивається на пацієнтах. І тому грубе «не ходіть до нас» — це не просто стан лікаря, це стан і відображення тієї системи, в якій він працює.
УРОКИ КОРОНАВІРУСУ