«Культура прокачана і не зменшить обертів». Власники українських барів розповідають про життя в період кризи

16 червня 2020, 17:00

Хоча в Києві не дозволяли відкривати бари, нічні клуби та розважальні центри, минулого тижня поліція склала 16 адміністративних протоколів на власників таких закладів, що працювали, незважаючи на заборону.

Штраф для порушників — від 34 до 340 тисяч гривень. Дехто з власників барів навіть із довгою історією закривають свої заклади, інші перебувають на межі банкрутства та очікують на дозвіл працювати, а хтось уже працює без офіційного старту, порушуючи закон.

Відео дня

Журналістка Радіо НВ Ірина Лопатіна спитала двох власників відомих українських барів про життя їхнього бізнесу в кризовий період.

Вардкес Арзуманян

Ресторатор, засновник компанії Рестарон та низки барів

— Чому зараз, після трьох місяців карантину, ви все ж таки вирішили закрити свій Libraria Speak Easy Bar?

— Це рішення викликано насамперед діями влади. Якби вона не приховувала цифри щодо кількості тестів в Україні та виставила якийсь «горизонт», або якби ми побачили реальні тенденції, які відбуваються з захворюваністю, то, можливо, ми би могли щось планувати. Всі ті загравання з цифрами наштовхнули мене на те, що треба закривати [заклад], тому що все-таки бар, клуб — це не те місце, яке я зможу відкрити з тими обмеженнями, що існуватимуть у будь-якому разі: відстань між столами, заборона обслуговування на барі… Ми закриваємо Лібрарію, відкриємо її тільки після того, як усе це закінчиться і не буде ніяких обмежень.

— А якщо такі обмеження діятимуть не місяць-два, а рік-два?

— Якщо місяць-два, ми би не зробили таке оголошення, яке ми зробили. Ми розуміємо, що це буде надовго, тож ми закрили цей заклад, звільнили працівників (у нас там працювали 30 людей). До моменту оголошення про закриття ми були якимось посередником в обмані. Припустимо, нам кажуть, що [заборону знімуть] 5 числа; ми персоналу говоримо — «5 числа», а людям немає на що жити. Таким чином ми зняли з себе відповідальність і сказали: ми не знаємо, коли відкриється — через рік, так через рік; через два, так через два. Тобто ми закрили його надовго.

— За яких умов — та, можливо, кроків — з боку держави ваш заклад міг би і надалі працювати?

— Умова № 1 — правда. Умова № 2: виставляючи обмеження, спілкуватися з експертною групою; з тими, хто в цьому бізнесі і займається ним, хто може направити [вас] на правильне, а не на сліпе рішення, яке зараз прийнято. Я думаю, що жоден бар (я зараз не кажу про ресторани) виконати їх [висунуті умови, — НВ] не зможе. Ті бари, які виконуватимуть умови, закриються, я в цьому не сумніваюся.

Кирило Кисляков

Співзасновник барів БарменДиктат, Торф і Склад

— Які складові успіху української барної культури, яку вже почали називати однією з найкращих у Європі?

— Перш за все [її так почали називати] завдяки трендовості на тлі кризи. Якщо людина раніше накопичувала кошти на машину і хизувалася нею (грубо кажучи, це було її зоною докладання зусиль, її статусністю), то в зв’язку з кризою змінилися пріоритети, і для багатьох одним зі способів позиціонування свого статусу стало відвідати дорогий бар і замовити дорогий коктейль. Бари стали тим місцем, де люди знаходили відсутнє для них самоствердження. У зв’язку з цим бари зазнали несподіваного стрімкого стрибка.

Саме за останні п’ять років професія увійшла в тренд, ми почали прокачувати культуру — насамперед самі бармени, які прагнули до чогось. Чим більше було таких претендентів, тим вищим був клас самої професії. Бари стали чимало «вкладатися», тому що за кількістю барів, які відкрилися до карантину, у мене немає статистики, чи обійшли ми Лондон або Париж, але точно наблизилися.

— Ви написали, що «бари вийшли на стежку війни«. Скільки приблизно закладів уже закрилися та скільки можуть закритися найближчим часом?

— Може закритися до десятка барів. На жаль, закриваються успішні, якісні проекти: у Львові Лібрарія оголосила про закриття, в Києві закрився Lost & Found, ще закрився, наскільки я розумію, Beatnik. Суть питання в тому, що бари для України — це зараз одна з небагатьох сфер, де вона є конкурентоспроможною. Загалом громадське харчування, і бари зокрема, — це брама країни: бари зустрічають гостей. І тут все було добре, а зараз просто відбуваються, як мені ви дається, якісь свої політичні ігри, орієнтовані на осінь і місцеві вибори. Вони вдаряють по громадському харчуванню, тому що він є найпомітнішим. По суті, чого нас залякувати? Ви нам допомагаєте.

— У чому саме ви очікуєте допомогу держави для барів?

— Громадське харчування — це в будь-якому випадку контактна група. Ми за те, щоб його перевіряти, у нього має бути безкоштовне тестування. Якщо ми ще так боїмося COVID-19, то давайте влаштуємо якусь безкоштовну форму взаємодії, перевірку співробітників громадського харчування. Весь карантин ми допомагаємо нашим співробітникам, а від влади допомоги немає жодної. Влада тут могла би ініціювати певну форму взаємодії, запропонувати якщо не пряму грошову субсидію непрацюючим співробітникам, як у всьому цивілізованому світі, то [бодай] запропонувати податкові канікули. Ще у нас є тема акцизу: ми працюємо з акцизним товаром. Криза в країні, не можна вимагати і не давати [нічого натомість], тому що це створює те, що ми бачимо зараз — всі просто «забивають» і працюють.

— Тож бари підуть працювати «в тінь«?

— Це буде навіть не тінь, а безпросвітна імла, як у «кращі» пострадянські часи. Так вирішить 99% власників бізнесу, і всі почнуть працювати в певному власному форматі. Але найжахливіше — все це не буде контролюватися. Підуть в небуття еквайринги, всі ці картки, якими ми хизувалися, що у нас, як у всьому світі, до 70−80% обігу становив картковий еквайринг. Все це, звісно, зникне. Всі ці гроші, як на мене, очевидно, «проходитимуть повз». У влади є неабиякий шанс схаменутися і зорієнтуватися, не залякувати нас перевірками — людей, які вижили в бізнесі в Україні, адже налякати перевірками неможливо.

— Скільки часу бари ще можуть почекати свого законного відкриття?

 — Ми з вами можемо теоретично передбачити, але практично це вже відбувається — ніхто вже нічого не чекає. Хай там власники — все закрив, програв, сказав «так палай воно все синім полум’ям». Але співробітники ж, бармен — по суті, єдине, що він уміє робити, це міксологія і контакт з гостем. Ось його два вміння, і він їх буде застосовувати. Це будуть якісь бари в квартирах, в «лівих» підвалах, тобто культура прокачана, вона не зменшить обертів. У нас були гості, які пропонували нам: «Ми підпишемо документи, що розуміємо ступінь ризику, лишень відкрийтесь». Певна річ, ми не відкривалися, але ось ця соціальна ізоляція набагато жахливіша за будь-яку теоретичну небезпеку заразитися. Це буде або керована, контрольована ситуація, або некерована і неконтрольована.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X