До Дня дегустації вина. П’ять захоплюючих фактів та історій з нової книги Raisin: 100 великих натуральних емоційних вин

18 лютого, 06:03
Що таке натуральні вина і в чому їхня особливість (Фото:freepik)

Що таке натуральні вина і в чому їхня особливість (Фото:freepik)

18 лютого у світі відзначають День дегустації вин. Спеціально до цієї події ділимося цікавими фактами з книги, присвяченої натуральним винам.

Книга RAISIN: 100 великих натуральних емоційних вин написана трьома авторами-винними експертами:

  • Ґійом Ларош — засновник французького видавництва REVERSE. Він захоплюється вином, завдяки чому спілкується з виноробами різноманітних регіонів та збирає від них найцікавішу інформацію та історії;
  • Седрік Блатрі — клінічний фармаколог, який більше десяти років захоплюється вином. Він заснував у Лозанні винний клуб. Також також очолює асоціацію Brut (e), мета якої — просувати натуральне вино та сталу гастрономію у Швейцарії;
  • Аррі Анноні — вайнловер, який займається просуванням натурального вина. Ним він почав цікавитися під час фотопрогулянок для видання Поміж лоз.
Відео дня

Зараз книга Yakaboo Publishing доступна за передзамовленням.

Raisin. 100 великих натуральних емоційних вин (Фото: Yakaboo)
Raisin. 100 великих натуральних емоційних вин / Фото: Yakaboo

Цікаві факти про вино з книги Raisin

1. Шампань повільно розвертається у бік органіки

Шампанське в усьому світі асоціюється зі святом і має міжнародне визнання. Внесення його до світової спадщини людства 2015 року лише підтвердило його престиж. А проте… Від долини Марни до комуни Об і департаменту Ена — виноградники всього регіону потерпають від фітосанітарних засобів, а якість вин рідко тримається на рівні. На щастя, останніми роками кілька свідомих виноробів, прихильників органіки й чистих методів виноробства, намагаються переламати ситуацію, виготовляючи щирі вина, вірні своєму теруару. Цей рух, діаметрально протилежний діяльності великих домів, поширюється, винороби натуральних вин починають лупати сю скалу — і в Кот-де-Блані, і в Кот-де-Барі, і в Монтаньде-Реймсі. Поки що це лише легке хвилювання чи, радше, ігристість, але принаймні булькотіти починає не лише в пляшках.

Шампанське (Фото: freepik)
Шампанське / Фото: freepik

2. Mouncailleux 2010. Мішель Ґіньє - Народна мудрість

Гірський масив у центральній частині Франції. Воренар, село Мішеля Ґіньє, розташоване у прекрасній долині біля підніжжя Центрального масиву. Ось уже майже двадцять років чоловік обробляє на засадах біодинаміки (сертифікат Demeter) чотири гектари землі, розташовані в середньому на висоті 500 метрів над рівнем моря, у Воренарі, а також у селах Флері та Мулена-Ван, на ділянках, класифікованих як Божоле-Віллаж. Мішель — представник уже четвертого покоління, яке дбає про ці прекрасні виноградники сорту ґаме, керуючись народною мудрістю. Тож потрапив у цю сферу він дуже рано. Навчився фаху в батька, який продавав увесь урожай із сімейного маєтку до кооперативної виноробні.

Але з кінця 1970-х років син, втомившись, зрештою, дивитися на те, як величезні фургони чудових, випещених ними ягід змішуються з менш якісним матеріалом, почав свої перші виноробні експерименти та виготовив кілька кюве. Результати, вочевидь, надихнули. За кілька років, упевнений, що на органічне божоле покупець знайдеться, Мішель вирішив узятися до справи. Він обрав місце, створив власну ферму, але не зупинився на чо-мусь одному. «Для мене сільське господарство — обов’язково багатогалузеве. Це уособлення стійкості землероба супроти кліматичних ризиків, адже різноманіття уможливлює зберігати автономність. У нас є виноградники, але також і ниви зі злаками, город, сад і тварини, які підтримують життєздатність ґрунту».

Французькі виноградники (Фото: Boudewijn Boer/unsplash)
Французькі виноградники / Фото: Boudewijn Boer/unsplash

Життєздатність ґрунту — це ключова річ для цього винороба, який насолоджується не-втомною працею попри те, що його прекрасні землі, багаті на мінерали, інколи розташовані на дуже крутих пагорбах. Часто його супроводжує кінь Бістер — він виконує на цих вузьких гребенях роботи, здебільшого непосильні для машин. Що ж до виноробства, то тут Мішель розвивався неквапом, без поспіху зважуючи всі за і проти. Якщо сумніватися в хімічних продуктах і численних домішках він почав дуже рано, то відмовився від них остаточно, зокрема й від сірки, у 2006 році.

Тонкощів безсульфітного виноробства винороб навчився в Крістіана Дюкру. Ця технологія, а головне, ефектні результати її застосування на власних винах, остаточно переконала Мішеля, і нині він називає себе справжнім виробником чистого вина. У льоху він працює за традиційними методами, тобто провадить напівкарбонічну мацерацію, тоді витримує вина в старих контейнерах, які не залишають жодного сліду, уможливлюючи зберегти фруктову насиченість напоїв. Попри скромну площу Мішель виготовляє значну кількість кюве, адже бажає підкреслити унікальні характеристики кожної ділянки. Це добре помітно в «Moncailleux», столовому вині, що походить із виноградників, які налічують понад пів століття та розташовуються в Мулена-Вані, на вивітрілому граніті з високим умістом марганцю. Кюве 2010 року наділене королівською рівновагою, майстерною сумішшю потужності, насиченості й вишуканості. Вгамоване та приборкане кількарічною витримкою, це велике натуральне вино напрочуд легке, зокрема завдяки фантастичному букету, який зачарував того дня нас усіх.

«Я підтримую життя на винограднику, тож і вина мої живі», — каже Мішель, пояснюючи логіку своєї роботи. Це добре відчувається — життя сповнює і келихи, і нас самих.

3. Долина Луари

Саме тут відбувається одна з найгучніших подій у світі натурального вина — салон Дів- Бутей. Щороку тисячі людей плинуть за течією каберне фран і шенена поміж Анже і Сомюром, де перетинається кілька салонів. Луара — регіон, багатий на виробників натурального вина, — нагадує справжній рибник. Від мюскаде до туренських вин — важко назвати їх усі, так їх тут багато. Ми вважаємо, що варто згада-ти першопрохідців — Еріка Келлката, Клода Куртуа та Жана-П'єра Робіно, чиї вина принесли нам одні з найкращих емоцій у житті. Але нове покоління наступає їм на п’яти! У регіоні селиться багато молодих виноробів, які продовжують їхню традицію. Багатогранна долина Луари приваблює не лише своїм кліматом і ґрунтами, а й досі не захмарною ціною на землю.

Долина Луари (Фото: Brianna Tracy/unsplash)
Долина Луари / Фото: Brianna Tracy/unsplash

4. Вино Les Nourrissons 2010 Стефан Бернодо — «Жовта майка»

Долина Луари — регіон великий, але виноробів, здатних виготовляти з винограду нектар, не так і багато. Стефан Бернодо належить до них. На своїх трьох гектарах він виробляє найславетніші шенени долини Луари. Хоч роботи не бракує, у Стефана і його дружини Ізабель залишається час на піклування про сім'ю. Їхня мета — зберегти «належний рівень життя».

Стефан тривалий час працював на фермі де ла Сансонньєр у Марка Анжелі, а 2000 року вирішив заснувати власний маєток. Купуючи Ле-Нурріссон, він став власником легендарної ділянки. Наділ раніше належав Еріку Келлкату, який наприкінці 1990-х створив тут кілька дивовиж, які залишилися в анналах історії та спогадах любителів живого нектару. Нині Стефан стежить за репутацією цього розкішного теруару. Ця ділянка в один гектар розташована на пологому схилі глинисто-сланцевих ґрунтів, що м’яко скочується до притоки Лайону — річечки Ле-Ліс.

Три десятки рядів лози, столітньої або майже, простягаються вздовж схилу до самого потічка. Ідеальна місцевість для виробництва видатних шененів. Стефан Бернодо дуже ретельно дбає про свої виноградники, які плекає, ніби сад. Усе тут живе в гармонії, й жодна парость не отримує ні краплі хімії. У льоху філософія та сама: всі процеси виконуються вдумливо, без різких операцій над вином, без жодної домішки, хімії, дріжджів чи маскувальних речовин — усе заради того, аби зберегти чистоту вина. І саме це відчувається в кюве «Les Nourrissons» 2010, пронизливому, чистому, ніби гірський потік, який б'є вам в обличчя в розпал літнього походу. Бадьорливий холод пробігає всім тілом і сповнює енергією, необхідною, щоб іти далі.

«Les Nourrissons» створює таке саме враження. Його єднальна енергія наділена цією унікальною здатністю поповнювати сили організму. Варто уточнити, що Стефан доволі відомий у поважних колах, адже він родич Жана-Рене Бернодо, колишнього професійного велогонщика, нині керівника команди «Direct Energie». Можливо, саме звідти в нього це бажання невтомно повертатися до чистого аркуша, влаштовуючи в себе сліпі дегустації. Куштування наосліп, навмання повертає невинність перших ковтків вина й передусім від-чуття насолоди. «Les Nourrissons» Стефана Бернодо здебільшого виходить із цієї маленької гри переможцем.

Натуральні вина називають емоційними та живими (Фото: Daniel Vogel/unsplash)
Натуральні вина називають емоційними та живими / Фото: Daniel Vogel/unsplash

5. Натуральні вина — живі та глибоко особисті

Натуральні вина не просто легко п’ються. Це — великі вина, що викликають сильні емоції. Чотириста двадцять чотири сторінки видання присвячені їм. Тут представлено добірку зі 100 найвидатніших вин, виготовлених у найкращих традиціях сучасності. Вони доводять, що «натуральне» також означає емоційне, живе. Два основні завдання книжки — зламати стереотипи про натуральне вино (простеньке, недосконале, незрозуміле, довго не зберігається, швидко псується…) та віддати шану людям, які рік у рік затято працюють, аби виростити найліпший у світі виноград, а тоді вкладають усі свої переконання, хист і душу, щоб зробити з нього напрочуд живі та глибоко особисті вина.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що потрібно знати про шампанське і про те, як його пити.

Редактор: Лілія Вітюк

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X