В Одесі під час будівельних робіт знайшли 120-річну пляшку коньяку вартістю до $40 тисяч. Що буде з незвичайною знахідкою?
В Одесі під час будівельних робіт біля Музею історії коньяку імені Шустова виявили пляшку з коньяком віком понад 120 років. Директор музею передбачає, що ця знахідка може коштувати від $12 до 40 тисяч.
Сергій Дяченко, директор музею при Одеському коньячному заводі, розповів Радіо НВ про незвичайну знахідку.
Сергій Дяченко
— Як знайшлася ця пляшка?
— Це вже не перша пляшка, яку ми знайшли на території заводу. Ці знахідки у нас стабільні. Раз на рік, раз на два роки щось знаходимо, тому що місце дійсно старе.
Пляшка, яку ми знайшли, вона дивно лежала біля оплеток з кабелями, які прокладалися 30 або 40 років тому. Є версія, що 40 років тому хтось знайшов її в іншому місці і при закладці кабелів присипали, а потім не забрали. А друга версія — екскаватор міг копати не по траншеї, а за цими кабелям її збоку підколупнути і вигребти. Це припущення, ми в них не ліземо, ми бачимо результат якихось знахідок.
Це дуже цінні для нас експонати, тому що купити зараз пляшку коньяку 1900−1905−1910 року — це десятки тисяч доларів. А нам як нікому потрібна стара пляшка Шустова, колекціонеру вона потрібна менше, тобто він би був готовий заплатити за неї менше.
Коли музей будувався, ми купували на експозицію старі шустовського пляшки з коньяком, з горілкою, з наливками, ще кінця 1800-х років. Ми знаємо, скільки це все коштує, і які гроші ми віддавали. Це для нас безцінна знахідка. І ще — пощастило цій пляшці більше, ніж іншим, у неї 80% наповнення. Зазвичай збереження — це половина, трохи більше або менше половини.
— Коньяк випаровується?
— Звичайно, коньячний спирт знаходить вихід звідусіль. Вона, мабуть, якось лежала, чи то глиною її придавили, там де пробка була, земля, пласт, чи ще якось, тобто збереглася вона.
— А ви коли-небудь пробували настільки старий коньяк?
— Так, у нас у минулому році був знайдений коньяк на Вілла Відраді, це в Одесі, прямо на березі моря. Ми знайшли кілька пляшок, які, згідно з листівкою, брат брату приховав, залишив. Тобто, раніше не було зв’язку один з одним. Хтось десь в якійсь країні був, ніхто не розумів, коли хто повернеться, і він писав братові «на нашому старому місці, біля старого колодязя».
А з нинішнім власником Вілла Відрада у нас була інша історія. Ми на його яхті бочку коньяку в кругосвітню подорож відправляли. І потім розливали з цієї бочки дуже малу кількість пляшок. 99 пляшок було розлито. Назвали Пірати і їхні скарби.
— А хороша у вас робота, Сергій.
— Так, у нас цікава робота, звичайно. Тому що коли працюєш в місці з історією, коли воно дійсно чогось варте, там і речі такі відбуваються.
— Яка доля цієї пляшки? Ви її, як скарб, передасте державі чи собі залишите?
— Ні, це наша пляшка, вона знайдена на нашій території, і кому як не нам вона може належати. Єдине, що ми зробимо, ми її перезакриємо, ми її запарафінимо і, швидше за все, грам 10−15 в нашу лабораторію на Шустов віддамо. Цікаво подивитися наявність різних речовин за 100 з гаком років, в якому вони стані. Аналіз коньяку от зробити, якісь цифри, норми і таке інше.
— Тобто пити його ніхто не буде?
— Ні, таке не п'ється. Це зберігається, зберігається, це передається у спадок, це бере участь максимум в аукціонах, і все одно осідає в приватних колекціях. А у нас музей, нам це взагалі нема для чого робити.
Коли ми знайшли на Вілла Відраді коньяк 1930 року, дві однакові пляшки, ми запросили пресу, наших колекціонерів і розпили одну пляшку. А тут одна пляшка, пити її ніхто не буде.
Тим більше, у нас таких пляшок немає. У нас є інші старі пляшки, кінця 1800-х, початку 1900-х, і та пляшка, яка обіграла французів у 1900 році, стоїть на експозиції. У нас багато пляшок. Але саме такої малої фляги немає. Тобто, це навіть для нас рідкість.
Підписуйтесь на подкасти Радіо НВ на Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і на платформі MEGOGO
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

матеріалів розділу Life