Жорстокий жарт еволюції. Рецензія на фільм "Планета мавп. Війна"

19 липня 2017, 18:37
У широкий прокат вийшла третя, заключна, частина історії про протистояння генно-модифікованих приматів зі своїми творцями

З моменту подій другої частини («Планета мавп. Революція», 2014 рік) пройшло кілька років. Під проводом мудрого ватажка Цезаря мавпи проживають в лісовій гущавині, далеко від залишків людської цивілізації. Не висловлюючи претензій на планетарне панування, їх зграя веде мирне існування, головним чином дбаючи про безпеку свого потомства. У той же час армія людей під командуванням фанатичного Полковника докладає всіх зусиль, щоб стерти з лиця землі мавпяче угруповання, бачачи в ньому загрозу існування всього людства.

Відео дня

На переправі від «Революції» до «Війни» студії XX Century Fox вдалося зберегти майже всю команду творців - режисера (Метт Рівз), оператора (Майкл Серезін) і композитора (Майкл Джаккіно). Сюди ж варто додати і головного примата Цезаря (актор Енді Серкіс, «Месники: Ера Альтрон», 2015 рік). Косметичні перестановки торкнулися тільки групи сценаристів. Таким чином, глядач побачить повноцінне продовження розпочатої шість років тому історії.

«Планета мавп. Війна»- це ігрове кіно, де на перший план виходить картинка. Кожна аудіовізуальна складова знаходиться на своєму місці. Добре промальований постапокаліптичний світ: байдужа природа незворушно накриває сніжним саваном всі наслідки кривавих битв. Сірий бетонний світ Людини протиставляється зеленим живим заростям, що притулили Мавп. Карбований солдатський крок і злагоджені войовничі гасла розмиваються нестрункими криками диких тварин. Колишній вінець Природи виявляється нездатним протистояти своїм братам меншим.

Глядач побачить повноцінне продовження розпочатої шість років тому історії

Основний конфлікт трилогії еволюціонує разом з ватажком мавп, Цезарем. Перша частина виносить на суд глядача морально-етичне питання відносин людини і приматів, коли інтелектуально недорозвинена тварина піддається безжальним експериментам. Продовження показує наявність конфліктів за владу навіть у стані звірів, коли самець, що став більш розумним, з історичним прізвиськом Коба провокує Цезаря розв'язати війну з людиною за світове панування. У звітному фільмі міжвидові протистояння досягають свого апогею, але роблять несподівану метаморфозу, перетворюючись в особисту, перш за все, моральну сутичку між ватажками двох зграй, що відбувається на тлі жорстокого жарту еволюції.

Незважаючи на очевидні плюси картини, уважний глядач не застрахований від німих питань. Першою і основною претензією стає відсутність заявленої в назві масштабності. Проголошена «війна за планету» ведеться між двома угрупованнями в трьох локаціях. Розмаху «Володаря кілець» або третьої «Матриці» чекати не варто. Творці вирішили не обтяжувати себе і не перевантажувати кінолюбителів тим, як живе решта населення Землі, що вижила, тому інформації з-за кадру надходить мінімум. Але якщо з втраплених в поле зору шматочків скласти цілісну картину, то виходить, що інші люди живуть непогано. Таким чином, доцільність основного конфлікту в цьому фільмі взагалі під питанням.

У компанію інших «перегинів на місцях» варто додати надмірне захоплення приматів мовою жестів - нитка розвитку сюжету перехоплює субтитри, і щоб за ними встигнути, потрібні зусилля, непередбачені для оцінки розважального кіно.

Вуді Харрельсон грає так, як того вимагає роль запрошеної зірки. Без надриву. Його Полковник фанатичний, харизматичний, фізично розвинений і морально сильний. Але всі інгредієнти намішано в ньому в таких пропорціях, що цього персонажа, скоріше, можна віднести до комічного, ніж до злодійського.

Фільм «Планета мавп. Війна» виводять в прокат як драму в обкладинці постапокаліпсис. Але через надуманість конфлікту і проблеми мотивації персонажів стрічка не провокує глядача на серйозні роздуми. А її розважальних якостей недостатньо для розслабленого перегляду під належні нагоді колу і попкорн.

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X