Хвороба цивілізації. Що варто знати про ожиріння печінки
Оксана Скиталінська: «Тривале вживання солодощів неминуче приводить до руйнування клітин печінки» (Фото:Sara Cervera/Unsplash)
Печінка, в якій відбуваються надзвичайно інтенсивні метаболічні процеси, є сильно залежною від харчування та способу життя
Ожиріння печінки — «хвороба цивілізації», яка може бути у багатьох із нас. Стеатоз печінки (або жировий гепатоз) — це стан, при якому жир відкладається в клітинах печінки, заважаючи і поступово блокуючи її життєво важливі функції.
А печінка — це орган, який виконує надзвичайно багато функцій, причому, одночасно. Це потужна біохімічна лабораторія, яка і детоксикує, перетворюючи шкідливі та токсичні речовини в нешкідливі, яка зберігає енергію у вигляді глюкози (глікогену), виробляє гормони, перетворює речовини, які потрапили в організм, в енергію, тобто є органом, де відбувається інтенсивний обмін речовин.
Саме в печінці відбувається регуляція холестерину, тобто його синтез, розпад та виведення з організму.
Тому печінка, в якій відбуваються такі надзвичайно інтенсивні метаболічні процеси, є вразливою і сильно залежною від харчування та способу життя.
Сучасна людина, яка мало навантажує свої м’язи, живе у стресі, має шкідливі звички (куріння та алкоголь), любить жирну, смажену та солодку їжу, часто переїдає, має надмірну вагу та живе в екологічно несприятливих місцях, часто «розплачується» ожирілою, в прямому сенсі, печінкою.
При стеатозі в клітинах печінки відкладається певний тип жирів — їх називають тригліцеридами, розвивається запалення та поступово — фіброз, тобто заміна клітин печінки сполучною тканиною, простою мовою — хрящем.
У чоловіків схильність до стеатозу печінки вища, ніж у жінок
Найчастіше стеатоз розвивається у людей із надмірною масою тіла, ожирінням, цукровим діабетом, атеросклерозом та іншими захворюваннями, які об'єднують загальним терміном «метаболічний синдром». Але буває і у худих людей, що може бути пов’язано із поганим засвоєнням поживних речовин (мальабсорбцією).
Якщо у людини є абдомінальне (вісцеральне) ожиріння, тобто накопичення жиру в ділянці талії, то ризик для розвитку стеатозу печінки дуже великий. Мембрана жирових клітин вісцерального жиру густо всіяна ліполітичними рецепторами та де-не-де — інсуліновими рецепторами.
Ліполітичні рецептори допомагають «витягувати» жир (тригліцериди) з жирових клітин та потрапляти в кров. Хтось скаже, що це ж прекрасно, що жир покидає жирові клітини. Це і справді так, якщо створити сприятливі умови для його подальшого «спалювання» (про це буде нижче).
Якщо ж цих сприятливих умов немає, то тригліцериди у великій кількості потрапляють в печінку, відкладаються в клітинах печінки, приводячи до стеатозу, а потім до стеатогепатиту — так званого «стерильного» запалення печінки.
Посилюють вихід жиру з жирових клітин і відкладання тригліцеридів у печінці гормон стресу (адреналін) та деякі інші гормони.
У чоловіків схильність до стеатозу печінки вища, ніж у жінок, але з настанням менопаузи жінки також стають вразливими нарівні з чоловіками. Справа у статевих гормонах: жіночі гормони естрогени захищають клітини печінки від надмірного відкладання жиру, а чоловічі (андрогени) сприяють збільшенню вмісту холестерину у печінці, внаслідок чого у печінці накопичуються не лише тригліцериди, але і холестерин. У жінок, які мають полікістоз яєчників (СПКЯ) також часто виявляють жировий гепатоз внаслідок дисбалансу гормонів.
Спосіб життя для профілактики жирового гепатозу
Фізична активність. І для чоловіків, і для жінок має бути щоденний рух з обов’язковим включенням аеробних навантажень (ходьба, біг підтюпцем, вправи, танці, аеробіка тощо). Щодня! Інакше всі інші зусилля будуть, вибачте, до лампочки.
Нормалізація маси тіла. Не будь-якою ціною, а поступово, бо швидке схуднення за рахунок неправильного голодування чи одноразового, але об'ємного прийому їжі, може приводити до утворення каменів в жовчному міхурі за рахунок зміни складу жовчі, застою жовчі.
Зміна харчування.
— Уникати одноразового харчового навантаження, краще розділити денний раціон на 3−4 прийоми їжі, для того, щоб не перевантажувати печінку вуглеводами та жиром.
— Звести до мінімуму присутність простих вуглеводів (солодощі, солодкі напої). Бо тривале вживання солодощів неминуче приводить до метаболічної декомпенсації печінки, тобто до руйнування клітин печінки та заміни їх на сполучну тканину. Уявіть, як воно, коли на місці печінки — напівхрящ.
— Вуглеводи мають бути виключно складними, або повільними (овочі, особливо, всі сорти капусти, коренеплоди, каші з додаванням висівок, ягоди, горіхи, бобові).
— Зменшити присутність насичених жирів. Одна-дві столові ложки олії на день в складі страв, сметана, 8−10% йогурт. Забути за маргарин та випічку на ньому, ковбаси з жиром. Сало можна дуже тонесеньким шматочком, а не так, як ми любимо.
— Вживати продукти для підтримки корисної мікрофлори кишечника. Це ферментовані страви: квашена капуста, огірки, яблука, квас із буряка.
— Вживати їжу, багату вітаміном С (настій шипшини, цитрусові, чай із каркаде), який зменшує запалення в клітинах печінки.
— Збагатити раціон вітамінами групи В (найпростіші джерела — аптечні пивні дріжджі, страви з печінки), які необхідні для нормальної роботи клітин печінки.
— Обов'язково включати в раціон холін те лецитин. Вони підсилюють чутливість рецепторів до інсуліну та зменшує заповнення клітин жиром. Холін та лецитин є в жовтках яєць, висівках, волоських горіхах, пивних дріжджах, квасолі.
— Дуже важливо вживати білкові продукти з кожним прийомом їжі. Білок може бути у вигляді яйця, звареного нам’яко, або вареної квасолі чи зеленого горошку, грибів, страв із молочнокислого сиру, риби, нежирного м’яса.
— Омега-3 жирні кислоти та вітамін Е захищають клітини печінки від запалення. Тому вимочений оселедець, скумбрія, морська капуста, а також можна додатковий курс у капсулах.
— Щодня вживати продукти, багаті біофлавоноїдами — свіжозаварений зелений чаю, настой з лушпиння цибулі, настой шипшини, ягоди (чорниці, малина), капусту броколі.
— Не смажити, а відварювати, запікати, тушувати.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
