Зарядка для розуму. Як медитація допоможе впоратися з тривожністю

23 квітня 2020, 23:03

Наша задоволеність життям більшою мірою залежить від налаштування мозку, ніж від поточної ситуації

Дратівливість, пригнічений настрій, безсоння — часті симптоми тривожності. Це природна реакція організму на ситуацію, з якою не можна боротися і від якої не можна втекти. Навіть коли єдина правильна модель поведінки — заспокоїтися і перечекати, наша свідомість безперестанку кидається в пошуках виходу. І, не знайшовши відповіді, посилає нам один і той же сигнал: «Все погано! Не час розслаблятися!». На щастя, медитація усвідомленості — ефективна психотехніка перемикання уваги з негативу на продуктивні думки.

Відео дня

Якби принца Будди Гаутами не існувало, його неодмінно слід було б вигадати. Одного разу до мудреця, що медитував у тіні фікуса, прийшли одне за одним глибокі прозріння в світогляді. Наприклад, що все, що відчувають люди, є не прямим впливом реальності, а лише її сприйняттям нашим розумом. І такі стани розуму, як спокій, тривога або радість — це лише наші реакції на реальність. Наша свідомість — єдиний суддя, який вирішує, чи повинна нас поточна ситуація лякати або радувати.

По суті, медитація — це розумова гімнастика

Через 2500 років після одкровень принца Гаутами Нобелівський лауреат з економіки Даніел Канеман довів, що наша задоволеність життям більшою мірою залежить від налаштування мозку, ніж від поточної ситуації. У 2004 році Канеман і його колеги опублікували результати дослідження «рівня щастя» 909 робітниць ткацької фабрики у Техасі. Щомісяця ткалі заповнювали анкети, куди вносили як оцінку задоволеністю життям за шкалою від 1 до 7, так і значущі для них події: весілля і розлучення, підвищення і штрафи, народження дітей і смерть близьких.

Аналіз анкет показав, що однотипні події викликають у людей різні емоції. Виходило, що наш настрій і задоволеність життям — це лише питання інтерпретації реальності. Щоб перевірити гіпотезу, висунуту індійським мудрецем, Канеману знадобилося 900 піддослідних і десятки тисяч анкет самоспостереження. Легендарний же принц заради глибинних прозрінь займався медитацією.

Слово «медитація» походить від латинського дієслова «meditari» — «міркувати», «обмірковувати». Безліч психотехнік, які називають медитативними, об'єднує те, що в їхній основі лежить самоспоглядання, фокусування на власній свідомості та на тому, як розум інтерпретує реальність. По суті, медитація — це розумова гімнастика. Подібно до атлета, ми прокачуємо ментальні м’язи, але єдиний «м'яз», на який ми можемо впливати, — наша увага. Увага — це прожектор, променем якого свідомість промацує реальність. Все, що поза променя в поточний момент — поза нашою свідомістю. Поки ми концентруємося на негативі та тривогах, ми не помічаємо приводів для радості і можливостей для розвитку.

Наша свідомість, незважаючи на гадану багатозадачність, здатна одночасно обробляти одну думку (що складається в середньому з семи образів-ейдосів). Показовим у цьому плані є тест Струпа: досліджуваний читає назви кольорів, написані «неправильним» кольором. Наприклад, слово «червоний» написане синім кольором, а «зелений» — жовтим. Мозок здатний одночасно звертати увагу або на колір, або на значення слів; перемикатися без підготовки досить складно. Результат тесту Струпа демонструє лабільність психіки, здатність перемикатися; в ньому оцінюються затримка під час відповідей і кількість помилок.

Канадський психолог Пітер Холл, щоб перевірити корисність медитації усвідомленості, провів експеримент: одну групу студентів навчили психотехніки, а іншу, контрольну — ні. Учасники дослідження, що медитували, при проходженні тесту Струпа мали затримку у відповідях на 10% нижче, ніж у студентів з контрольної групи, а кількість їхніх помилок була втричі меншою. Так вчені з університету Ватерлоо довели, що медитація усвідомленості дійсно дозволяє краще перемикатися між думками і психічними станами.

Користь медитації усвідомленості для розвитку особистості підтверджує Стенфордський професор Келлі МакГонігал. На її вже легендарному курсі з розвитку сили волі медитація усвідомленості — вправа № 1. Творець популярної дієти 5:2 Майкл Мослі зізнається, що без практик медитації сам не зміг би її дотримуватися. А найвідоміший популяризатор науки Юваль Ной Харарі зазначає, що без щоденних занять медитацією він би не створив свої головні бестселери: Sapiens і Homo Deus.

Завдання медитації усвідомленості — навчитися контролювати власну увагу. Вміти помічати думки й емоції в сьогоденні. «Чому я знову обмірковую події десятирічної давності, якщо не можу їх змінити? Чому я жалію себе, а не йду на пробіжку або не вчу іноземну мову? Чому я безперестанку хвилююся про витрати на оренду, а не займаюся малюванням з дитиною?».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X