На тлі довготривалого стресу. Чотири види втоми та як їх перемогти
Роман Мельниченко: «Стрес підкошує наші сили» (Фото:Liza Summer/Pexels)
Якщо ми дозволяємо собі перевтомлюватися, не висипатися, виснажуватися, то дуже скоро програємо в нашій боротьбі
Ми вміємо турбуватися про себе, коли хворіємо чи зазнали незначних ушкоджень. Все набагато гірше, коли справа стосується психологічного самолікування, а воно в умовах війни просто необхідне.
Завдяки медицині сьогодні ми знаємо дуже багато про свій організм. Але, на жаль, якщо самогігієна, самолікування та самопізнання вже присутні в суспільстві, то психологічне усвідомлення самих себе відстає. І, наприклад, коли ми роздратовані, стомлені чи виснажені, ми зазвичай не розуміємо, чому з нами це відбувається, або можемо це пояснювати якоюсь загальною причиною. Не знаючи, чому саме нам так погано, ми починаємо погано поводитися, свою злість зганяємо на близьких, політичному керівництві країни тощо. Тобто шукаємо зовнішні причини, а не внутрішні. Так ми продовжуємо нагнітати всередині себе негативні емоції та ніяк не можемо з ними впоратися.
Через те, що ми не розуміємо, що робити з негативними емоціями, вони можуть нами заволодівати повністю, і ми стаємо недієздатними, або дієздатними, але в негативному сенсі. Наша психіка так працює, що коли ми погано почуваємось і не знаємо точної причини цього, ми починаємо звинувачувати середовище, звинувачувати людей довкола нас, замість того, щоб виконати якісь правильні дії та повернути собі себе.
Воля вичерпується
Довготривалий стрес підкошує наші сили. Я виділяю для зручності чотири види втоми, які виникають через вплив довготривалого стресу. Знаючи про них, ми можемо провести самодіагностику, а потім від діагностики перейти до лікування. Звісно, потрібно пам’ятати, що не все ми можемо вилікувати самі й іноді потрібно звертатися по допомогу.
Давайте займемось вивченням своєї душі, як ми свого часу вчилися доглядати за тілом. Розпочнемо з переліку видів втоми: фізична втома, психоемоційна втома, моральна втома та втома волі.
Чотири види втоми на тлі довготривалого стресу
Фізична втома
Трохи про поняття «стрес». Якщо зовсім спростити, стрес — це будь-яке навантаження. Види навантажень, які можуть бути — фізичні, психоемоційні та інтелектуальні.
Навантаження можуть бути помірні, надмірні та на виснаження. У більшості з нас зараз іде стрес на виснаження. Отже, спочатку потурбуємось про наше тіло та фізичну втому.
Ми всі прекрасно знаємо про неї. Фізичний стан виснаження впливає на наші емоції. У психології є таке поняття, як психосоматика. Ми з вами психосоматичні істоти. Якщо ми сильно втомлені, якщо у нас болять м’язи або ми не висипаємось, якщо у нас надвелике навантаження на наше тіло, то, відповідно, ми будемо емоційно себе почувати також пригнічено. Ніцше казав: «Коли ми занадто стомлені, то повертаються всі старі травми», — і мав на увазі не лише фізичні, але й психоемоційні травми. Тому, коли ми стомлені фізично, ми більш дратівливі та негативно налаштовані.
Справедливо і зворотнє: якщо ми довго перебуваємо у стані психоемоційного стресу, то під дією гормонів стресу фізичні резерви організму теж вичерпуються. І навіть якщо ми не маємо фізичних навантажень і нормально спимо, відчувати себе можемо так, ніби розвантажували вагони з піском протягом всієї ночі.
Фізична втома накопичується:
— коли ми не висипаємось;
— коли спимо в сильному холоді;
— коли отримуємо надмірне фізичне навантаження і не встигаємо відновитись;
— коли неправильно, незбалансовано харчуємось;
— коли довго перебуваємо у стані психоемоційного стресу (тривога, страх, хвилювання, невизначеність, гнів, ненависть, апатія, безнадія, сум тощо).
Якщо ми дійсно хочемо залишатися в ресурсі, щоб допомогти близьким, країні тощо, треба пам’ятати, що ми не допоможемо нікому, працюючи 24/7. Так не буває. Є фізичні обмеження нашого тіла. Якщо ми дозволяємо собі виснажуватися, перевтомлюватися, не висипатися тощо, то дуже скоро програємо в нашій боротьбі. За такого підходу ви станете комусь тягарем.
Що робити? За всіх пунктами — турбуватися про себе за всяку ціну. Хай там як спати, навіть, якщо доведеться пити заспокійливі чи снодійны тощо.
Психоемоційна втома
Вона виникає, якщо ми перебуваємо в обставинах непереборної сили, постійного стресу, невизначеності, постійно переживаємо тривогу та страх, безсилля від неспроможності на щось глобально вплинути. Також, додаємо сюди наслідки фізичного виснаження з будь-яких причин, що ми обговорювали вище.
Коли ми довго переживаємо вкрай негативні емоції, ми впадаємо в депресивні чи апатичні стани, в пасивно-агресивні стани, в роздратування, постійну тривожність, в лють чи ненависть, переживаємо вину та сором тощо. У нас може по сто разів на дню змінюватись настрій, а думки можуть стрибати від однієї крайності в іншу. Все це — наслідки психоемоційної втоми.
Якщо ці стани не відпускають протягом двох-трьох тижнів, їх краще пропрацювати з психологом або психотерапевтом. Тобто, якщо людина загрузла у цих негативних станах і два-три тижні не може з них вийти, їй треба звернутися до спеціаліста, щоб не впасти в депресію.
Моральна втома
Ми дуже часто недооцінюємо цей вид втоми.
Ми з вами живемо в певній системі координат, якихось цінностей, вважаємо щось нормальним, а щось ненормальним. Та коли наші моральні цінності вступають в протиріччя з моральними цінностями інших людей, такі ситуації починають висмоктувати нашу психологічну енергію.
Також моральне виснаження настає, коли ми не можемо прийняти обставини непереборної сили.
Кілька прикладів моральних протиріч між людьми.
Наприклад, ви — дружина. І ваш чоловік вважає, що взяти на роботі те, що йому не належить — це нормально, а ви так не вважаєте. Ваші цінності йдуть урозріз з його цінностями — це і буде початком вашого морального виснаження, якщо конфлікт на основі різних цінностей не вирішиться.
Простіший приклад — це різне уявлення про те, як виховувати дітей, як накопичувати або витрачати гроші, як спілкуватись з батьками, як проводити відпустки тощо. Всі ці питання — це поле цінностей, які часто не збігаються у різних людей.
За власні цінності ми готові стояти горою, ми рідко піддаємо їх конструктивному осмисленню, вони є нашою базою, за допомогою них ми орієнтуємось і живемо в світі. За цінності люди можуть битись та вбивати один одного.
Це дуже серйозно, але це те, про що багато людей майже не замислюються.
Моральна втома через обставини непереборної сили настає, коли люди не хочуть, щоб було те, що є. Розумієте? Хочуть все повернути, щоб швидше все закінчилось… Хочуть прокинутись, щоб все погане зникло, немов жахливий сон. Також люди не можуть прийняти в свою картину світу, що зло існує, що ненависть існує, що хтось може хотіти тебе вбити лише тому, що ти розмовляєш не тією мовою, чи не виказуєш лояльності чужому царю.
Це дуже незріла позиція стосовно світу і реальності. Тут йдеться про дорослішання: коли ми стикаємося з обставинами непереборної сили, нам потрібно їх правильно обробити і прийняти. Життя — це не весела прогулянка. Ми не живемо в світі рожевих поні. Оборотна сторона життя — страждання та смерть. Ми можемо протидіяти моральній втомі лише прийняттям правди — цілющої, хоч і гіркої, правди: війна є, вона тут і зараз.
Втома волі
Ось ми і завершуємо діагностично-терапевтичну подорож.
Далі вже потрібна буде справжня робота над негативними емоціями та протиріччям в цінностях «Я — Світ».
Що ж таке «воля»? Це певні здатності мозку до певної межі контролювати інстинкти, емоції, емоційні стани, фізіологічні потреби тіла тощо. Це здатність спрямовувати та сублімувати все вищезгадане добро в ті межі, які прийнятні для суспільства та самого себе, тобто деколи робити те, чого робити не хочеться, і не робити те, чого хочеться.
При цьому за ці жертви, на які ми йдемо, ми сподіваємось отримати ту чи іншу винагороду в майбутньому.
Саме від того, як працює воля, залежать як наші найбільші звитяги, так і наші великі програші. Наприклад, ви приймаєте вольове рішення не їсти після 6 години вечора. Тримаєтесь шість днів, шість годин і шість хвилин, а потім з'їдаєте холодильник разом із ручкою. Знайома ситуація?
Мені згадався один анекдот на цю тему: «Головне — це сила волі! Я вирішила не їсти після 18:00, точно не їсти після 21:00 і зовсім ні крихти після 23:00»
Підставити можна, що завгодно: ранкові пробіжки, розкидані шкарпетки, критику вже дорослих дітей, вивчення нової мови тощо. Суть в тому, що на силі волі довго не протягнеш. Трапилась втома волі — і інстинкти, емоції, негатив, лінь перемагають.
Чому так? Не буду вдаватись в нейронаукові пояснення того, як працює воля, як вона формується — це тема окремого допису. Якщо зовсім простими словами, то воля працює за принципом м’язів.
Уявіть, що ви тримаєте чашку кави на витянутій руці. Спочатку це здається легкою справою, але з часом гравітація вас переможе, і рука, стомившись, впаде долу. Так і воля. Вона вичерпується. Сучасні психологи, які вивчають депресію, часто вважають перенапруження волі одним із вагомих чинників розвитку депресії. Бо на вольову регуляцію мозок витрачає найбільше енергії організму, це дуже сильний стрес.
Тобто довго терпіти — це прямий шлях до руйнування спочатку психологічного здоров’я, а потім і здоровʼя взагалі.
Якщо перенапружити волю, вона може відмовити, але якщо її не напружувати взагалі, людина не буде здатна подолати свої страхи, істерики, добиватись чогось в житті, де треба прикладати зусилля, не зможе діяти тоді, коли це буде потрібно.
Якщо ви довгий час примушуєте себе до чогось, роблячи надвеликі вольові зусилля в якихось справах: не спати/більше працювати/довше бути за кермом/більше прийняти клієнтів (пацієнтів) за день/більше займатись з дитиною/більше тренуватись/довше і ретельніше сидіти на дієті тощо — ви виснажите свій організм, його психологічні ресурси, адже воля — це дуже енергоємна функція.
Важливо ще й те, що якщо ви на строгій дієті і тримаєтесь завдяки силі волі, то воля десь просяде в іншому місці, і ви кричатимете там, де не кричали, не зможете витримати щось, що легко терпіли раніше (наприклад, вибрики дитини щодо домашнього завдання), не дотиснете в роботі, там де змогли б легко дотиснути раніше.
Якщо у вас є сильне вольове перенапруження, зазвичай потрібно мінімум 2−3 дні на відновлення, а може й 2−3 тижні, особливо, якщо ви були десь під обстрілами і примушували себе далі чимось звичайним займатися через силу. Ви маєте вміти використовувати свою волю, але не перенапружуватися.
Ви повинні свою відповідальність збільшувати потрошку, поступово. Наша воля відпочиває приблизно так само, як і весь організм. Коли ви добре виспитесь, зможете на якийсь час відволікти свою волю від задач, які вона змушена була виконувати, то відчуєте себе набагато краще.
Тобто лікуванню волі сприяє позбавлення від втоми фізичної. Потурбувавшись про сон, про відпочинок, про розподіл обов’язків по дому тощо ви зможете рухатись далі.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
