За що я вдячна школі. Блог психолога

2 травня 2017, 09:21
Повага до вчителів залишилася у мене на все життя, на відміну від тих, хто навчався пізніше

Так, ніхто з роботодавців не цікавився, як я вчилася в школі, але там мене навчили системності, терпіння, субординації; навчили витягувати потрібні і корисні знання. А це необхідно в будь-якій роботі.

Відео дня

І я нічого не забула! Тому що школа змусила мене розвивати пам'ять. До речі, найбільш корисними і такими, що запам'яталися, були уроки праці — не ті, де ми клеїли мамі листівки, а ті, де навчалися креслити, кроїти, правильно заправляти шпульку, різати огірок, чистити картоплю і навіть правильно передавати ніж. Може, мені просто пощастило з вчителями?

Впевнена, ті, кому за 35, погодяться зі мною охочіше. Повага до вчителів залишилася у мене на все життя, на відміну від тих, хто навчався пізніше. І я досі несу в собі вдячність своїм учителям математики, географії, біології, хімії, праці, російської та української мови (Не склалося лише з іноземними мовами - тексти на кшталт "Мій комсомол" - залишилися моторошним стигматом у мене в мозку).

Образ школи формується поколіннями, поколіннями вдячних учнів

Так, шкільний досвід покоління 90-х надто відрізняється від тих, хто навчався в школі раніше. Можливо й тому, що багато талановитих учителів віддали перевагу в ці роки більш прибутковим місцям — не секрет, що серед перших "човників" і підприємців було багато вчителів.

І ми мимоволі нав'язуємо нашим дітям той шкільний досвід, який самі несемо. Образ школи формується поколіннями, поколіннями вдячних учнів.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X