Заради чого все це? Якою має бути насправді корисна презентація

16 квітня 2021, 20:43

Коли винагороджують за процес, а не за результат, доводиться вивчати сценічні трюки, щоб справити враження

«Чи є в нас свобода вибору, коли ми виходимо з корпоративною промовою?», — спитали мене на одному з тренінгів. Адже іноді нам дають задачу підготувати промову на тему, яка нам не резонує. Я в цей момент подумала, що запитання дуже тонке і тестове, аби зрозуміти культуру компанії. Але є підказки, як зробити цей процес комунікації комфортнішим для себе. Свобода задати власну рамку реальності на рамку відповідальності.

Відео дня

«Навіщо нам замислюватись над такими філософськими питаннями, якщо є просто задача вийти і розказати тему», — говорять люди «повітря». Адже типово вони з тих, хто ще з дитинства може підхопити будь-яку тему і говорити про будь-що весело і захопливо. І навіть заговорити викладача, відповідаючи на іспиті зовсім не на той білет. «Є тема — наприклад, „ефективність“. Ми всі знаємо, що вона потрібна нам в роботі, і всі знають, як її досягати. Просто достатньо, щоб люди були проінформовані, які в нас задачі по ефективності. Наприклад, бути залученими, результативними, орієнтованими на бізнес показники», — вражають корпоративною термінологією «люди вогню».

Запитайте автора презентації, які дії очікуються від вас в контексті представленої теми

І якщо задача промови — справити враження і показати силу промовця, то це найкращі підходи. Промова заради самої промови. Адже комунікація в даному випадку нагадує дипломатичний раут, де дуже цінується майстерність, як сила промовця і вміння підтримати розмову. Наприклад, усі знають, що йде дощ, але майстер слова може переплести в цій темі різні спогади про таку погоду із власного досвіду чи кінофільмів і викликати в людей емоційний резонанс. Або закрутити думку, що дощ — це негативне мислення, яке заважає нам бути щасливими, тому ми в силі собі сказати, що дощу немає. Коли винагороджують за процес, а не результат, то вам доводиться вивчати сценічні трюки, щоб справити враження. Іноді люди впевнені, що задача сторітеллінгу саме в цьому.

Але найцікавіші сцени розгортаються після таких промов. Коли спікер покидає подіум, а виконавці повертаються у бізнес-процеси. Якщо презентації та бізнес-процеси живуть в паралельних реальностях, то починається гра на виживання, що описана в книзі Шкура у грі Нассіма Талеба. В ній наслідки промов залежать від балансу відповідальність-влада. «Бюрократія — це конструкція, що зручно відділяє людину від наслідків її дії», — пише Талеб.

Дія нам всім дається легше, аніж розуміння іншої людини. Адже діємо ми за нашим власним сценарієм звичних ходів, рішень і напрацьованих схем. Як стверджує засновник методики управління складністю Девід Сноуден, при прийнятті рішень ми схильні конструювати реальність з минулого досвіду, а не з аналізу реальних фактів і спостережень. Нам простіше повторювати успіх минулого, аніж робити щось зовсім нове, в чому ми можемо помилитись і програти.

Якщо ви людина відповідальна, то ви собі самі поставите задачі. Якщо ви людина відповідальна і мислите свою роботу успіхом компанії, то ви самі поставите задачі і прив’яжете їх до стратегії компанії, відповідаючи на питання: «Як і які мої результати по поставлених задачах допоможуть реалізувати стратегічні напрямки розвитку, і як вони корелюються з діяльністю інших бізнес-юнітів?». Абстрактна і розмита постановка задач для вас означатиме по факту значнішу увагу до більшої кількості процесів та людей в них задіяних. Якщо раптом в людини є комплекс відмінника (а в людей відповідальних це часто трапляється), то всередині ще включиться мегаконтролер. І це початок великого забігу на виснаження.

Так вигорають талановиті лояльні працівники і менеджери. Бо навалюють на себе велику вагу відповідальності за успіх компанії чи групи. А темною стороною є те, що їх бачення успіху не співпаде з баченням тих, хто має владу і при цьому творить яскраві, але безсенсовні промови. Тоді матимемо додатковий наслідок з покараною ініціативою, що призвела не до тих результатів. Хоча в певних культурах прийнято творити розмиті презентації про майбутній розвиток, бо це дає простір для інтерпретацій та маніпуляцій.

І тут я б повернулась до питання, з якого ми починали. Чи є свобода вибору? Я вважаю, що в ньому криється велика можливість. І якщо ми не беремо на себе владу за свій стан, а лише за виконання обов’язків, то «пусте місце» займе інші людина з її наміром керувати. На школі коучингу, де я навчаюсь, її засновник вкинув класну фразу: «Якщо ви вигораєте на роботі, то пам’ятайте, що хтось на цьому гріє руки». Якщо ви відчуваєте, що вигораєте саме ви, то можна збалансувати свій статус влади доволі простим підходом. Згадайте, що ви маєте владу турбуватись про кордони своєї відповідальності і для цього прояснити задачу як поле взаємодії поміж людьми з певними очікуваннями про її результат.

Задайте питання до автора презентації, які дії очікуються від вас і вашого юніту в контексті представленої теми? Якщо бути поінформованими, то заради чого і щоб що сталося? Адже бізнес-процеси запускають чи підтримують саме люди, і розуміння конкретних очікуваних дій дуже допоможе досягненню успіху і можливості разом святкувати досягнення, які всі визнають через попередньо узгоджені параметри. Якщо промова більше нагадує царську задачку з казки «піди туди, не знаю куди, і візьми те, не знаю що», то як я взнаю, що задача виконана успішно? Як ми зможемо порадіти досягненнями чи відкорегувати невдалі дії? Більше того, завжди буде можливість різних трактовок результатів з можливістю того, що суперечку виграє людина з кращим вмінням впливати і переконувати. І таким чином ми можемо запустити демотивацію людини, яка готова діяти з слухняним виконанням дій, в які сама не вірить.

При цьому в кожного з нас є свобода взяти владу і задати уточнюючі питання, щоб не нести відповідальність за наслідки, з якими ви тут і зараз не погоджуєтеся. До звичних «Що ви пропонуєте», «Як це буде реалізовано» і уточнень по діях, я пропоную потрійне питання від перекладу англійського «Why». Воно допоможе отримати доволі розгорнуту картину задачі: «З яких причин є запит на тему презентації чи промови? Вірячи в що і цінуючи що промовець закликає до дії аудиторію? Заради чого більшого (заради якого впливу і змін у майбутньому) промовець інвестував свій час в підготовку промови?»

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X