Запорука успіху та щастя. Чому нам треба навчитися зосереджуватися

3 вересня 2021, 22:03

Багато хто в сучасному світі розглядають «глибоку роботу» як конкурентну перевагу для себе та своїх компаній

Віддалена робота змусила деяких поєднувати робочі завдання з доглядом за маленькими дітьми, допомогою із дистанційним навчанням та не завжди зручним співіснуванням із подружжям, який або яка теж працює у маленькій квартирі. Інші, як я, мають протилежний досвід: замість того, щоб намагатися зосередитися в галасливій редакції, я можу тривалий час безперешкодно працювати з домашнього офісу. Обмін миттєвого спілкуванням на зручні умови для підтримки концентрації — не така вже й погана річ. Сучасні дослідження вказують на важливість зосередженості для успіху та щастя.

Відео дня

Сьогодні існує безліч досліджень, які свідчать про те, що ми не виконуємо кілька розумових завдань одночасно. Звичайно, ми можемо без проблем йти, жувати жуйку та слухати подкаст, але це тому, що два з цих трьох завдань не потребують нашої уваги. Але написання статті, прослуховування телепрограми та перевірка стрічки у фейсбук не відбуваються одночасно. Ми переключаємо свою увагу, витрачаючи час на те, щоб згадати, а на чому ми зупинилися перед тим як відволіктися.

Більше того, кілька досліджень встановили, що люди, які весь час виконують (намагаються виконувати) кілька розумових завдань одночасно, мають гіршу пам’ять. Втім, один з авторів закликає не поспішати із висновками щодо причин та наслідків: хто знає, можливо, люди з поганою пам’яттю віддають перевагу багатозадачності.

Люди, які весь час намагаються виконувати кілька розумових завдань одночасно, мають гіршу пам’ять

До речі, немає чітких доказів того, що жінки є біологічно більш пристосованими робити кілька справ одночасно — вони просто змушені частіше це робити. Історично склалося так, що у жінок було мало можливостей виділяти частини свого часу, щоб зосередитись на творчій роботі. Американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу описує біль жінок XIX століття та сучасних матерів, які працюють віддалено і не можуть знайти тихий куточок, щоб безперешкодно виконувати свою роботу: «З тих пір, як я розпочала писати цей лист, мене щонайменше десяток разів відволікли: один раз рибалка, щоб продати тріску, один раз, щоб побачити людину, яка принесла мені кошики з яблуками, один раз — зустріти книжника. Потім годувати немовля, потім на кухню, щоб приготувати суп на вечерю, і тепер я знову це роблю; ніщо інше, ніж жорстка рішучість дозволяє мені коли-небудь писати — це як веслувати проти вітру і припливу» (з листа 1850 року).

Здатність працювати в стані глибокої концентрації, щоб створити високоякісний інтелектуальний продукт, називається «глибокою роботою» — термін, запропонований популяризатором «глибокої роботи» доктором Кэлом Ньюпортом. Ньюпорт, доцент кафедри інформатики в Джорджтаунському університеті, є автором багатьох книг про підвищення ефективності навчання та роботи. Він каже, що в сучасному конкурентному середовищі будь-яка розумова робота, яка не вимагає великої уваги і може бути відтворена, не має великої цінності. У своєму Ted Talk із закликом відмовитись від соціальних медіа він передбачає успіх тим, хто вміє «написати елегантний алгоритм, юридичну довідку, яка може змінити справу, тисячу слів прози, які втримують увагу читача до кінця; якщо ви зможете подивитися на море неоднозначних даних, застосувати статистичні методи і прийти до висновків, які можуть перетворити бізнес-стратегію, якщо ви можете займатися такими видами діяльності, які вимагають „глибокої роботи“, що дають рідкісні та цінні результати».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Багато хто в сучасному світі бізнесу та науки розглядають «глибоку роботу» як конкурентну перевагу для себе та своїх компаній. У статті для Harvard Business Review, взятої з книги на цю тему, Емі Бленксон пропонує стратегії досягнення кращих результатів шляхом створення умов, що стимулюють увагу. Серед них: визначення місць, де співробітники можуть працювати із вимкненими телефонами і де їх ніхто не має права турбувати, заохочення працівників виділяти «час на концентрацію» у своєму розкладі та встановлення чіткої політики щодо того, як швидко вони мають відповідати на робочі електронні листи. Інші методи включають планування зустрічей у другій половині дня, щоб дозволити використовувати найбільш продуктивний ранковий час для «глибокої роботи», і зменшення шуму у приміщенні.

Вміння інтенсивно зосереджуватися також є запорукою щастя. Відомий психолог Мігай Чиксентмігаї вивчав творчих людей, які вкладають душу в свою роботу, іноді навіть не очікуючи слави. Він сформулював термін «потік» — психічний стан, у якому ми зосереджуємо всю свою увагу на творчих завданнях. Чиксентмігаї пояснює, що наша нервова система не здатна обробляти більше 110 біт інформації в секунду, тому важко слухати, як розмовляють більше двох людей одночасно. Коли ми використовуємо її максимально, створюючи щось цілком нове, у нас вже не лишається уваги, щоб стежити за тим, як почувається наше тіло. Ми не відчуваємо втоми чи голоду і навіть не усвідомлюємо себе. У цей момент усі наші проблеми та наше его зникають. Пізніше люди, що творять або виступають у такому стані, розповідають, що відчували, ніби їх тіло чи розум робили все це незалежно від їх свідомості.

Чиксентмігаї та його команда записали понад 8000 інтерв'ю з людьми, які стверджували, що вступ у цей стан приносить їм надзвичайну радість і щастя. Деякі називали це станом «екстазу» або «відкриттям дверей в іншу реальність». Психолог каже, що досягнення стану потоку вимагає принаймні двох умов: високого рівня навичок — не менше десяти років досвіду, та складних завдань.

Дослідження дітей показують, що вміння зосереджуватись має вирішальне значення для їх успіху. Тривале дослідження, проведене новозеландськими психологами, які простежили життя тисячі дітей протягом 32 років, виявило, що їх здатність зосередитися у дитинстві була найсильнішим провісником їхнього успіху як дорослих, говорить Денiел Ґоулман, автор книги Фокус в інтерв'ю виданню Техаського університету.

Я справді щаслива, що моя 12-річна дитина може годинами занурюватися у складання пазлів чи читання, і радію, що в мене теж бодай інколи виходить робити «глибоку роботу».

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X