Не покладаючись на удачу. Чи можна запобігти раку

20 січня 2021, 20:43

Близько третини онкологічних захворювань спровоковано зовнішніми факторами, від яких можна захиститися

Кожен четвертий українець був, є або буде онкопацієнтом — про це свідчать статистика та прогнози Міністерства охорони здоров’я України. З роками кількість хворих тільки зростає, і виникає питання: а чи є якийсь спосіб уберегтися від онкозахворювання? Або залишається покладатися винятково на удачу?

Відео дня

Кілька років тому в медичному співтоваристві стався великий скандал. В американському журналі Science група експертів на чолі з Крістіаном Томазетті опублікувала результати дослідження, присвяченого причинам утворення й розвитку злоякісних клітин в організмі людини. Головний меседж полягав у тому, що навколишнє середовище та спадковість грають не настільки важливу роль у розвитку пухлин, як абсолютна випадковість. Виходячи з висновків за дослідженням, представлених у ЗМІ, виходить, що будь-які профілактичні заходи (здорове харчування, спорт, відмова від куріння і т.ін.) — повна нісенітниця. Насправді ж, учені потім іще довго пояснювали, що це неправильна інтерпретація тез їхньої роботи. Так, 66% злоякісних пухлин — наслідок невдалої мутації клітин ДНК, попередити яку неможливо. Але залишається 34%, і це вже саме зовнішні чинники ризику.

Обмежувати споживання цукру потрібно завжди і всім, починаючи з дитячих років

Офіційна позиція вітчизняного міністерства охорони здоров’я не особливо відрізняється: 30−50% ракових захворювань можна запобігти, уникаючи тих самих чинників ризику. У медицині це називають первинною профілактикою.

Важливо розуміти, що причини і фактори ризику — це не одне й те саме. Так, людина може вести нездоровий спосіб життя й дожити до 95 років. Але такі випадки — швидше, виняток. Фактори ризику — це те, що підвищує ймовірність розвитку новоутворень. Людина може перебігти проїжджу частину з високим трафіком у недозволеному місці, і з нею нічого не трапиться, але все ж набагато безпечніше пройти підземним переходом.

Що «годує» рак

Їжа (вода та інші напої теж входять у це поняття) — основне джерело вітамінів й інших поживних речовин для нашого тіла. Тут головна проблема навіть не в конкретних продуктах, а в надлишковому їх споживанні. При ожирінні погіршується метаболізм. При правильному обміні клітини діляться, живуть і вмирають. Як тільки в організмі відбувається збій, клітини мутують і починають ділитися безконтрольно. На думку вчених, надмірна вага підвищує ризик розвитку раку молочної залози, товстої та прямої кишки, стравоходу, матки, щитоподібної залози і ще низки онкозахворювань.

Крім того, солодощі, а точніше, глюкоза — джерело енергії. Наш організм іноді просто вимагає від нас цих ласощів. Але глюкоза забезпечує «солодке життя» всім клітинам нашого організму, зокрема, і раковим. Вони діляться ще інтенсивніше, що посилює небезпеку. Адже майже ніхто з нас не може з абсолютною впевненістю сказати, що злоякісних пухлин на ранній стадії в організмі немає. Висновок — обмежувати споживання цукру потрібно завжди і всім, починаючи з дитячих років. Потрібно пам’ятати, що і фрукти, й овочі містять глюкозу, тому «перше, друге, десерт» — формула, з якою потрібно бути дуже обережними.

Ще один «підсилювач» ракових клітин носить складну назву «афлатоксин». Це отруйна речовина, що її виділяють певні види цвілевих грибів. Ця цвіль може міститися в горіхах, крупах і у тваринних жирах. Найчастіше хімікат потрапляє до продуктів і поширюється в них через неправильне зберігання (надмірна вологість, підвищена температура). А потрапляючи в організм людини, афлатоксини пригнічують імунну функцію, знижуючи стійкість до інфекцій, хронічних захворювань і розвитку онкології.

Як фізична активність захищає від онкологічних захворювань

ЗСЖ — не лише данина моді та зброя проти другого підборіддя. Це цілісне поняття — одне з головних у профілактиці онко. Адже шкідливі продукти забезпечують ожиріння, а зайва вага підвищує ймовірність захворіти. Спорт теж упливає на стан нашого тіла, на імунну систему, а відповідно, і на захист від активного поширення ракових клітин. Рух покращує стан дихальної та серцево-судинної систем. Фізична активність допомагає запобігти раку кишківника і легень. І навіть на тлі надлишкової ваги фізичні навантаження сприяють пом’якшенню розвитку пухлини печінки.

Стрес теж проти онкології, але не завжди і не всякий

Як казав батько вчення про стрес, Ганс Сельє, відсутність цього процесу в організмі є смерть. Але ми говоримо про так званий «хороший стрес». У психології його називають еустресом. Група ізраїльських учених з інституту Вейцмана встановила, що «гормон стресу», який змушує нас не спати, пригнічує розмноження ракових клітин (це вже не про попередження, а про поведінку ракових клітин хворого). Несподіване відкриття дослідників також полягало в тому, що пухлини швидше ростуть уночі. Це не означає, що сон — це погано, але при еустресі, який ми отримуємо щодня невеликими порцями завдяки приємним емоціям і нормальному фізичному навантаженню, людський організм, як виявилося, частково пригнічує активність ракових клітин навіть без допомоги препаратів. Прогресивній висновок у медикаментозному лікуванні онкозахворювань стверджував, що деякі препарати також краще приймати вночі, коли тілу складніше боротися з прогресуванням пухлин. Своєю чергою дистрес, тобто несприятливий стрес, унаслідок якого виснажуються захисні сили організму, призводить до зриву механізмів адаптації й розвитку різних захворювань, аж до смертельного результату. Хронічні зриви «з'їдають» імунітет, роблячи нас слабкими, це ще один фактор ризику для розвитку ракових пухлин.

Навколишнє середовище: чого потрібно уникати

Хімічні канцерогени часто небезпечні тим, що ми не дуже-то можемо від них захиститися. Або нам так тільки здається? Якщо з курінням більш-менш зрозуміло — можна просто не курити й уникати ролі пасивного курця, то з іншими хімікатами в повітрі складніше. Наприклад, азбест («гірський льон») — це речовина, яка за класифікацією Міжнародного агентства з вивчення раку є канцерогеном першої категорії, тобто його небезпека науково доведена. Цей хімікат досить часто використовується в будівництві, автомобільній промисловості й ракетобудуванні. Азбест викликає найчастіше рак бронхів, яєчників, нирок, гортані. Шкідливість азбестових волокон залежить від їхнього діаметра й довжини. Найнебезпечнішими є найтонші — вони проникають у нижні дихальні шляхи, де осідають, із часом спричиняючи рак.

Турбуватися варто не стільки мешканцям приміщень, при будівництві яких використовували азбест, скільки самим будівельникам. У 2017 році в Україні вийшов указ МОЗ, який забороняє використання азбесту в будівельно-монтажних роботах, але багато працівників усе ще стикаються з цим канцерогеном при утилізації, реконструкції та подібних процесах. Їм необхідно максимально точно дотримуватися всіх запобіжних заходів.

Ще одна небезпечна отрута — бензол, його часто містить пластик. Під час його горіння може виникнути сильне запаморочення, нудота. Пара здатна призвести до апластичної анемії, гострих лейкозів, зокрема, і злоякісних, захворювань кісткового мозку.

Небезпечні гаджети

Свого часу в народі гуляли міфи про наднебезпечні властивості мобільних телефонів, телекомунікаційних вишок, WI-FI-роутерів і навіть розеток. Такі припущення ніяк не обґрунтовані й науково не підтверджені. Випромінювання від подібних пристроїв є, але воно не є іонізуючим. Однак складніші «гаджети» усе ж можуть призвести до ракових захворювань. Основні види іонізуючого випромінювання, такі як альфа-, бета-, гамма-, рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання — усе це серйозні фізичні канцерогени. У багатьох може виникнути питання: чи проходити такі процедури, як рентген, флюорографія, мамографія? Ми дійсно піддаємо організм навантаженню й небезпеці при подібних перевірках. Але це дуже низькі дози опромінення. Частота подібних скринінгів теж важлива (не дарма флюорографію, наприклад, призначають зазвичай не частіше 1 разу на рік), але відмовлятися від перевірок, особливо маючи підозри на різні захворювання, точно не варто.

Набагато складніше захиститися від іншого джерела випромінювання — сонця. Його промені містять ультрафіолет, який у малих дозах необхідний людському організму, але в більших може спричинити рак шкіри й чимало інших небезпечних захворювань. Зайва засмага, як і часте використання соляріїв — категорично не рекомендовані процедури. Це підтверджує той факт, що рак шкіри найбільш поширений у жарких країнах із тропічним і субтропічним кліматом.

І що, усього боятися?

Звичайно, можна сказати, що цегла теж може несподівано впасти на голову здоровій людині. Але при цьому ви, швидше за все, не станете гуляти по покинутих будівництвах, де висять таблички «обережно, небезпечно». Так само і з превентивними заходами щодо онкологічних захворювань. Якщо на «абсолютну випадковість» мутацій ДНК, як і на генетичну схильність, ми вплинути не можемо, то ті відсотки, що залишилися (нагадаю, зовнішні фактори), — небезпека, якій цілком реально запобігти. І нам необхідно дотримуватися застережних заходів — це свого роду інструкція з експлуатації наших із вами організмів.

Не боятися допоможуть також регулярні медичні огляди, аналізи, перевірки, тобто профілактичні чекапи, які в жінок і чоловіків трохи відрізняються — про це писав раніше.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X