Хибні надії. Що нам заважає виробляти нові звички

22 лютого, 23:59
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Лео Бабаута: «Проблема у наших фантазіях про те, як усе має бути» (Фото:ridofranz/Depositphotos)

Лео Бабаута: «Проблема у наших фантазіях про те, як усе має бути» (Фото:ridofranz/Depositphotos)

Наші уявлення про те, як усе відбуватиметься, майже ніколи не збігаються з реальністю

Коли ми вирішуємо завести нову звичку — зайнятися спортом, правильно харчуватися, медитувати чи писати — нас охоплює натхнення й оптимізм, і ми уявляємо, що все минеться ідеально.

Відео дня

У цей момент ми сповнені надій! На жаль, їм не судилося виправдатися.

Наше ідеалізоване уявлення про те, як ми набудемо нової звички, майже ніколи не відповідає дійсності. Ми можемо чудово справлятися протягом декількох днів або навіть кількох тижнів, але потім неминуче пропустимо день-два через втому, зайнятість, нездужання, гостей або забудькуватість. І після цього все покотиться під укіс, оскільки ми сподівалися, що все йтиме бездоганно.

Це одна з головних перешкод на шляху до формування звичок: спочатку обнадійливе уявлення про те, як усе буде, а потім засмучення та розчарування у собі, коли реальність виявляється іншою.

Проблема у наших очікуваннях

Нам заважає переконання, що, виробляючи нову звичку, ми повинні бути суперпослідовними та бездоганними.

Ось що зазвичай відбувається:

1. Ми думаємо: «Я робитиму щось щодня!». Після чого нас охоплює ентузіазм, і ми уявляємо, як це буде відбуватися і, як в результаті зміниться на краще наше життя і ми самі.

2. Ми починаємо робити щось і намагаємось виконувати це щодня.

3. Проте насправді все йде не зовсім так, як ми уявили: робити щось виявляється не так захоплюючим, як нам здавалося, або ми пропускаємо декілька днів, або пропускаємо, то день, то два постійно.

4. Ми засмучуємось через те, як усе складається. Розчаровуємось у собі. Занурюємося. І зрештою «опускаємо руки», отримуючи хворобливий удар по самооцінці.

З цього ланцюжка очевидно, що проблема не в тому, що ми на день чи два відхиляємося від плану, а в наших очікуваннях чи фантазіях про те, як усе має бути. Вони призводять до розчарування, засмучення та зневіри, тому в результаті ми всі кидаємо, а потім соромимо себе.

Проблема не в реальності, а в очікуваннях, що все відбуватиметься певним чином.

Чи можна діяти інакше?

Реалістичний підхід до зміни навичок

А якщо просто сказати собі: «Спробую я почати щодня робити щось і подивимося, що з цього вийде».

Тобто обійтися без необґрунтованих припущень, що все буде блискуче та бездоганно. Ми не знаємо, як усе складеться. Але ми можемо виявити намір зробити щось, а також цікавість щодо того, що ж у результаті вийде. Після цього почати діяти.

І пропущений день — не привід для розчарування. А лише привід поцікавитись — що ж вам завадило? І як почати все наново?

Кожен день стане чудовою можливістю навчитися чогось.

І тоді виявиться, що «успішні» і «невдалі» дні — не чорно-білі наслідки успіхів і невдач, а лише нескінченний простір для цікавості та навчання.

Як усе складеться у вашому випадку?

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Лео Бабаути. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X